ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Волкова О.Ф.,суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_6 до прокуратури Черкаської області (далі - Прокуратура), Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії відповідачів щодо невиплати йому грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1789-ХІІ) та зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити йому таку грошову допомогу.

На обґрунтування позову послався на те, що за змістом частини шістнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ виплата грошової допомоги пов'язана саме із виходом на пенсію за вислугу років чи по інвалідності, а оскільки право на виплату грошової допомоги він отримав з 5 вересня 2007 року, тобто під час дії частини шістнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, то його право на виплату цієї допомоги не може бути звужене шляхом внесення в подальшому змін до законодавства.

Суди встановили, що з 1 серпня 1989 року по 25 квітня 2014 року позивач працював на різних прокурорсько-слідчих посадах в органах Прокуратури, що підтверджується витягами з трудової книжки позивача.

5 вересня 2007 року позивачеві призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 1789-ХІІ без фактичного звільнення з органів прокуратури.

Наказом в.о. Генерального прокурора України від 25 квітня 2014 року № 687к ОСОБА_6 звільнено з посади прокурора Маньківського району Черкаської області з 25 квітня 2014 року за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

В подальшому прокурор Черкаської області на підставі довідки управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області від 14 квітня 2014 року № 917/04 та довідки Прокуратури від 25 квітня 2014 року № 11-315 про повні роки роботи (станом на 25 квітня 2014 року стаж роботи позивача в органах прокуратури складає 24 роки 8 місяців та 22 дні) видав наказ від 28 квітня 2014 року № 316к про виплату позивачу грошової допомоги відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (далі - наказ № 316к).

30 квітня 2014 року Прокуратура на ім'я начальника управління - головного бухгалтера ГПУ направила розрахунок грошової допомоги, що підлягала виплаті позивачеві відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Оскільки станом на 7 серпня 2014 року виплата грошової допомоги здійснена не була, позивач звернувся до ГПУ з відповідним запитом.

Листом заступника Генерального прокурора України від 12 вересня 2014 року № 18-1646 позивачу роз'яснено, що оскільки на час його звільнення з органів прокуратури частина шістнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ була виключена Законом України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон № 1166-VII), то наказ № 316к визнано таким, що виданий з порушенням вимог чинного законодавства, а отже, не підлягає виконанню.

Наказом в.о. прокурора Черкаської області від 30 жовтня 2014 року № 937к наказ № 316к скасовано.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 12 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2015 року, в задоволенні позову відмовив.

Приймаючи таке рішення, суди виходили з того, що оскільки Законом № 1166-VII частину шістнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ виключено з 1 квітня 2014 року, то при звільненні позивача з органів прокуратури з 24 квітня 2014 року останній не мав права на отримання грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років.

Не погоджуючись із рішенням Вищого адміністративного суду України, позивач звернувся із заявою про його перегляд з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), та, посилаючись на неоднакове застосування частини шістнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, абзацу другого підпункту 3 пункту 3 розділу ІІ Закону № 1166-VII, Прикінцевих положень Закону № 1166-VII, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2015 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права позивач надав рішення Вищого адміністративного суду України від 3 листопада 2015 року № К/800/8147/15, у якому цей суд вказав, що оскільки внесені Законом № 1166-VII до Закону № 1789-ХІІ зміни щодо виключення частини шістнадцятої статті 50-1 набирають чинності з 1 травня 2014 року, а позивача звільнено з посади прокурора у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років 1 квітня 2014 року, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на призначення грошової допомоги, передбаченої частиною шістнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції Закону України від 2 грудня 2010 року).

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_02/pravo1/T141697.html?pravo=1> прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Пунктом 3 розділу ІІ Закону № 1166-VІІ внесено зміни до Закону № 1789-ХІІ. Зокрема, абзацом другим підпункту 3 пункту 3 розділу ІІ Закону № 1166-VІІ зі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ виключено частину шістнадцяту.

Згідно з абзацом першим пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1166-VІІ зміни, передбачені розділами II і III, набирають чинності з 1 квітня 2014 року, крім, зокрема, абзацу другого підпункту 3 пункту 3 розділу ІІ, який набирає чинності з 1 травня 2014 року.

Тобто, зміни, якими, зокрема, було виключено частину шістнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_02/pravo1/T141697.html?pravo=1>, набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Аналогічний правовий висновок містить і постанова Верховного Суду України від 17 травня 2016 року у справі № 21-569а16.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивача звільнено з посади прокурора Маньківського району Черкаської області з 25 квітня 2014 року за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, проте грошову допомогу на підставі частини шістнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_02/pravo1/T141697.html?pravo=1> йому виплачено не було.

Враховуючи викладене, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому заяву ОСОБА_6 слід задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки постановою Верховного Суду України задоволено заяву ОСОБА_6 - скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2015 року і прийнято нове рішення - про задоволення позову, то всі здійснені заявником судові витрати, сплачені за подання заяви про перегляд судових рішень у сумі 633 грн 36 коп. згідно з платіжним дорученням від 24 грудня 2015 року № 94, підлягають стягненню з відповідачів відповідно до задоволених вимог.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 94, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

Заяву ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задовольнити.

Визнати протиправними дії прокуратури Черкаської області та Генеральної прокуратури України щодо невиплати грошової допомоги у зв'язку з виходом ОСОБА_6 на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру».

Зобов'язати прокуратуру Черкаської області та Генеральну прокуратуру України нарахувати та виплатити грошову допомогу у зв'язку з виходом ОСОБА_6 на пенсію за вислугу років відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_6 витрати на оплату судового збору в сумі 316 грн 68 коп. (триста шістнадцять гривень шістдесят вісім копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_6 витрати на оплату судового збору в сумі 316 грн 68 коп. (триста шістнадцять гривень шістдесят вісім копійок).

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Ф. ВолковСудді: М. І. ГрицівО.В. Кривенда О.Б. ПрокопенкоІ.Л. Самсін