П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Терлецького О.О.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_8 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання протиправним та скасування розпорядження Президента України, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року ОСОБА_8 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, у якому просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Президента України від 12 серпня 2015 року № 654/2015-рп (далі - Розпорядження), згідно з яким позивача відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» звільнено з посади голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області;

- поновити його на вищезазначеній посаді;

- стягнути на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26 серпня 2015 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2015 року у відкритті провадження в частині вимог щодо скасування Розпорядження відмовлено, позовна заява ОСОБА_8 в частині поновлення його на посаді голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу повернута позивачу.

Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суд України, ОСОБА_8 з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України, у якій просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2015 року, а справу передати на новий розгляд до цього ж суду як суду першої інстанції.

Розглянувши заяву ОСОБА_8, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви з огляду на таке.

Правовою підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі в частині вимог щодо скасування Розпорядження став висновок про те, що у зв'язку з посиланням заявника на його невідповідність Конституції України позов у цій частині не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з абзацом третім пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) актів Президента України.

Пунктом 1 статті 13 Закону України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР «Про Конституційний Суд України» (далі - Закон № 422/96-ВР) встановлено, що Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

До повноважень Конституційного Суду України не належать, зокрема, питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції (стаття 14 Закону № 422/96-ВР).

Статтею 125 Конституції України визначено систему судів загальної юрисдикції України. Верховний Суду України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, а вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України передбачені статтею 171-1 КАС. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності), зокрема, указів і розпоряджень Президента України.

Аналіз вищезгаданих норм права дає колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України підстави вважати, що Розпорядження Президента України як акт індивідуального характеру, оспорений на предмет його законності, підлягає розгляду судами адміністративної юрисдикції.

Зазначені справи підсудні Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції.

ОСОБА_8, звернувшись до Вищого адміністративного суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України, основною вимогою якого є визнання незаконним Розпорядження, при виданні якого (як зазначає позивач) Глава Держави порушив як норми матеріального права в частині використання неналежного та недопустимого доказу недостойної поведінки (статті 19 Конституції України) із зазначенням підстав звільнення, так і норми процесуального права в частині недотримання самої процедури звільнення державного службовця, свідчить про оспорення згаданого акта з підстав його законності.

Інші вимоги заявника - про поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - є похідними від основної вимоги і їх підсудність має визначатися залежно від вирішення питання підсудності основної вимоги.

За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про помилкове застосування Вищим адміністративним судом України статей 107 108 109 КАС, у зв'язку з чим заява ОСОБА_8 підлягає задоволенню частково, а оскаржувана ухвала від 15 вересня 2015 року - скасуванню з направленням позовної заяви у Вищий адміністративний суд України для повторного вирішення питання про її прийняття.

Керуючись частиною шостою статті 171-1, статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2015 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.О. Терлецький

Судді: О.Ф. Волков О.В. Кривенда В.Л. Маринченко М.І. Гриців В.В. Кривенко О.Б. Прокопенко