ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоВолкова О.Ф.,суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -

розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Ізмаїлтара» до Одеського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (в подальшому реорганізовано в Південно-Українське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; далі - Управління Комісії, Комісія відповідно) про скасування постанов,

встановила:

У вересні 2013 року ТОВ «Ізмаїлтара» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати в повному обсязі постанови Управління Комісії від

15 серпня 2013 року №№ 425-ОД-1-Е, 426-ОД-1-Е та 427-ОД-1-Е про накладення штрафних санкцій на загальну суму 5100 грн за нерозкриття річної інформації емітента цінних паперів.

На обґрунтування позовних вимог зазначило, що воно після перетворення з відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) на ТОВ втратило статус емітента цінних паперів та, як наслідок, втратило обов'язок розкривати регулярну річну інформацію емітента цінних паперів.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 2 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня

2014 року, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, вказав, що ТОВ «Ізмаїлтара», яке є правонаступником

ВАТ «Ізмаїлтара», в силу вимог пункту другого глави 1 розділу II Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії від 19 грудня

2006 року № 1591 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2007 року за

№ 97/13364; було чинним на час виникнення спірних відносин; далі - Положення), та з урахуванням відсутності опублікування інформації про скасування реєстрації випуску цінних паперів і анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів має обов'язок розкривати регулярну річну інформацію емітента цінних паперів.

Вищий адміністративний суд України постановою від 24 березня 2016 року рішення судів попередніх інстанцій скасував, а позов задовольнив: визнав протиправними та скасував постанови Управління Комісії від 15 серпня 2013 року №№ 425-ОД-1-Е, 426-ОД-1-Е та

427-ОД-1-Е.

13 травня 2016 року Управління Комісії звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 24 березня

2016 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України. У заяві просить скасувати зазначену постанову Вищого адміністративного суду України.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2014 року (справа № 815/6434/13-а, К/800/23151/14), 26 листопада 2014 року (справа № К/800/21029/14), 21 травня 2015 року (справа № К/800/16462/14), 15 березня

2016 року (справи №№ К/800/57119/14, К/800/51357/14), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У справах, рішення від 15 березня 2016 року в яких надано для підтвердження наведених у заяві доводів, Вищий адміністративний суд України погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відмову в позові, оскільки обіг акцій позивачів не зупинено, реєстрацію випуску акцій не скасовано та не анульовано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, а отже, відповідно до статті 40 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-ІV «Про цінні папери та фондовий ринок» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_411/ed_2015_09_17/pravo1/T063480.html?pravo=1> (далі - Закон № 3480-ІV) у позивачів є обов'язок по розкриттю щорічної інформації, а тому Управління Комісії правомірно зобов'язало їх відповідно до оскаржуваних розпоряджень надати таку інформацію. Невиконання таких розпоряджень Управління Комісії тягне застосування санкцій, передбачених пунктом 8 статті 11 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_150/ed_2015_12_23/pravo1/Z960448.html?pravo=1> (далі - Закон № 448/96-ВР).

У справах, рішення від 2 жовтня 2014 року, 26 листопада 2014 року, 21 травня

2015 року в яких також надано для підтвердження наведених у заяві доводів, Вищий адміністративний суд України погодився із висновками судів попередніх інстанцій про стягнення з суб'єктів господарювання штрафних санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів (за нерозкриття річної інформації емітента цінних паперів), зокрема вказав, що за особою зберігається обов'язок здійснювати розкриття особливої інформації до дати опублікування інформації про скасування реєстрації випуску цінних паперів та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів у порядку, встановленому Комісією, а відтак колегія суддів доходить висновку, що до вказаної дати в будь-якому випадку зберігається право Комісії застосовувати санкції до особи за нерозкриття такої інформації або невиконання розпорядження про необхідність її розкриття.

Натомість у справі, яка розглядається, Вищий адміністративний суд України, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив із того, що оскільки ТОВ «Ізмаїлтара» у спірних правовідносинах не є емітентом цінних паперів, на нього не поширюється дія Закону № 3480-ІV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_09_17/pravo1/T063480.html?pravo=1>та Положення в частині обов'язку розкриття інформації емітентами цінних паперів, на позивача не може бути покладена відповідальність за невиконання положень зазначених нормативно-правових актів, передбачена Законом

№ 448/96-ВР.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 40 Закону № 3480-ІV регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до Комісії.

Річна інформація про емітента є відкритою і в обсязі, встановленому Комісією, підлягає оприлюдненню емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом: розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів; опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Комісії; розміщення на власному веб-сайті.

Відповідно до пункту 15 частини другої статті 7 та пункту 13 статті 8 Закону

№ 448/96-ВР, статей 15, 39-41 Закону № 3480-ІV Комісія рішенням від 19 грудня 2006 року № 1591 затвердила Положення.

Емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати регулярну річну інформацію (далі - річна інформація) у повному обсязі відповідно до вимог розділу V Положення.

Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу V Положення обов'язок здійснювати розкриття річної інформації поширюється на осіб, які станом на 31 грудня звітного року є емітентами.

Обов'язок розкриття річної інформації припиняється з дати опублікування інформації про скасування реєстрації випуску цінних паперів та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів відповідно до нормативно-правового акта Комісії, що регулює порядок скасування реєстрації випуску цінних паперів, за умови відсутності інших підстав, передбачених законодавством, для виникнення такого обов'язку.

Отже, до моменту скасування реєстрації випуску цінних паперів та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати зазначену інформацію.

При цьому за правилами частини другої статті 108 Цивільного кодексу України у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ТОВ «Ізмаїлтара», державна реєстрація якого відбулась 8 грудня 2011 року, створене шляхом перетворення ВАТ «Ізмаїлтара» та є його правонаступником. Реєстрацію випуску цінних паперів не скасовано, а свідоцтво про їх реєстрацію не анульовано.

За таких обставин, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, оскільки до ТОВ «Ізмаїлтара» перейшли всі обов'язки ВАТ «Ізмаїлтара», в тому числі й щодо розкриття регулярної річної інформації відповідно до розділу V Положення, то оспорювані постанови Управління Комісії прийнятті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, а також те, що при вирішенні спору у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, про які йдеться у заяві, рішення цього суду підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2013 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року, що були помилково скасовані Вищим адміністративним судом України.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від

2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити.

Постанову Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2016 року скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року залишити в силі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийО.Ф. Волков Судді:М.І. ГрицівО.В. КривендаО.Б. Прокопенко