П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року м. КиївСудова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі

головуючого Колесника П.І., суддів:Барбари В.П.,Берднік І.С.,Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,Потильчака О.І.,Шицького І.Б., за участю представника: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" - Свірського Т.В., - розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" (далі -

ТОВ "Агрофірма "Постолівська") про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2014 року

у справі № 911/3606/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (далі - ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС") до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (далі -

ТОВ "ПК Трейдсервісгруп"), ТОВ "Агрофірма "Постолівська" про стягнення суми,

в с т а н о в и л а:

Під час розгляду справи господарськими судами встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Технік Енерджі" (далі -

ТОВ "Технік Енерджі") як постачальником та ТОВ "Агрофірма "Постолівська" як покупцем було укладено договір від 24 квітня 2008 року № 80 про поставку сільськогосподарської техніки (далі - договір поставки).

У додатку № 2 до договору поставки сторони визначили ціну товару в гривнях, а також грошовий еквівалент в іноземній валюті - EUR (далі - еквівалент).

Пунктом 3.3 договору поставки передбачено, що покупець зобов'язується провести оплату за товар в сумі 243 004,34 грн - еквівалент

30 188,00 євро, наступним чином: 63 004,34 грн - до 10 травня 2008 року,

60 000,00 грн - до 10 червня 2008 року, 60 000,00 грн - до 10 липня

2008 року, 60 000,00 грн - до 10 серпня 2008 року.

Сторони також погодили, що протягом терміну дії договору грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті в гривнях. Сума у гривнях, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань за договором, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару на офіційний курс гривні до валюти еквівалента, який буде встановлено НБУ на день фактичної оплати вартості товару покупцем (пункт 2.2. договору поставки).

На виконання умов договору поставки 17 вересня 2008 року постачальник поставив, а покупець прийняв товар вартістю 243 004,34 грн, що підтверджується підписами, засвідченими відбитками печаток сторін, на видатковій накладній від 17 вересня 2008 року № ТЕ-0407.

Зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати вартості товару покупець не виконав і постачальник звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення 243 004,34 грн, який суд задовольнив (справа № 8/156-3487).

На виконання рішення господарського суду Тернопільської області у справі № 8/156-3487 ТОВ "Агрофірма "Постолівська" на користь

ТОВ "Технік Енерджі" було сплачено 243 004,34 грн, з яких 79 000,00 грн - 25 серпня 2009 року, 120 000,00 грн - 23 вересня 2009 року, 44 004,34 грн -

6 листопада 2009 року.

24 січня 2011 року між ТОВ "Технік Енерджі" як первісним кредитором і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 як новим кредитором було укладено угоду № 5-ТЕ про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до якої первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання

ТОВ "Агрофірма "Постолівська" зобов'язань стосовно сплати штрафних санкцій у розмірі 182 069,12 грн, що включає курсову різницю, пеню, 3 % річних та інфляційні втрати, набутих кредитором на підставі договору поставки.

Надалі між ФОП ОСОБА_9 як первісним кредиторм і

ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" як новим кредитором було укладено угоду від 2 липня 2012 року № 84/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні, за якою первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання ТОВ "Агрофірма "Постолівська" зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 182 069,12 грн, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки та угоди від 24 січня 2011 року № 5-ТЕ про заміну кредитора у зобов'язанні.

21 грудня 2012 року між ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" як кредитором і ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" як поручителем укладено договір поруки

№ 21-12-2012-2, відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за виконання ТОВ "Агрофірма "Постолівська" обов'язку щодо сплати пені у зв'язку з неналежним, несвоєчасним і неповним виконанням боржником грошового зобов'язання за договором поставки та угоди № 84/07-12.

У вересні 2013 року ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до

ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" і ТОВ "Агрофірма "Постолівська" про стягнення з ТОВ "Агрофірма "Постолівська" 182 069,12 грн, з яких: 110 127,55 грн - курсова різниця вартості товару, 34 429,32 грн - пеня, 22 957,43 грн - інфляційні втрати, 4 554,82 грн - 3% річних, і про стягнення солідарно з відповідачів 10 000,00 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Агрофірма "Постолівська" належним чином не виконало умови договору поставки, а саме розрахувалося за поставлений товар з порушенням визначених у цьому договорі строків і без урахування курсових коливань гривні до євро.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Київської області від 29 жовтня

2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2014 року, позов задоволено в частині стягнення з ТОВ "Агрофірма "Постолівська" 110 127,55 грн курсової різниці, 24 800,01 грн пені, 22 210,40 грн інфляційних втрат і 4 554,82 грн річних та в частині стягнення солідарно з відповідачів 10 000,00 грн пені; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від

29 жовтня 2014 року у справі № 911/3606/13 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 911/3606/13, ТОВ "Агрофірма "Постолівська" у порядку статті 11119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України з підстав невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у

подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей

512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ухвалою від 16 липня 2015 року Верховний Суд України допустив до провадження справу № 911/3606/13 і відкрив провадження за заявою

ТОВ "Агрофірма "Постолівська" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2014 року у зазначеній справі.

В обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 111116 ГПК України, до заяви додано копію постанови Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року № 3-30гс15, в якій, на думку заявника, по-іншому застосовано одні і ті самі норми матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з підстав, наведених нижче.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Агрофірма "Постолівська" з огляду на те, що відповідач здійснив оплату вартості поставленого товару частковими платежами у серпні, вересні, листопаді 2009 року без урахування курсових коливань гривні до євро.

Для усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції зазначеної норми матеріального права Судова палата у господарських справах виходить із наступного.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, законодавець передбачив право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки на момент укладення договорів про заміну кредитора у зобов'язанні від 24 січня 2011 року та від 2 липня 2012 року заборгованість ТОВ "Агрофірма "Постолівська" перед ТОВ "Технік Енерджі" було погашено у повному обсязі, що підтверджується рішенням господарського суду Тернопільської області від 4 лютого 2009 року у справі № 8/156-3487, угода про заміну кредитора у зобов'язанні від 2 липня 2012 року

№ 84/07-12 не породжувала жодних прав та обов'язків ТОВ "Агрофірма "Постолівська" перед ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС".

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 17 червня 2015 року № 235гс15.

Отже, заява ТОВ "Агрофірма "Постолівська" підлягає задоволенню частково, постанова Вищого господарського суду України від 29 жовтня

2014 року, постанова Київського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2014 року - скасуванню, рішення господарського суду Київської області від

29 жовтня 2013 року - скасуванню в частині стягнення з ТОВ "Агрофірма "Постолівська" 110 127,55 грн курсової різниці, 24 800,01 грн пені, 22 210,40 грн інфляційних втрат і 4 554,82 грн річних та стягнення солідарно з відповідачів 10 000,00 грн пені; в цій частині слід відмовити у задоволенні позову, в іншій частині рішення господарського суду Київської області від 29 жовтня 2013 року залишити без змін.

Разом із тим відповідно до частини 6 статті 49 ГПК України у разі зміни судового рішення без направлення справи на новий розгляд Верховний Суд України змінює і розподіл судових витрат, а тому судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 49, 11116 , 11123 , 11124 , 11125 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" задовольнити частково.

Скасувати постанову Вищого господарського суду України від

29 жовтня 2014 року у справі № 911/3606/13, постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2014 року. Скасувати рішення господарського суду Київської області від 29 жовтня 2013 року в частині стягнення з ТОВ "Агрофірма "Постолівська" 110 127,55 грн курсової різниці, 24 800,01 грн пені, 22 210,40 грн інфляційних втрат і 4 554,82 грн річних та стягнення солідарно з відповідачів 10 000,00 грн пені, в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, в іншій частині рішення господарського суду Київської області від 29 жовтня 2013 року залишити без змін.

Сягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія

"НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 38/23, код ЄДРПОУ 38039872) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" (48236, Тернопільська обл., Гусятинський р-н, с. Постолівка, код ЄДРПОУ 30787770) 6 949,32 грн (шість тисяч дев'ятсот сорок дев'ять гривень тридцять дві копійки) витрат зі сплати судового збору.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Київської області.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий П.І. Колесник

Судді: В.П. Барбара І.С. Берднік А.А. Ємець Т.Є. Жайворонок О.І. Потильчак І.Б. Шицький