ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенди О.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод» (далі - Товариство) до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби України у Миколаївській області (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

7 вересня 2015 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 квітня 2015 року №№ 0003921501, 0003931501, 0003941501.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 30 листопада 2015 року відмовив у задоволенні позову.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 16 березня 2016 року постанову суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.

Не погоджуючись із цим рішеннями, ДПІ 31 березня 2016 року подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 квітня 2016 року касаційну скаргу ДПІ залишив без руху, оскільки до неї не було додано документ про сплату судового збору, і надав строк на усунення недоліків до 18 квітня 2016 року.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ДПІ зазначає, що в доданих до заяви ухвалах Вищого адміністративного суду України по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_318/ed_2015_09_03/pravo1/T113674.html?pravo=1> (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 1 вересня 2015 року; далі - Закон № 3674-VI) щодо визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги. Просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 1 квітня 2016 року і направити справу до цього суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява ДПІ підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В оскаржуваній ухвалі Вищий адміністративний суд України вказав, що відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги суб'єктом владних повноважень, юридичною особою на рішення суду, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не менше 120 відсотків від 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Водночас у наданих для порівняння ухвалах від 15 і 16 січня 2016 року Вищий адміністративний суд України виходив із того, що за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що цей суд неоднаково застосував положення Закону № 3674-VI.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Вимоги до касаційної скарги визначені статтею 213 КАС, частиною п'ятою якої, зокрема, встановлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною другою цієї норми встановлено розміри ставок судового збору залежно від документа і дії, за яку він справляється, та платника судового збору.

За подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI).

Базою для обчислення ставки судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV КАС, є розмір ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, за подання касаційної скарги в адміністративній справі судовий збір повинен справлятися у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, ухвала Вищого адміністративного суду України від 1 квітня 2016 року була прийнята з порушенням норм процесуального права, а відтак вона підлягає скасуванню, а матеріали справи - направленню до цього суду, який ухвалою від 18 травня 2016 року вже відкрив провадження у зазначеній справі і витребував її з Миколаївського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби України у Миколаївській області задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 1 квітня 2016 року скасувати.

Матеріали справи направити до Вищого адміністративного суду України.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Кривенда

Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.А. Коротких В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.О. Терлецький