П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 рокум. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Ємця А.А. суддів:Барбари В.П., Берднік І.С., Колесника П.І., Потильчака О.І. та Шицького І.Б.,

за участю представників: Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» - Гончар О.М., Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» - Гетьман-Гнідунець Л.О., Тарасової М.В. і Умудової Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» (далі - ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 910/17078/15 за позовом ПАТ «Трест «Київміськбуд-2», яке вподальшому змінило тип і назву на ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» (далі - ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз») про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

До Верховного Суду України звернулося ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 910/17078/15 із підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статті 625 ЦК України, а також невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України, щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

В обґрунтування неоднаковості застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 18 серпня 2011 року у справі № 37/64, від 6 жовтня 2015 року у справі № 910/29508/14, від 26 квітня 2016 року у справі № 922/6336/15.

Також заявником додано копії постанов Верховного Суду України від 20 грудня 2010 року у справі № 3-57гс10, від 14 листопада 2011 року у справі № 3-116гс11, від 23 січня 2012 року у справі № 3-142гс11 та від 1 жовтня 2014 року у справі № 3-113цс14.

Ухвалою Верховного Суду України від 25 травня 2016 року вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 910/17078/15.

У заяві ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 910/17078/15 та залишити в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року і рішення господарського суду м. Києва від 21 липня 2015 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, перевіривши наведені заявником доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, у липні 2015 року ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» про стягнення 777 506 грн. 97 коп. інфляційних втрат та 51 893 грн. 54 коп. - 3% річних за період прострочення з 21 жовтня 2013 року до 1 липня 2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено позивачу суму боргу в розмірі 1 019 986 грн. 16 коп., яка присуджена до стягнення за рішенням суду.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21 липня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 777 506 грн. 97 коп. інфляційних втрат та 51 893 грн. 54 коп. - 3% річних із простроченої суми і 16 588 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 квітня 2016 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 21 липня 2015 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В основу постанови суду касаційної інстанції покладено висновки про те, що договір підряду, на суму основного боргу за яким нараховані відповідні суми, є розірваним, а отже у відповідності до частини другої статті 653 ЦК України зобов'язання сторін за договором підряду є припиненими. Положеннями статті 625 ЦК України не передбачений обов'язок особи сплатити інфляційні втрати та 3% річних за період, протягом якого договірних зобов'язань між сторонами не існувало з огляду на їх припинення у спосіб розірвання.

Разом із тим, у наданих для порівняння постановах від 18 серпня 2011 року у справі № 37/64, від 6 жовтня 2015 року у справі № 910/29508/14, від 26 квітня 2016 року у справі № 922/6336/15 суд касаційної інстанції зазначив, що прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Окрім того, у постановах Верховного Суду України від 20 грудня 2010 року у справі № 3-57гс10, від 14 листопада 2011 року у справі № 3-116гс11, від 23 січня 2012 року у справі № 3-142гс11 та від 1 жовтня 2014 року у справі № 3-113цс14 зроблено аналогічний висновок щодо застосування положень частини другої статті 625 ЦК України.

Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.

Стаття 124 Основного Закону визначає, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Матеріали справи свідчать, що у справі № 17/114/13-17/115/14(11/181/24-11/185/29) рішеннями судів присуджено до стягнення з ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» на користь ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» суми грошових коштів, у тому числі 1 019 986 грн. 16 коп. основного боргу, про що видано відповідний наказ.

Центральний відділ ДВС Чернігівського міського управління юстиції у листі від 13 липня 2015 року підтвердив, що станом на вказану дату стягнень на користь ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» з ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» не проводилось.

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, встановлених статею 11 ЦК України.

Згідно зі статею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, зокрема і факту наявності боргу, встановленого рішенням суду.

Отже, зважаючи на юридичну природу цих правовідносин між сторонами як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання суду касаційної інстанції на припинення договору будівельного підряду жодним чином не свідчить про припинення нарахування інфляційних втрат та 3% річних, оскільки факт порушення відповідачем зобов'язань в частині оплати основного боргу встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У справі, яка розглядається, Вищий господарський суд України наведене до уваги не взяв та допустив порушення норм матеріального права, що призвело до помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Відтак постанова Вищого господарського суду від 26 квітня 2016 року в справі, що розглядається, підлягає скасуванню із залишенням у силі рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни чи ухвалення нового рішення Верховний Суд України відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 49, 11114, 11123-11125 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 910/17078/15 задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 910/17078/15 скасувати, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року і рішення господарського суду м. Києва від 21 липня 2015 року залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Б, оф. 7-8, код 33954536) на користь Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 26-А, код 04012661) 8 294 грн. 01 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги, 19 905 грн. 60 коп. за подачу касаційної скарги та 21 564 грн. 40 коп. за подачу заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 11116 ГПК України.

Головуючий А.А. Ємець

Судді: В.П. Барбара

І.С. Берднік

П.І. Колесник

О.І. Потильчак

І.Б. Шицький