П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Маринченка В.Л.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_9 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (правонаступником якої є Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області; далі - ОДПІ) про визнання нечинною вимоги,

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати нечинною вимогу ОДПІ від 10 грудня 2013 року № Ф-29411-17 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафу на загальну суму 10 022 грн 74 коп., з якої 9 852 грн 74 коп. - недоїмка, а 170 грн - штраф (далі - спірна вимога).

На обґрунтування позову ОСОБА_9 зазначив, що він отримує пенсію за віком, призначену зі зменшенням встановленого законом загального пенсійного віку відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), є ФОП і перебуває на спрощеній системі оподаткування, тому згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) він звільнений від сплати за себе єдиного внеску.

Суди встановили, що ОСОБА_9 зареєстрований як ФОП з 26 січня 2001 року, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_2. З 1 січня 2012 року перебував на спрощеній системі оподаткування (свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_1). Водночас ОСОБА_9 є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням, виданим Пенсійним фондом України (далі - ПФУ) 14 грудня 2004 року (серія НОМЕР_3), і отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, призначену на підставі статті 13 Закону № 1788-XII.

Штрафні санкції застосовані на підставі рішення управління ПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі від 23 квітня 2013 року № 831-ф за неподання звітності.

10 грудня 2013 року ОДПІ прийняла спірну вимогу.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 7 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року, позов задовольнив частково: скасував спірну вимогу про сплату недоїмки в сумі 9 852 грн 74 коп., а в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 червня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

У заяві про перегляд цього судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, ОДПІ зазначає, що в доданому до заяви рішенні суду касаційної інстанції від 16 січня 2014 року (№ К/800/46636/13) по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ<http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_89/ed_2011_01_01/pravo1/Z970168.html?pravo=1> Просить скасувати ухвалу суду касаційної інстанції та направити справу на новий розгляд до зазначеного суду.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданому до заяви рішенні суду касаційної інстанції по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано положення частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ. <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_89/ed_2011_01_01/pravo1/Z970168.html?pravo=1>

Так, у постанові, наданій на підтвердження неоднакового правозастосування, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що ФОП, які отримують пенсію за віком на підставі частини першої статті 13 Закону № 1788-XII і не досягли 60-річного віку, сплачують єдиний внесок на загальних підставах.

Натомість у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що на особу, якій призначено пенсію зі зниженням пенсійного віку, поширюються положення частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI і така особа звільняється від сплати за себе єдиного внеску.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначеної норми матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина четверта статті 4 Закону № 2464-VI).

Таким чином, за змістом цієї норми ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе за умови, якщо такі особи є пенсіонерами за віком (незалежно від того, досягли вони загального пенсійного віку чи така пенсія оформлена на пільгових умовах - зі зменшенням віку) та отримують відповідно до закону пенсію.

Згідно з абзацами першим і другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються, зокрема, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ визначено виключний перелік трудових пенсій, які призначаються за цим Законом (за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років). Загальні умови призначення пенсій за віком визначені статтею 12 зазначеного Закону та частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV. Таке право виникало у чоловіків після досягнення 60 років та за наявності відповідного стажу. При цьому статтею 13 Закону № 1788-ХІІ, на підставі пункту «а» частини першої якої, як установили суди, позивач отримує пенсію, передбачена можливість призначення пенсії за віком на пільгових умовах - зі зменшенням віку, зазначеного у статті 12 цього Закону, та за наявності відповідного трудового стажу.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, ураховуючи закріплені Конституцією України гарантії громадян на соціальний захист, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що особи, яким пенсія за віком призначена відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, не є платниками єдиного внеску за себе згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI, так само як і особи, які є пенсіонерами за віком на загальних умовах, оскільки згадана норма не містить жодного винятку щодо пенсіонерів за віком.

За таких обставин висновок суду касаційної інстанції щодо протиправності спірної вимоги ОДПІ ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року (№№ 21-57а14, 21-70а14).

Враховуючи викладене, а також те, що при вирішенні спору у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, у задоволенні заяви ОДПІ слід відмовити.

Керуючись підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» та статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.Л. Маринченко Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.А. Коротких О.В. Кривенда П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький