П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року м. Київ

Судові палати у цивільних та адміністративних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гуменюка В.І., суддів Гриціва М.І.,Охрімчук Л.І.,Самсіна І.Л., Кривенди О.В., Лященко Н.П.,Прокопенка О.Б., Романюка Я.М.,Сімоненко В.М.,

за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія» - Нізоли Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія», Баядера менеджмент лімітед (BAYADERA MANAGEMENT LIMITED) до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_1 про припинення порушення прав інтелектуальної власності, визнання зображувального позначення у вигляді підкови добре відомим знаком в Україні на 1 червня 2014 року для товару 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків «ІНФОРМАЦІЯ_1» за заявою ГСХ Трейдмаркс Лімітед про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року,

в с т а н о в и л и:

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія» (далі - ТОВ «Національна горілчана компанія»), Баядера менеджмент лімітед (BAYADERA MANAGEMENT LIMITED) звернулися до суду з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_1 про припинення порушення прав інтелектуальної власності, визнання зображувального позначення у вигляді підкови добре відомим знаком в Україні на 1 червня 2014 року для товару 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП) «ІНФОРМАЦІЯ_1». Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що вважають свій знак для товарів і послуг у вигляді зображення підкови з кінцівками гілок, спрямованих догори, добре відомим в Україні на 1 червня 2014 року для товару 33 класу МКТП «ІНФОРМАЦІЯ_1». При цьому позивачі стверджували, що на заявку № m201502677 від 27 лютого 2015 року на знак для товарів і послуг у вигляді зображення підкови поширюються підстави для її відхилення Державною службою інтелектуальної власності України від реєстрації відносно всіх заявлених товарів 16, 21 класів МКТП, передбачені статтями 6 bis, 6 quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності, абзацом п'ятим пункту 2 статті <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_605279/ed_2015_04_09/pravo1/T368900.html?pravo=1>, абзацами другим, третім пункту 3 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_605279/ed_2015_04_09/pravo1/T368900.html?pravo=1>, згідно з якими не можуть одержати правову охорону та підлягають відхиленню від реєстрації позначення, які є: оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності. Позивачі просили суд визнати на ім'я ТОВ «Національна горілчана компанія» і Баядера менеджмент лімітед (BAYADERA MANAGEMENT LIMITED) знак для товарів і послуг у вигляді зображення підкови з кінцівками гілок, спрямованих догори, добре відомим в Україні на 1 червня 2014 року для товару 33 класу МКТП «ІНФОРМАЦІЯ_1»; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання знака для товарів і послуг у вигляді зображення підкови з кінцівками гілок, спрямованих догори, добре відомим в Україні на 1 червня 2014 року для товару 33 класу МКТП «ІНФОРМАЦІЯ_1» відносно ТОВ «Національна горілчана компанія» і Баядера менеджмент лімітед (BAYADERA MANAGEMENT LIMITED); зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України відхилити реєстрацію знака для товарів і послуг за заявкою № m201502677 від 27 лютого 2015 року на ім'я ОСОБА_1 відносно всіх заявлених товарів 16, 21 класів МКТП.

Солом'янський районний суд м. Києва рішенням від 24 липня 2015 року позовні вимоги ТОВ «Національна горілчана компанія» і Баядера менеджмент лімітед (BAYADERA MANAGEMENT LIMITED) задовольнив, визнав на ім'я ТОВ «Національна горілчана компанія» і Баядера менеджмент лімітед (BAYADERA MANAGEMENT LIMITED) знак для товарів і послуг у вигляді зображення підкови з кінцівками гілок, спрямованих догори, добре відомим в Україні на 1 червня 2014 року для товару 33 класу МКТП «ІНФОРМАЦІЯ_1»; зобов'язав Державну службу інтелектуальної власності України опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання знака для товарів і послуг у вигляді зображення підкови з кінцівками гілок, спрямованих догори, добре відомим в Україні на 1 червня 2014 року для товару 33 класу МКТП «ІНФОРМАЦІЯ_1» відносно ТОВ «Національна горілчана компанія» і Баядера менеджмент лімітед (BAYADERA MANAGEMENT LIMITED); зобов'язав Державну службу інтелектуальної власності України відхилити реєстрацію знака для товарів і послуг за заявкою № m201502677 від 27 лютого 2015 року на ім'я ОСОБА_1 відносно всіх заявлених товарів 16, 21 класів МКТП; вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Апеляційний суд м. Києва рішенням від 22 грудня 2015 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 липня 2015 року скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог Баядера менеджмент лімітед (BAYADERA MANAGEMENT LIMITED) і ТОВ «Національна горілчана компанія».

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 30 березня 2016 року касаційну скаргу Баядера менеджмент лімітед (BAYADERA MANAGEMENT LIMITED) задовольнила, рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року скасувала, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 липня 2015 року залишила без змін.

У червні 2016 року до Верховного Суду України звернулося ГСХ Трейдмаркс Лімітед про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального і процесуального права, а саме статей 6 bis, 6 quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності, частини другої статті 41 Угоди про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності, статті 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, а також статей 35, 335 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У своїй заяві ГСХ Трейдмаркс Лімітед просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року, а справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, судові палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України дійшли висновку, що заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил піждсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Частиною першою статті 3605 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що ТОВ «Національна горілчана компанія» є відомим українським виробником горілки, зокрема горілки «Козацька рада», що із жовтня 2013 року маркується зображувальним позначенням у вигляді підкови з кінцівками гілок, спрямованих догори.

На ім'я ТОВ «Національна горілчана компанія» і Баядера Менеджмент Лімітед (BAYADERA MANAGEMENT LIMITED) зареєстровано об'ємний знак за свідоцтвом України № 191660 з пріоритетом від 15 липня 2013 року, який користується правовою охороною для товарів 21, 32 і 33 класів МКТП і містить елемент зображення підкови, розміщеної на дні пляшці і на верхній частині ковпачка до пляшки.

ТОВ «Національна горілчана компанія» і Баядера Менеджмент Лімітед (BAYADERA MANAGEMENT LIMITED) подали на реєстрацію в Україні заявку № m201412206 з пріоритетом від 29 серпня 2014 року на комбінований знак для товарів і послуг, що містить основний елемент у вигляді зображення підкови.

Згідно з патентом № НОМЕР_1 від 11 серпня 2014 року, заявкою № s201301896 від 17 липня 2013 року, патентом № НОМЕР_2 від 11 серпня 2014 року, заявкою № s201301875 від 16 липня 2013 року, патентом № НОМЕР_3 від 27 січня 2014 року, заявкою № s201302903 від 1 жовтня 2013 року позивачі є власниками патентів України на промислові зразки, а на відповідних виробах, призначених для горілки, розміщено зображення підкови.

27 лютого 2015 року ОСОБА_1 подав заявку № m201502677 на реєстрацію в Україні знака для товарів і послуг у вигляді зображення підкови відносно товарів 16, 21 класів МКТП.

6 березня 2015 року на адресу ТОВ «Національна горілчана компанія» надійшов лист від ОСОБА_1, за змістом якого останній запропонував товариству придбати права заявника на знак для товарів і послуг за поданою ним заявкою.

Задовольняючи касаційну скаргу Баядера Менеджмент Лімітед (BAYADERA MANAGEMENT LIMITED) і скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ «Національна горілчана компанія» та Баядера Менеджмент Лімітед (BAYADERA MANAGEMENT LIMITED), суд касаційної інстанції погодився, що суд першої істанції належним чином оцінивши докази, в тому числі й експертний висновок від 17 червня 2015 року № 81, та, встановивши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що торговельна марка у вигляді зображення підкови з кінцями гілок, спрямованих догори, добре відома в Україні станом на 1 червня 2014 року для товару 33 класу МКТП «ІНФОРМАЦІЯ_1» на ім'я ТОВ «Національна горілчана компанія» і Баядера Менеджмент Лімітед (BAYADERA MANAGEMENT LIMITED). Спірне позначення у вигляді зображення підкови за заявкою № m201502677 від 27 лютого 2015 року для товарів 16 класу МКТП як етикетки (налички), крім тканинних; пляшкове опаковання паперове або картонне; пляшкові обгортки паперові або картонні та товарів 21 класу МКТП бутлі/пляшки; бутлі обплетені; пляшечки (посудини); скляні обплетені посудини; фляги плоскі для спиртних напоїв; кухлі; склянки на питво; чарки паперові або пластмасові, є настільки схожим із раніше зареєстрованим зображенням підкови, яке використовують позивачі для маркування товару 33 класу МКТП «ІНФОРМАЦІЯ_1», що їх можна сплутати. Зображення пікови за заявкою № m201502677 від 27 лютого 2015 року, поданою на реєстрацію ОСОБА_1, є таким, що може ввести в оману споживачів щодо особи виробника товарів стосовно всіх заявлених товарів 16 та 21 класів МКТП. Крім того, реєстрація знака для товарів і послуг за заявкою № m201502677 від 27 лютого 2015 року для всіх товарів 16 та 21 класів МКТП призведе до порушення прав інтелектуальної власності позивачів на добре відомий знак у вигляді зображення підкови з кінцями гілок, спрямованих догори. Висновок суду апеляційної інстанції про те, що відхилення реєстрації знака за заявкою № m201502677 від 27 лютого 2015 року на ім'я ОСОБА_1 відносно всіх товарів 16, 21 класів МКТП призведе до втручання в дискреційні повноваження Державної служби інтелектуальної власності України, є таким, що не ґрунтується на положеннях пункту 1 статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, частини другої статті 41 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, а також статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і осовополжних свобод.

ГСХ Трейдмаркс Лімітед зазначає, що суди касаційної інстанції під час розгляду більш ніж двох справ з подібними предметами спорів, підставами позовів, змістом позовних вимог та встановленими судом фактичними обставинами й однаковим матеріально-правововим регулюванням спірних правовідносин дійшли неоднакових правових висновків, покладених в основу судових рішень у цих справах.

На підтвердження неоднакового застосування норм матеріального та процесуального права заявник надав ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 вересня 2013 року та рішення цього ж суду від 18 грудня 2013 року, а також постанови Вищого адміністративного суду України від 19 січня 2011 року, 17 січня 2012 року, 17 липня 2013 року, 2 квітня й 30 липня 2015 року, 29 березня 2016 року.

У постановах Вищого адміністративного суду України вказано, що рішення суб'єкта владних повноважень має дискреційний характер і приймається на підставі й у межах повноважень зазначеного органу та у спосіб, передбачений Конситуцією України та законами України.

При цьому Вищий адміністративний суд України в постановах від 19 січня 2011 року та 17 січня 2012 року погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які, встановивши, що оскаржувані заявниками рішення прийняті суб'єктами владних повноважень у межах їхніх повноважень, на підставі та у спосіб, передбачених законами України, відмовили в задоволенні позовів.

У постановах від 17 липня 2013 року, 2 квітня й 30 липня 2015 року та 29 березня 2016 року Вищий адміністративний суд України зазначив, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії (утриматися від вчинення дій), втрутились у дискреційні повноваження цих органів, що є неприпустимим.

Отже, надані для порівняння постанови Вищого адміністративного суду України від 19 січня 2011 року, 17 січня 2012 року, 17 липня 2013 року, 2 квітня, 30 липня 2015 року, 29 березня 2016 року та ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року, про перегляд якої подано заяву, постановлені у справах з різними фактичними обставинами.

Порівняння зазначених судових рішень, наданих заявником на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суди касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ неоднаково застосували норми матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 вересня 2013 року та рішення цього ж суду від 18 грудня 2013 року не свідчать про неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, судові палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України дійшли висновку про відмову в задоволенні заяви ГСХ Трейдмаркс Лімітед про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року.

Керуючись статтями 355, 3603 , 3605 ЦПК України, судові палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л и:

У задоволенні заяви ГСХ Трейдмаркс Лімітед про про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті

355 ЦПК України.

Головуючий В.І. Гуменюк

Судді: М.І. Гриців О.Б. Прокопенко

О.В. Кривенда Я.М. Романюк

Н.П. Лященко І.Л. Самсін

Л.І. Охрімчук В.М. Сімоненко