П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року місто Київ Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Ємця А.А., суддів:Берднік І.С.,Жайворонок Т.Є., за участю представників: Національного банку України - Шматка В.О., товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпекс» - Козачука Ю.С., публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - Коцюби О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпекс» (далі - ТОВ «Укрімпекс») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 8 червня 2016 року у справі № 922/5980/15 за позовом ТОВ «Укрімпекс» до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України»), за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» (далі - ТОВ «Фірма «Т.М.М.»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лосєва В.В., реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, про визнання припиненим договору, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2015 року ТОВ «Укрімпекс» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до ПАТ «Державний ощадний банк України» про усунення перешкод у користуванні майном, зобов'язання відповідача припинити договір іпотеки від 18 лютого 2010 року № 335/31/6-2/4 (далі - договір № 335/31/6-2/4); визнання припиненим договору № 335/31/6-2/4; скасування запису про обтяження майна № 9537721 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та припинення обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лосєва В.В. або державного реєстратора за заявою особи, в інтересах якої припинено обтяження, внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасування запису про предмет іпотеки № 9537741 у Державному реєстрі іпотек і припинення іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лосєва В.В. або державного реєстратора за заявою особи, в інтересах якої припинено іпотеку на нерухоме майно, внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовано наявністю достатніх правових підстав для припинення договору № 335/31/6-2/4, а саме: набуттям позичальником права власності на нерухоме майно, зазначене у пункті 3.2.2 цього договору (52 машиномісця і 111 квартир загальною площею 12 980,40 кв. м, розташованих за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд. № 20).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Усунуто перешкоди у користуванні майном, зобов'язано відповідача припинити договір № 335/31/6-2/4; визнано припиненим договір № 335/31/6-2/4; скасовано запис про обтяження майна № 9537721 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та припинено обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лосєва В.В. або державного реєстратора за заявою особи, в інтересах якої припинено обтяження, внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення обтяження майна № 9537721; скасовано запис про предмет іпотеки № 9537741 у Державному реєстрі іпотек та припинено іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лосєва В.В. або державного реєстратора за заявою особи, в інтересах якої припинено іпотеку на нерухоме майно, внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення іпотеки № 9537741. Стягнуто з відповідача витрати зі сплати судового збору.

Обґрунтовуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки умовами договору № 335/31/6-2/4 було передбачено таку підставу його припинення як набуття іпотекодавцем або позичальником права власності на визначене нерухоме майно, то з моменту настання такої підстави виникають відповідні правові наслідки для відповідача (припинення договору іпотеки на вимогу позивача).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 березня 2016 року рішення Господарського суду Харківської області від 21 грудня 2015 року скасовано частково. Викладено резолютивну частину в новій редакції, позовні вимоги ТОВ «Укрімпекс» задоволено частково. Визнано припиненим укладений між ПАТ «Державний ощадний банк України» і ТОВ «Укрімпекс» договір № 335/31/6-2/4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстрований за № 822. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 8 червня 2016 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29 березня 2016 року та рішення Господарського суду Харківської області від 21 грудня 2015 року скасовано в частині визнання припиненим договору № 335/31/6-2/4. Прийнято нове рішення, яким у позові в цій частині відмовлено. В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29 березня 2016 року залишено без змін. Стягнуто з позивача витрати зі сплати судового збору.

Обґрунтовуючи постанову, Вищий господарський суд України зауважив, що набуття позичальником (або іпотекодавцем) права власності на нерухоме майно, зазначене у пункті 3.2.2 договору № 335/31/6-2/4, не призводить до автоматичного припинення іпотеки, однак цей факт надає іпотекодавцю право звернутися до банку з вимогою про припинення договору. Припинення договору іпотеки на підставі звернення іпотекодавця є правом банку (іпотекодержателя), а не його обов'язком.

ТОВ «Укрімпекс» у порядку статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 8 червня 2016 року у справі № 922/5980/15 з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень частини другої статті 651, статті 629 Цивільного кодексу України і статті 17 Закону України «Про іпотеку», внаслідок чого, на його думку, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції наведених норм матеріального права ТОВ «Укрімпекс» надано копії постанов Вищого господарського суду України від 10 квітня 2013 року у справі № 5004/1245/12 і від 11 серпня 2014 року у справі № 910/6149/14, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано зазначені норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, зокрема, з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених судом фактичних обставин справи і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка встановлення правильності яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Господарськими судами у справі, яка розглядається, встановлено, що 28 січня 2010 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України») і ТОВ «Фірма «Т.М.М.» (позичальник) було укладено кредитний договір № 335/31/6-2 (далі - кредитний договір).

За змістом пунктів 2.1, 2.3 кредитного договору (в редакції, викладеній у додатковому договорі № 1 до кредитного договору) кредит у сумі 135 000 000,00 грн надається з позичкового рахунку в безготівковому порядку для придбання у ТОВ «Укрімпекс» житлових приміщень та/або паркомісць у житловому будинку з прибудовою офісних приміщень і підземною парковкою автомашин, розташованому за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд. № 20.

Із метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Державний ощадний банк України» (іпотекодержатель) і ТОВ «Укрімпекс» (іпотекодавець) було укладено договір № 335/31/6-2/4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. і зареєстрований за № 822.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору № 335/31/6-2/4 ТОВ «Укрімпекс» передало, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцеві на праві власності; предметом іпотеки є нежитлова будівля «Д-3» загальною площею 2 241,9 кв. м, розташована за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. № 18.

На момент укладення договору № 335/31/6-2/4 вартість предмета іпотеки становила 26 400 000,00 грн (пункт 1.4 договору іпотеки).

За змістом пункту 3.2.2 зазначеного договору іпотекодавець має право звернутися до іпотекодержателя з вимогою про припинення договору у випадку набуття позичальником або іпотекодавцем права власності на нерухоме майно, а саме: 111 квартир загальною площею 12 981,89 кв. м та 52 машиномісця згідно з додатком № 1 до цього договору, розташованих за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд. № 20.

Пунктом 3.3.15 договору № 335/31/6-2/4 встановлено, що іпотекодавець зобов'язаний у строк до 1 травня 2010 року набути право власності на 111 квартир загальною площею 12 981,89 кв. м та 52 машиномісця, розташованих за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд. № 20.

За змістом пункту 4.4 договору № 335/31/6-2/4 право іпотеки припиняється виконанням зобов'язання у повному обсязі та в інших випадках за письмовою згодою банку.

Відповідно до рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 6 листопада 2012 року у справі № 2011/9554/2012, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 січня 2013 року, і свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 березня 2010 року, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради та зареєстрованого комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 16 березня 2010 року, ТОВ «Укрімпекс» належали 111 квартир загальною площею 12 981,89 кв. м, розташованих за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд. № 20.

23 березня 2010 року ТОВ «Фірма «Т.М.М.» набуло право власності на 114 квартир, розташованих за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд. № 20, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного між ТОВ «Фірма «Т.М.М.» і ТОВ «Укрімпекс» і посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. за № 1117.

2-8 квітня 2010 року на підставі укладених договорів дарування ТОВ «Фірма «Т.М.М.» набуло право власності на 52 машиномісця, розташованих за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд. № 20.

Відповідно до підпункту 5.3.12 пункту 5.3 кредитного договору (в редакції, викладеній у додатковому договорі № 14) позичальник зобов'язався у строк до 10-го вересня 2010 року в забезпечення виконання своїх зобов'язань за цим договором передати в іпотеку банку нерухоме майно: 110 квартир загальною площею 12 775,5 кв. м (+/-10%), розташованих за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд. № 20.

9 вересня 2010 року ТОВ «Фірма «Т.М.М.» на підставі договору іпотеки № 380/31/6 передало в іпотеку ПАТ «Державний ощадний банк України» нерухоме майно: квартири, розташовані за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд. № 20, для забезпечення виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором (пункт 4.1.13 кредитного договору в редакції, викладеній у додатковому договорі № 16).

30 травня 2012 року ТОВ «Фірма «Т.М.М.» на підставі договору іпотеки № 577/31/6-6 передало в іпотеку ПАТ «Державний ощадний банк України» нерухоме майно: машиномісця, розташовані за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд. № 20, для забезпечення виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором (пункт 4.1 кредитного договору в редакції, викладеній у додатковому договорі № 27).

19 травня 2015 року і 9 вересня 2015 року ТОВ «Укрімпекс» звернулося до ПАТ «Державний ощадний банк України» (листи № 19-05/1 і № б/н) із вимогами про припинення договору № 335/31/6-2/4, виключення із Державного реєстру іпотек запису про державну реєстрацію цього договору та про виключення відповідного запису з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна.

Відтак, із матеріалів справи № 922/5980/15 вбачається, що підставою звернення ТОВ «Укрімпекс» із позовом є ненадання згоди ПАТ «Державний ощадний банк України» на припинення договору № 335/31/6-2/4 з огляду на погоджені сторонами приписи оспорюваного договору в частині визначення правових підстав, достатніх для його припинення.

Проте зміст договорів іпотеки, про які йдеться у постановах Вищого господарського суду України від 10 квітня 2013 року у справі № 5004/1245/12 і від 11 серпня 2014 року у справі № 910/6149/14, копії яких надано заявником на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, свідчить, що ці договори не є подібними до оспорюваного договору іпотеки у справі, яка розглядається, вони містять різні положення, погоджені сторонами, зокрема і в частині визначення достатніх правових підстав для припинення (розірвання) цих договорів.

Отже, правовідносини, що склалися між сторонами у справі, яка розглядається, відрізняються фактичними обставинами, а тому не є подібними до правовідносин у цих справах.

Норми права, якими закріплено особливості та порядок розірвання договорів іпотеки, у зазначених справах застосовано залежно від фактичних істотних обставин і положень відповідних договорів, встановлених у кожній конкретній справі.

Зміст рішень суду касаційної інстанції у зазначених справах та у справі, яка розглядається, не дає підстав для висновку про різне застосування одних і тих самих норм матеріального права за подібних правовідносин.

Таким чином, обставини, на які ТОВ «Укрімпекс» посилається у заяві як на підставу для перегляду зазначеного судового рішення, і факт подібності правовідносин у наведених заявником випадках та у справі № 922/5980/15 не знайшли свого підтвердження.

Згідно з частиною першою статті 11126 ГПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви про перегляд судових рішень господарських судів, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

За таких обставин Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що у задоволенні заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 8 червня 2016 року у справі № 922/5980/15 слід відмовити.

Керуючись статтями 11116 , 11123 , 11124 , 11126 , 11128 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України,

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпекс» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 8 червня 2016 року у справі № 922/5980/15 відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 4 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий А.А. Ємець Судді:І.С. Берднік Т.Є. Жайворонок