ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 рокум. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоСамсіна І.Л.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України Порошенка П.О., в якому просив: рекомендувати Президенту України відмінити антиконституційну та фальшиву постанову Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 29 січня 2003 року № 25 (далі - постанова № 25); зобов'язати Адміністрацію Президента України компенсувати позивачу матеріальну та моральну шкоду в сумі двохсот п'ятдесяти мінімальних заробітних плат, встановлених законом України.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 січня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення її недоліків до 4 лютого 2016 року у зв'язку з тим, що зазначену заяву подано з пропуском строку звернення до адміністративного суду. З позовною заявою про скасування постанови № 25 позивач звернувся лише 18 січня 2016 року, при цьому не подав клопотання про поновлення строку звернення до суду. Крім цього, в ухвалі Вищого адміністративного суду України вказано на необхідність уточнити зміст позовних вимог із урахуванням того, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинені Президентом України, у чому вони виразилися, які норми закону порушують і яким чином вони порушують права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, з посиланням на норми права.

Згідно з наявною в матеріалах справи розпискою ОСОБА_1 22 січня 2016 року отримав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2016 року у справі № П/800/38/16 (а. с. 20).

1 лютого 2016 року ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України уточнену позовну заяву, в якій просив: визнати дії Президента України незаконними; зобов'язати Президента України скасувати постанову № 25; зобов'язати Президента України у зв'язку із завданою неправомірними діями матеріальною шкодою виділити позивачу чотирикімнатну квартиру у м. Києві не вище 3 поверху; зобов'язати Президента України у зв'язку із завданою неправомірними діями моральною шкодою виплатити ОСОБА_1 275 600 грн.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 5 лютого 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України повернув позивачу у зв'язку з тим, що він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Не погоджуючись із ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року, ОСОБА_1 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просить скасувати зазначену ухвалу та постановити нове рішення - про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно з частиною першою статті 107 КАС суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;

5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами частин першої та третьої статті 108 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З адміністративним позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 18 січня 2016 року, тобто з пропуском передбаченого частиною другою статті 99 КАС строку, без клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, внаслідок чого суд залишив його позовну заяву без руху.

Протягом встановленого Вищим адміністративним судом України строку для усунення недоліків ОСОБА_1 не надав до суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та не зазначив поважності причин його пропуску.

Таким чином, з огляду на вказані обставини Вищий адміністративний суд України, керуючись вимогами статей 106-108, 171-1 КАС, обґрунтовано повернув позовну заяву ОСОБА_1

Згідно з частиною шостою статті 108 КАС повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Оскільки наведені у заяві ОСОБА_1 доводи щодо перегляду ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року колегія суддів вважає безпідставними, у задоволенні його заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 241 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2359/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1>, 242 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2368/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1>, 244 Кодексу адміністративного судочинства України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2379/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1>, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2310/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1>.

ГоловуючийІ.Л. Самсін Судді: О.Ф. Волков М.І. ГрицівО.А. КороткихО.В. КривендаВ.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький