ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Волкова О.Ф., суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_9 до Верховної Ради України (далі - ВРУ), третя особа - Державна судова адміністрація України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року ОСОБА_9 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність ВРУ щодо невчасного розгляду питання про прийняття відставки судді ОСОБА_9, зобов'язати ВРУ прийняти окрему постанову про його звільнення 2013 роком.

На обґрунтування позову зазначив, що 26 листопада 2013 року Вища рада юстиції внесла до ВРУ подання № 1293/0/15-13 про його звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку. 25 грудня 2014 року ВРУ ухвалила відповідну постанову, а наказом в.о. голови апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2014 року № 332-к ОСОБА_9 з 30 грудня 2014 року відраховано зі штату суду. За цей час змінилося законодавство, зокрема, в частині матеріального забезпечення суддів (у бік погіршення).

Одночасно позивач просив поновити строк звернення з цим позовом до суду, вказуючи на неможливість своєчасного звернення за станом здоров'я.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 червня 2015 року на підставі статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) адміністративний позов залишив без розгляду як такий, що поданий після закінчення строків, установлених законом.

Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8 червня 2015 року, ОСОБА_9 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 КАС, у якій просить скасувати зазначену ухвалу, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з огляду на таке.

Приймаючи рішення про залишення без розгляду адміністративного позову, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що з поданих до позовної заяви документів убачається, що про постанову Верховної Ради України ОСОБА_9 дізнався не пізніше 30 грудня 2014 року, тобто з дати відрахування зі штату суду.

Вказуючи на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивач послався на епікриз з історії хвороби Дніпропетровської клінічної психіатричної лікарні та виписку з амбулаторної картки.

Разом з тим відповідно до наданого епікризу позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 23 вересня по 17 жовтня 2014 року, тобто ще до прийняття постанови ВРУ про його звільнення з посади.

Згідно із випискою з амбулаторної картки ОСОБА_9 знаходився на амбулаторному лікуванні з 15 січня по 10 лютого 2015 року.

До адміністративного суду позивач звернувся 15 квітня 2015 року, тобто понад два місяці з дати, коли у нього закінчилося лікування. Інших причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач не зазначив.

Відповідно до абзацу першого частини другої, частини третьої статті 99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною першою статті 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи викладене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України погоджується з рішенням Вищого адміністративного суду України про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки останній подано після закінчення строку, установленого законом, а позивач не навів поважних причин його пропуску.

Зазначені у заяві ОСОБА_9 доводи не дають підстав для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 червня 2015 року, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 171-1, 241 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2359/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1>, 242 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2368/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1>, 244 Кодексу адміністративного судочинства України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2379/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1>, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_9 відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2310/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1>.

Головуючий О.Ф. ВолковСудді:М.І. Гриців О.В. Кривенда В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін О.О. Терлецький