П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого суддів: Охрімчук Л.І., Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Сеніна Ю.Л., Яреми А.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за заявою публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року публічне акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі -

ПАТ «Таскомбанк») звернулося до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт» (далі - ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт»), правонаступником якого є ПАТ «Таскомбанк», до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ПАТ «Таскомбанк» зазначало, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 травня 2009 року розірвано кредитний договір від 20 вересня 2007 року, укладений між акціонерним банком «ТАС-Бізнесбанк» та ОСОБА_6, та стягнуто з останньої на користь ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт» 451 тис. 248 грн 73 коп. заборгованості за кредитним договором і судові витрати. За цим судовим рішенням 30 жовтня 2009 року суд видав виконавчий лист.

У рамках зведеного виконавчого провадження у зв'язку з нездійсненням продажу з публічних торгів банк прийняв у власність у рахунок погашення заборгованості майно боржника, а саме жилий будинок на вул. Горбенка, 19б у м. Бердянську Запорізької області. Зазначене майно було передане стягувачеві за актом державного виконавця від 13 грудня 2012 року; у подальшому банк оформив та зареєстрував право власності на це майно.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (далі - ВДВС Бердянського МУЮ Запорізької області) від 22 квітня 2013 року вказаний виконавчий лист було повернуто стягувачеві.

Посилаючись на те, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 листопада 2014 року визнано незаконним свідоцтво про право власності банку й скасовано державну реєстрацію права власності на зазначене майно, за рахунок якого було погашено заборгованість за кредитом, банк був змушений пред'явити виконавчий лист, виданий 30 жовтня 2009 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, до виконання, але з огляду на сплив строку пред'явлення його до виконання, банк просив поновити цей строк.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 6 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 12 травня 2015 року, заяву ПАТ «Таскомбанк» про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання задоволено: поновлено ПАТ «Таскомбанк» строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого 30 жовтня 2009 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області у справі за позовом ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_6 на вказані судові рішення повернуто заявниці.

У заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2015 року ОСОБА_6 просить скасувати вказане судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції пункту 2 частини першої статті 324 цього Кодексу при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

На обґрунтування заяви ОСОБА_6 надала копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2014 року, 23 січня, 19 березня, 9 та 10 квітня, 18 травня 2015 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_6 доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

За положеннями пункту 2 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

За змістом статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви про перегляд судових рішень, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

У справі, яка переглядається, ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 6 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 12 травня 2015 року, поновлено ПАТ «Таскомбанк» строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 травня 2009 року у справі за позовом ВАТ АБ «Бізнес Стандарт» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ОСОБА_6 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_6 на ці судові рішення повернуто заявниці з підстав, передбачених статтею 324 ЦПК України, оскільки ухвали, про перегляд яких було подано касаційну скаргу, не відносяться до судових рішень, перегляд яких передбачений цією статтею.

Повертаючи ОСОБА_6 касаційну скаргу на вказані судові рішення, касаційний суд вважав, що оскаржувані судові рішення не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України.

Разом з тим ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2014 року, 23 січня, 19 березня, 9 та 10 квітня, 18 травня 2015 року, наданими заявником для порівняння, суд касаційної інстанції відкрив виконавче провадження у справах за заявами юридичних осіб про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2015 року, наданій заявником для порівняння, касаційний суд залишив без змін ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, розглянувши справу за заявою банку про видачу дубліката виконавчого листа, заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання в попередньому судовому засіданні та керуючись нормами статей 324, 332, 335, 337 ЦПК України.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначеної норми процесуального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах касаційної інстанції.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Порядок та підстави касаційного оскарження судових рішень врегульовано у главі 2 розділу V ЦПК України.

Особливість касаційного провадження полягає перш за все у специфічних об'єктах оскарження.

Законодавець у частині першій статті 324 ЦПК України як об'єкти касаційного оскарження закріпив:

1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31-33 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З огляду на те, що нормами ЦПК України (пункт 19 частини першої статті 293) передбачено право сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, проте право оскарження у касаційному порядку таких ухвал після їх перегляду в апеляційному порядку положеннями цього Кодексу не встановлено, слід дійти висновку про те, що законом (положення пункту 2 частини першої статті 324 цього Кодексу) визначено, що ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання після їх перегляду в апеляційному порядку касаційному оскарженню не підлягають.

Отже, у справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала суду першої інстанції про поновлення банку строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та ухвала апеляційного суду, якою ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України, тому підстав для скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2015 року немає.

Керуючись пунктом 2 частини першої статті 355, пунктом 2 частини першої статті 3603 , частиною третьою статті 3603 , частиною першою статті 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2015 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої

статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Л.І. Охрімчук

Судді: В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Ю.Л. Сенін

А.Г. Ярема