П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Ємця А.А., суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І. та Шицького І.Б.,

за участю представника Одеської міської ради - Моджук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Одеської міської ради про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 грудня 2015 р. у справі № 916/1157/15-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мірс» до Одеської міської ради, треті особи - ОСОБА_9, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірс» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом та просило розірвати договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою:

АДРЕСА_1, укладений 12 липня 2003 р. між позивачем та Одеською міською радою (далі - відповідач), нотаріально посвідчений і зареєстрований 12 липня 2003 р. у реєстрі за № 973, а також у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 7 серпня 2003 р. за

№ 839/77.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач продав розташоване на орендованій ним земельній ділянці нерухоме майно, для цілей обслуговування якого було надано зазначену ділянку, позивач звертався до відповідача з пропозицією розірвати договір оренди землі, але відповідач, прийнявши рішення про припинення спірного договору оренди шляхом його розірвання, так і не вчинив дій, спрямованих на оформлення цього розірвання.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12 травня 2015 р. позов задоволено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 7 липня 2015 р. рішення Господарського суду Одеської області від 12 травня 2015 р. скасовано і прийнято нове, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23 грудня 2015 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 7 липня 2015 р. скасовано, а рішення Господарського суду Одеської області від 12 травня

2015 р. залишено в силі.

Так, Вищий господарський суд України послався на положення статті

32 Закону України «Про оренду землі», згідно з яким на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (частина перша статті 32). Приймаючи зазначену постанову, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції, який своє рішення про задоволення позову мотивував тим, що у зв'язку з набуттям іншою особою прав власності на об'єкти нерухомого майна позивача і відмовою позивача від права оренди договір між сторонами підлягає розірванню, яке має бути вчинено в тій самій формі, що і укладення договору, від чого відповідач ухилявся.

Відповідач у порядку статті 11119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) подав заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 грудня 2015 р. у справі № 916/1157/15-г із підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК.

Ухвалою Верховного Суду України від 12 квітня 2016 р. відкрито провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від

23 грудня 2015 р. у справі № 916/1157/15-г.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 ГПК заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Предметом спору в справі, що розглядається, є вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Водночас із постанови Вищого господарського суду України від

19 січня 2016 р. у справі № 910/15520/15, на яку посилається заявник як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, вбачається, що її прийнято внаслідок інших фактичних обставин справи, встановлених судом, аніж у справі, яка розглядається.

Ураховуючи те, що факт подібності правовідносин у наведених заявниками випадках не підтвердився, підстави для висновку про різне застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права відсутні.

Відповідно до частини першої статті 11126 ГПК Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

У зв'язку з викладеним Судова палата у господарських справах Верховного Суду України відмовляє у задоволенні заяви Одеській міській раді про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23 грудня 2015 р. у справі № 916/1157/15-г.

Керуючись статтями 11114 , 11123 , 11124 , 11126 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України:

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Одеської міської ради про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23 грудня 2015 р. у справі

№ 916/1157/15-г відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 4 частини першої статті 11116 ГПК.

Головуючий А.А. Ємець

Судді: В.П. Барбара

І.С. Берднік

Т.Є. Жайворонок

П.І. Колесник

О.І. Потильчак

І.Б. Шицький