П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоШицького І.Б.,суддів:Барбари В.П., Берднік І.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І.,

за участю представника :

комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»

-Мороза В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.03.2015 р. у справі № 902/1652/13 за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про стягнення 15 365 631,86 грн заборгованості згідно з договором купівлі-продажу природного газу, -

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України») звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» (далі - КП «Вінницяміськтеплоенерго») про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у сумі 8 819 628,68 грн, пені за прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 2 226 883,82 грн, штрафу в розмірі 3 521 818,06 грн, інфляційних втрат у сумі 130 417,83 грн і 3 % річних у сумі 666 883,47 грн.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 р. № 14/2414/11 (далі - Договір).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.10.2014 р. позов

ПАТ «НАК «Нафтогаз України» задоволено частково, стягнуто з

КП «Вінницяміськтеплоенерго» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України»

138,77 грн боргу, 1 508 617,14 грн пені, 2 289 828,99 грн штрафу, 3 % річних у сумі 661 705,03 грн і 59 527,94 грн інфляційних втрат. Провадження у справі в частині стягнення 8 819 489,91 грн основного боргу припинено згідно з п. 1-1 ч. 1 -ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_750/ed_2015_02_12/pravo1/T179800.html?pravo=1>). У решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 р. рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2014 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2015 р. касаційні скарги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та КП «Вінницяміськтеплоенерго» залишено без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 р. і рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2014 р. - без змін.

Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів про наявність підстав для стягнення пені, передбачених п. п. 7.2 Договору, та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, встановлених ч. 2

ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

КП «Вінницяміськтеплоенерго» у порядку ст. 11119 ГПК України подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.03.2015 р. у справі № 902/1652/13 із підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 11116 ГПК України, в якій просить скасувати постанову суду касаційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про стягнення заборгованості відмовити.

На обґрунтування неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копію постанови Верховного Суду України від 16.09.2015 р. у справі № 917/2520/14, в якій зазначено про відсутність підстав для стягнення пені та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договорів поставки природного газу.

Ухвалою Верховного Суду України від 18.01.2016 р. справу

№ 902/1652/13 допущено до провадження Верховного Суду України та відкрито провадження за заявою КП «Вінницяміськтеплоенерго» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.03.2015 р. у цій справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника

КП «Вінницяміськтеплоенерго», дослідивши доводи заявника, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, між НАК «Нафтогаз України», правонаступником якої є ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець), і

КП «Вінницяміськтеплоенерго» (покупець) 30.09.2011 р. укладено договір

№ 14/2414/11 про купівлю-продаж природного газу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 р. та у 2012 р. імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору

(п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди від 01.08.2012 р. № 2 продавець передає покупцеві у 2011 р. природний газ в обсязі до

9 544 тис. куб. м та у 2012 р. - до 49 920 тис. куб. м.

Згідно з п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

У п. 5.2 договору ціну за 1 000 куб. м природного газу було визначено у розмірі 1 091,00 грн, відповідно до додаткової угоди від 11.10.2011 р. № 1 з 11.10.2011 р. ціна газу із врахуванням 20 % ПДВ становила 1 309,20 грн, з 01.07.2012 р. - 1 309,20 грн із врахуванням 20 % ПДВ (згідно з додатковою угодою від 01.08.2013 р. № 2).

У п. 6.1 сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Господарськими судами також встановлено, що на виконання умов договору ПАТ «НАК «Нафтогаз України» передало КП «Вінницяміськтеплоенерго» протягом жовтня 2011 р., вересня - грудня

2012 р. природний газ в обсязі 48 055,68 тис. куб. м на загальну суму

62 914 496,23 грн, що підтверджується копіями актів приймання-передачі газу. Водночас КП «Вінницяміськтеплоенерго» за природний газ розрахувалося частково (станом на 06.11.2013 р.) на загальну суму 54 094 867,55 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.07.2012 р. у справі № 17/25/2012/5003, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 р. і постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2012 р. (за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до КП «Вінницяміськтеплоенерго» про стягнення заборгованості за договором за отриманий природний газ у жовтні 2011 р.), позов задоволено та стягнуто з КП «Вінницяміськтеплоенерго» на користь

ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 6 458 262,05 грн боргу,

513 367,38 грн пені, 452 078,34 грн - 7 % штрафу, 67 296,03 грн інфляційних втрат, 99 129, 59 грн річних.

Нарахування пені, штрафу, інфляційних втрат і річних у справі

№ 17/25/2012/5003 було заявлено по 10.05.2012 р.

При цьому, станом на 06.11.2013 р. КП «Вінницяміськтеплоенерго» рішення суду першої інстанції у справі № 17/25/2012/5003 виконало частково (основний борг було сплачено 21.12.2012 р.).

Враховуючи невиконання КП «Вінницяміськтеплоенерго» у повному обсязі своїх зобов'язань, як встановлено судами попередніх інстанцій, сума основного боргу за спожитий відповідачем природний газ станом на

06.11.2013 р. становила 8 819 628,68 грн, пеня - 2 226 883,82 грн, штраф -

3 521 818,06 грн, 3 % річних - 666 883,47 грн, інфляційні втрати - 130 417,83 грн.

Господарськими судами також встановлено, що КП «Вінницяміськтеплоенерго» після порушення провадження у справі здійснено перерахування на рахунок ПАТ «НАК «Нафтогаз України»

8 819 489,91 грн згідно з платіжним дорученням від 01.04.2014 р. № 1, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення 8 819 489,91 грн припинено.

Окрім суми основного боргу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» просило стягнути з КП «Вінницяміськтеплоенерго» пеню в сумі 2 226 883,82 грн, штраф в сумі 3 521 818,06 грн, 3 % річних за несвоєчасний розрахунок у сумі

666 883,47 грн, суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, у розмірі 130 417,83 грн.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку невиконання покупцем п. 6.1 договору щодо оплати за газ покупець у безспірному порядку зобов'язався сплатити продавцеві крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) % від суми простроченого платежу; пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів із моменту отримання покупцем вимоги продавця; у разі несплати пені у зазначений строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами у справі, територіальним органом Казначейства у Вінницькій області, Головним фінансовим управлінням Вінницької ОДА, департаментом фінансів Вінницької міської ради, департаментом енергетики, транспорту та зв'язку Вінницької міської ради укладено договори від 10.12.2012 р. № 889/517з та від

28.12.2012 р. № 1358/517з про організацію взаєморозрахунків і погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалася органами державної влади чи місцевого самоврядування, предметом яких була організація та проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до ст. 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. № 517 «Про затвердження порядку та умов надання у 2012 р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» (далі - Договір про організацію взаєморозрахунків із погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію).

Крім того, 17.02.2014 р., між сторонами, територіальним органом Казначейства у Вінницькій області, департаментом фінансів Вінницької обласної державної адміністрації, департаментом фінансів Вінницької міської ради, департаментом енергетики, транспорту та зв'язку Вінницької міської ради укладено договір № 238/30 про організацію взаєморозрахунків відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30.

Однак у постанові, наданій для порівняння, Верховний Суд України висловив правову позицію, що у разі укладання сторонами у справі з відповідними органами державної влади договорів про організацію взаєморозрахунків із погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію наслідки порушення грошового зобов'язання, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, не застосовуються, оскільки такими договорами змінюються строки виконання зобов'язання.

У порушення вимог ст. 32 ГПК України суди попередніх інстанцій не дослідили положень договорів від 10.12.2012 р. № 889/517з, від 28.12.2012 р. № 1358/517з та від 17.02.2014 р. № 238/30 про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, якими змінено строки виконання грошових зобов'язань, що призвело до неправильного вирішення спору в частині застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 11123 ГПК України Верховний Суд України розглядає справи за правилами перегляду судових рішень у касаційному порядку, а тому не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

Разом із тим за загальними вимогами норм процесуального права, передбаченими ст.ст. 32-34, 43, 82, 84 ГПК України, обов'язковим є встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

Отже, відсутність у Верховного Суду України процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю законного рішення у справі. За таких обставин рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2014 р., постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 р. і постанова Вищого господарського суду України від

25.03.2015 р. у частині стягнення пені у сумі 1 508 617,14 грн, 2 289 828,99 грн штрафу, 59 527,94 грн інфляційних втрат, 661 705,03 грн - 3 % річних підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Разом із тим рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2014 р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 р. і постанову Вищого господарського суду України від

25.03.2015 р. в іншій частині слід залишити без змін.

Керуючись статтями 11116, 11123, 11124, 11125 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2014 р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 р. та постанову Вищого господарського суду України від 25.03.2015 р. у частині стягнення пені у сумі 1 508 617,14 грн, 2 289 828,99 грн штрафу, 59 527,94 грн інфляційних втрат, 661 705,03 грн - 3 % річних скасувати.

Справу № 902/1652/13 у частині стягнення пені у сумі 1 508 617,14 грн,

3 % річних у сумі 661 705,03 грн, інфляційних втрат у сумі 59 527,94 грн та штрафу у сумі 2 289 828,99 грн передати на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2014 р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 р. та постанову Вищого господарського суду України від 25.03.2015 р. в іншій частині залишити без змін.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 4 ст. 11116 ГПК України.

ГоловуючийІ.Б. Шицький Судді:В.П. Барбара І.С. Берднік А.А. Ємець Т.Є. Жайворонок П.І. Колесник О.І. Потильчак