П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 листопада 2016 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Сімоненко В.М., суддів:Гуменюка В.І.,Ємця А.А., Берднік І.С.,Лященко Н.П., Жайворонок Т.Є.,Охрімчук Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за заявою приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - ПрАТ "ФФ "Дарниця") звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 14 лютого 1997 року між закритим акціонерним товариством "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - ЗАТ «ФФ «Дарниця», правонаступником якого з 6 червня 2012 року є ПрАТ "ФФ "Дарниця") та ОСОБА_1 й ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, згідно з умовами якого останні придбали зазначену квартиру за 37 тис. 250 грн, що на момент здійснення операції становило 19 тис. 651 умовних одиниць за курсом Національного банку України (далі - НБУ).

Договором визначено, що повна вартість квартири сплачується відповідачами протягом 15 років з моменту його укладення, тобто до 14 лютого 2012 року. Договором також визначено еквівалент вартості квартири в умовних одиницях, що передбачає, що під час сплати за квартиру повинен враховуватись курс долара США до гривні на день сплати.

Ураховуючи те, що відповідачки зобов'язань не виконали, збільшивши позовні вимоги ПрАТ "ФФ "Дарниця" просило стягнути з них 181 тис. 155 грн 65 коп. заборгованості, яка утворилася станом на 24 листопада 2014 року з урахуванням 3 % річних.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року позов ПрАТ "ФФ "Дарниця" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПрАТ "ФФ "Дарниця" 181 тис. 155 грн 65 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу квартири від 14 лютого 1997 року.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2015 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2015 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "ФФ "Дарниця" відмовлено.

У заяві про перегляд судових рішень ПрАТ "ФФ "Дарниця" просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2015 року, рішення Апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2015 року та залишити в силі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статей 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

На обґрунтування заяви ПрАТ "ФФ "Дарниця" додає ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 та 26 червня, 28 лютого 2014 року, 12 червня та 29 липня 2015 року, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовані зазначені норми матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 Цивільного процесуального Кодексу України (далі - ЦПК України) Верховний Суд України переглядає судові рішення у справі виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що 1 вересня 1995 року ЗАТ "ФФ "Дарниця" та ОСОБА_1 уклали договір про дольове будівництво будинку АДРЕСА_1.

Пунктом 1.1 цього договору ЗАТ "ФФ "Дарниця" зобов'язувалось після закінчення будівництва передати у власність ОСОБА_1 квартиру в жилому будинку АДРЕСА_1 площею та в порядку, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1 цього договору на час його підписання ОСОБА_1 зобов'язана сплатити внесок у сумі 487 млн 336 тис. крб, що еквівалентно 2 тис. 989 доларів США.

1 та 8 вересня 1995 року ОСОБА_1 сплатила в касу ЗАТ "ФФ "Дарниця" внесок за квартиру в сумі відповідно 400 млн крб. та 87 млн 336 тис. крб.

14 лютого 1997 року ЗАТ "ФФ "Дарниця" (продавець) та ОСОБА_1 й ОСОБА_2 (покупці) після введення будинку в експлуатацію уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Пунктом 4 зазначеного договору передбачено, що продаж квартири здійснено за 37 тис. 250 грн, що на момент укладення договору складало 19 тис. 651 умовних одиниць за курсом НБУ на день укладення договору.

Пунктом 5 договору покупець повинен сплатити продавцю повну вартість квартири протягом 15 років з моменту укладання договору, тобто до 14 лютого 2012 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову ПрАТ «ФФ «Дарниця» та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, з висновком якого погодився і суд касаційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи щодо сплати відповідачами усієї суми заборгованості за квартиру, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ПрАТ «ФФ «Дарниця».

Натомість у наданих для порівняння ухвалах від 12 червня 2015 року, 17 червня та 28 лютого 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовив у відкритті касаційного провадження з передбаченої пунктом 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України підстави, а саме, у зв'язку з необґрунтованістю касаційної скарги.

В ухвалі від 26 червня 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ виходив з наявності у відповідачів заборгованості за договором купівлі-продажу квартири.

А в ухвалі від 29 липня 2015 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ виходив з того, що з відповідачів необхідно стягнути заборгованість за договором купівлі-продажу квартири у зв'язку з тим, що вони не виконали зобов'язання у повному обсязі щодо сплати вартості квартири.

Отже, у справі, про перегляд якої подано заяву, та у справах, судові рішення в яких надані заявником для порівняння, встановлено різні фактичні обставини, що не вказує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права про наявність заборгованості у зобов'язанні, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, тому відповідно до частини першої статті 3605 ЦПК України в задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 2 частини першої статті 3603 , частиною першою статті 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України,

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий В.М. Сімоненко Судді: І.С. Берднік Т.Є. Жайворонок А.А. Ємець В.І. Гуменюк Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук