Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВСУ від 08.06.2016 року у справі №3-399гс16 Постанова ВСУ від 08.06.2016 року у справі №3-399г...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Барбари В.П.,

суддів: Берднік І.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б.,

за участю представників:

позивача - Митюки С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - ПАТ «Банк «Київська Русь») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 922/5071/15 за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. до товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі-Харків» (далі - ТОВ «Фалбі-Харків») про стягнення суми,

в с т а н о в и л а :

Суб'єкт права на звернення до Верховного Суду України порушує питання про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 922/5071/15 із підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати всі рішення у цій справі, а справу передати на розгляд до Господарського суду Харківської області.

У заяві про перегляд постанови ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 237, 238, 239, 240, 244, 246, 248 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 2, 37, 47, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), статті 19, пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України, пункту 1 частини 1 статті 81 ГПК.

В обґрунтування заяви ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. надано копії постанов Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 916/3291/15, від 02 березня 2016 року у справі № 904/294/15, копію постанови Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1521цс15.

ТОВ «Фалбі-Харків» не використало наданого йому законом права на участь представника в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені суб'єктом звернення обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02 листопада 2015 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2015 року, позов залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 ГПК.

Постановою Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2015 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 02 листопада 2015 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України погодився з їх висновками, що довіреність від 12 серпня 2015 року № 345, підписана уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волковим О.Ю., не є належним доказом наявності у ОСОБА_3 повноважень на подання позову від імені ПАТ «Банк «Київська Русь», оскільки відповідно до Закону правом надавати такі повноваження наділено лише виконавчу дирекцію Фонду, натомість можливості передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам законом не передбачено.

У судових рішеннях, копії яких надано ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. на підтвердження підстав для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року, суд касаційної інстанції, на думку заявника, по-іншому застосував одні й ті самі норми матеріального та процесуального права при вирішенні питання представництва за довіреністю, виданою уповноваженою особою Фонду.

Забезпечуючи єдність судової практики щодо застосування норм права, про які йдеться у заяві, Верховний Суд України виходить із такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позовну заяву у справі яка розглядається, подано від імені ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Волкова О.Ю. та підписано ОСОБА_3 - представником за довіреністю від 12 серпня 2015 року № 345 на представництво інтересів банку, яку видано та підписано ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Волковим О.Ю.

Згідно з частинами 1, 3 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частинами 2, 3 статті 244 ЦК встановлено, що представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (стаття 246 ЦК).

Частиною 1 статті 18 ГПК передбачено, що до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 28 ГПК справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником (частина 1 статті 54 ГПК).

Відповідно до частини 3 статті 57 ГПК до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Отже, у представника за довіреністю від імені юридичної особи, підписаною особою, уповноваженою на це законом або установчими документами, виникає право на представництво інтересів саме юридичної особи від імені якої видано довіреність.

Судами також установлено, що 16 липня 2015 року правлінням Національного банку України ухвалено постанову № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».

За змістом частини 1 статті 35 Закону тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня «спеціаліст») та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 2 Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду (частина 1 статті 47 Закону).

Судами попередніх інстанцій також установлено, що рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17 липня 2015 року № 138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема:

- вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;

- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;

- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;

- залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством.

Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду. Уповноважена особа Фонду має право: призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їхні службові обов'язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю; здійснювати інші повноваження, встановлені цим Законом, та делеговані їй Фондом (частина 3 статті 37 Закону).

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку (пункт 1 частини 4 статті 37 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює повноваження, що визначені частиною 2 статті 37 цього Закону.

Наведене дає підстави для висновку, що уповноважена особа Фонду з дня початку процедури ліквідації банку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто крім повноважень, визначених Законом, уповноважена особа Фонду здійснює повноваження керівництва банку, а відтак наділена правом видачі та підписання довіреностей від імені банку, як юридичної особи на представництво його (банку) інтересів.

За таких обставин постанову Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2015 року, ухвалу Господарського суду Харківської області від 02 листопада 2015 року слід скасувати, а справу передати на розгляд суду першої інстанції згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини 2 статті 11125 ГПК.

Разом із тим відповідно до частини 6 статті 49 ГПК якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд України передає справу № 922/5071/15 на розгляд до суду першої інстанції, підстав для зміни розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 49, 11116 , 11123 , 11124 , 11125 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2015 року, ухвалу Господарського суду Харківської області від 02 листопада 2015 року у справі № 922/5071/15 скасувати.

Справу № 922/5071/15 передати на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 11116 ГПК.

Головуючий В.П. Барбара

Судді: І.С. Берднік А.А. Ємець Т.Є. Жайворонок П.І. Колесник О.І. Потильчак І.Б. Шицький

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст