П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенди О.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_5 до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі - ВККС), про скасування рішення в частині окремих положень та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року позивач у порядку статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому просив:

- скасувати ухвалу ВРЮ від 10 грудня 2015 року № 1181/0/15-15 (далі -ухвала ВРЮ № 1181/0/15-15) в частині повернення до ВККС рішення від 10 квітня 2014 року № 81/пп-14 (далі - рішення ВККС № 81/пп-14) та доданих матеріалів щодо призначення ОСОБА_5 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області;

- зобов'язати відповідача розглянути внесену рішенням ВККС № 81/пп-14 рекомендацію про призначення ОСОБА_5 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з доданими матеріалами.

18 лютого 2016 року ОСОБА_5 уточнив позовні вимоги та просив:

- скасувати рішення ВРЮ від 3 вересня 2013 № 690/0/15-13 року про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення його на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області (далі - рішення ВРЮ № 690/0/15-13);

- скасувати ухвалу ВРЮ № 1181/0/15-15 в частині повернення до ВККС рішення ВККС № 81/пп-14 та доданих матеріалів щодо призначення ОСОБА_5 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області;

- зобов'язати ВРЮ розглянути внесену рішенням ВККС від 21 травня 2013 року № 332/пп-13 (далі - рішення ВККС № 332/пп-13) рекомендацію про призначення ОСОБА_5 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з доданими матеріалами.

Разом з тим позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з вимогою про скасування рішення ВРЮ № 690/0/15-13.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 послався на незаконність рішення ВРЮ № 690/0/15-13. Вважає, що підстав для відмови у внесенні подання щодо призначення його на посаду судді не було.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_5 в частині позовної вимоги про скасування рішення ВРЮ № 690/0/15-13 залишив без розгляду, а постановою від 14 березня 2016 року в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 відмовив.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся із заявами про їх перегляд Верховним Судом України з підстави, установленої пунктом 4 частини першої статті 237 КАС, у яких просить:

- скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2016 року, а справу в цій частині передати на новий розгляд;

- скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні позову, та ухвалити нове рішення - про задоволення позову.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 131 Конституції України до відання ВРЮ належить, зокрема, внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.

Повноваження ВРЮ регламентуються Законом України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції» (далі - Закон № 22/98-ВР).

При розгляді рекомендації ВККС про призначення на посади суддів ВРЮ перевіряє дотримання вимог, зазначених у статті 127 Конституції України, а також статях 53, 64, 66 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI).

Згідно зі статтею 3 Закону № 22/98-ВР ВРЮ надане повноваження, зокрема, вносити подання Президенту України про призначення суддів на посади вперше.

За правилами статті 24 зазначеного Закону засідання ВРЮ вважається правомочним, якщо на ньому присутні більшість членів ВРЮ від її конституційного складу. Рішення приймається більшістю від конституційного складу ВРЮ, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до частини шостої статті 29 Закону № 22/98-ВР пропозиція про внесення подання Президентові України щодо призначення на посаду судді вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менше 14 членів ВРЮ. В інших випадках приймається рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата на посаду судді.

Вищий адміністративний суд України установив, що рішенням ВККС від 28 березня 2012 року оголошено про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше. 17 квітня 2012 року ОСОБА_5 звернувся до ВККС із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше та подав документи, передбачені статтею 67 Закону № 2453-VI.

Рішенням ВККС від 30 травня 2012 року № 182/пп-12 позивач був допущений до добору кандидатів на посаду судді вперше та до складання анонімного тестування (іспиту) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права.

22 лютого 2013 року ОСОБА_5 подав до ВККС заяву про участь у конкурсі на заміщення вакантної посади судді зазначеного суду, за результатами розгляду якої рішенням ВККС від 5 березня 2013 року № 13/пп-13 його визначено переможцем конкурсу.

Рішенням ВККС № 332/пп-13 ОСОБА_5 рекомендовано для призначення на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.

За результатами розгляду зазначеної рекомендації ВРЮ прийняла рішення № 690/0/15-13, зважаючи на відсутність у ОСОБА_5 необхідних здібностей до суддівської роботи.

10 квітня 2014 року ВККС повторно направила до ВРЮ рекомендацію про призначення ОСОБА_5 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Статтею 66 Закону № 2453-VI визначено порядок призначення на посаду судді вперше, а саме встановлено виключний перелік стадій призначення на посаду судді.

Згідно зі статтями 66-71 цього Закону не передбачено такої стадії добору на призначення суддів на посади вперше, як повторне направлення ВККС до ВРЮ матеріалів, на підставі яких вже було прийнято рішення про відмову у внесенні відповідного подання Президентові України.

Таким чином, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України погоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними у постанові від 14 березня 2016 року, про те, що ВРЮ на засіданні 10 грудня 2015 року правомірно ухвалила рішення про повернення до ВККС матеріалів щодо призначення ОСОБА_5 на посаду судді.

Погоджується колегія суддів і з висновком Вищого адміністративного суду України про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_5 строку звернення до суду з позовом про скасування рішення ВРЮ № 690/0/15-13.

Так, відповідно до вимог частини третьої статті 99 КАС для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно зі статтею 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

У розумінні цієї статті поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з адміністративним позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Як установив суд, позов про оскарження рішення ВРЮ, яке було прийнято 3 вересня 2013 року, ОСОБА_5 подав лише 18 лютого 2016 року.

Проаналізувавши причини пропуску строку звернення до суду, наведені позивачем, суд не знайшов підстав вважати їх поважними, а тому обґрунтовано залишив адміністративний позов у цій частині без розгляду.

За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що оскаржувані ухвала і постанова Вищого адміністративного суду України є законними і обґрунтованими, тому у задоволенні заяв ОСОБА_5 про їх перегляд слід відмовити.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», частиною шостою статті 171-1 та статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяв ОСОБА_5 про перегляд ухвали та постанови Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2016 року відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. КривендаСудді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.Б. Прокопенко