П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоМаринченка В.Л.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом малого приватного підприємства «Алекс» (далі - Підприємство) до Неліпинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області (далі - Сільрада) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року Підприємство звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Ради від 20 грудня 2012 року № 81 «Про видачу дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно» (далі - рішення № 81), зобов'язання видати дублікат свідоцтва від 12 вересня 2001 року про право приватної власності на Артсвердловину № 1-Л по видобутку підземної питної води з надкаптажними спорудами, під'їзною дорогою, енергозабезпеченням та станцією наливу із одночасним покладенням на посадових осіб, у тому числі сільського голову Сільради, обов'язку поставити підпис на дублікаті такого свідоцтва та скріпити його гербовою печаткою.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12 вересня 2001 року отримав від Сільради свідоцтво про право власності на Артсвердловину № 1-Л по видобутку підземної питної води з надкаптажними спорудами, під'їзною дорогою, енергозабезпеченням і станцією наливу та фактично розробив свердловину і запустив по ній роботу. Оскільки оригінал свідоцтва про право власності позивач загубив, він звернувся до відповідача з заявою про видачу дубліката такого свідоцтва. У відповідь Сільрада 12 вересня 2001 року прийняла рішення № 81, в якому надала позивачу дозвіл виключно на видачу дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно (будинок -надкаптажна споруда та інші допоміжні споруди), у яких власне, Артсвердловина № 1-Л по видобутку підземної питної води включена не була.

На думку позивача, це рішення Сільради є незаконним і таким, що порушує встановлене нормами Цивільного кодексу України його право власності на Артсвердловину № 1-Л, оскільки вона з вересня 2001 року перебуває у власності позивача на підставі свідоцтва про право власності від 12 вересня 2001 року, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги та зобов'язати відповідача видати дублікат свідоцтва про право власності від 12 вересня 2001 року про право приватної власності на Артсвердловину № 1-Л по видобутку підземної питної води з надкаптажними спорудами, під'їзною дорогою, енергозабезпеченням та станцією наливу.

Свалявський районний суд Закарпатської області постановою від 5 квітня 2013 року позовні вимоги задовольнив повністю.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2015 року, рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позовних вимог відмовив.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Підприємство, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах статей 2, 3 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року скасувати і прийняти рішення, яким залишити в силі постанову Свалявського районного суду Закарпатської області від 5 квітня 2013 року.

На обґрунтування заяви додано копію постанови Верховного Суду України від 13 червня 2012 року (справа № 6-54цс12), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на нижченаведене.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з підстав невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У справі, що розглядається, предметом спору є скасування рішення органу місцевого самоврядування про відмову у видачі дубліката свідоцтва про право власності з повним переліком майна, який містився в оригіналі втраченого свідоцтва, та зобов'язання вчинити дії з видачі дубліката такого свідоцтва.

У поданій на підтвердження наявності підстав для перегляду судових рішень постанові Верховного Суду України від 13 червня 2012 року (справа № 6-54цс12) предметом розгляду спору є визнання договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна недійсним, визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на об'єкт та усунення перешкод у його користуванні.

Отже, оскаржуване заявником рішення ухвалене у спорі, що виник за інших правовідносин, ніж у справі, за наслідками розгляду якої Верховний Суд України прийняв постанову від 13 червня 2012 року. Ухвала Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2015 року не містить висновку, викладеного у згаданій постанові Верховного Суду України.

Згідно з частиною першою статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви малого приватного підприємства «Алекс» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.Л. МаринченкоСудді: О.Ф. ВолковМ.І. Гриців О.А. КороткихО.В. Кривенда П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький