ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2016 року м. КиївСудова палата у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Романюка Я.М.,суддів:Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І., Лященко Н.П.,Сімоненко В.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Миргородводоканал» про визнання дій протиправними, скасування акта про порушення правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Миргородводоканал» (далі - ОКВП ВКГ «Миргородводоканал») про визнання дій протиправними, скасування акту про порушення правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем складено акт про порушення ОСОБА_6 Правил користування системами централізованого водопостачання і водовідведення в населених пунктах України та внаслідок чого йому було нараховано штраф за безоблікове використовування води у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є позивач.

Позивач вважає дії відповідача з нарахування вказаного штрафу незаконними та такими, що порушують його права з тих підстав, що ним вказані правила не порушувались, самовільного підключення до центральної водопровідної мережі він не здійснював, оскільки він, як власник будинку, має особовий рахунок й належним чином сплачує послуги водопостачання і водовідведення. Окрім того, відповідачем застосовано формулу та показники щодо нарахування штрафних санкцій як до суб'єкта господарювання, проте він такого статусу не має.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 5 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2016 року, в позові відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2016 року ОСОБА_6 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2016 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 7, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 29 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 (далі - Правила № 190), Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, пояснення ОСОБА_6 на підтримання заяви, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

На підставі статті 360-4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яке переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.

Судом встановлено, що між ОКВП ВКГ «Миргородводоканал» та ОСОБА_6 укладено договір № 288 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 13 липня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1, із встановленим лічильником засобу обліку води на кухні будинку.

26 червня 2015 року за вищевказаною адресою посадовими й уповноваженими особами ОКВП ВКГ «Миргородводоканал» складено Акт про порушення ОСОБА_6 Правил користування системами централізованого водопостачання і водовідведення в населених пунктах України № 000027 від 26 червня 2015 року, про те, що споживач при користуванні водопровідною мережею порушив вказані Правила шляхом самовільного підключення до центральної водопровідної мережі та каналізації реконструйованого (добудованого) житлового приміщення (багатоквартирного будинку), спожита таким чином вода лічильником не обраховувалась.

Договір між сторонами було укладено на постачання води в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1, проте станом на 26 червня 2015 року відповідачем встановлено, що ОСОБА_6 на території вказаного будинку побудовано багатоквартирний будинок, в який несанкціоновано без погодженого проекту та необліковано постачалася вода з відповідного колодязя на території домоволодіння, в якому окрім водопровідної труби, що прокладена до будинку «А», щодо якого є договір на постачання води, було виявлено врізку труби діаметром 40 мм. до багатоквартирного житлового будинку «Б» (новобудови), що розташований у цьому ж домоволодінні, й щодо якого договору та погодженого проекту та постачання/водовідведення води немає.

Розрахунок вартості води за пропускною спроможністю труби вводу виконаний відповідачем відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Правил № 190.

У зв'язку з тим, що початкового терміну безоблікового водокористування встановити не виявилось можливим, то розрахунковий період проведено за 30 діб (днів), з 27 травня 2015 року по 26 червня 2015 року за тарифом згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 1 серпня 2014 року № 1127 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ОКВП ВКГ «Миргородводоканал» 5, 76 грн. за 1 куб. м. (без ПДВ), з ПДВ - 6, 912 грн. за 1 куб.м.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із правомірності дій відповідача в частині складання протоколу та акту про порушення Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, оскільки договір про надання послуг з водопостачання до багатоквартирного новозбудованого житлового будинку позивач не укладав, на абонентському обліку відповідача не перебував, а тому водокористування ним є безобліковим із застосуванням положень Правил № 190.

У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2016 року суд касаційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин Правила № 190, оскільки відповідно до п. 1.1 цих правил вони є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, до яких ОСОБА_2 не відноситься. Відтак, суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правила № 630.

Викладене свідчить про те, що існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил № 630 та Правил № 190.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за фактично надані послуги.

Відповідно до пункту 1.1 Правил № 190 ці правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Правила № 630 регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно з пунктом 17 Правил № 630 послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку.

Відповідно до пункту 21 зазначених Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання : з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_1, виданого 29 квітня 2010 року виконавчим комітетом Миргородської міської ради, ОСОБА_6 на праві приватної власності належить будинок за адресою : АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області від 24 лютого 2015 року ОСОБА_6 дозволено реконструкцію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, під багатоквартирний житловий будинок. Забудовника після закінчення будівельних робіт зобов'язано здати об'єкт в експлуатацію згідно чинного законодавства (а.с. 38, т.1).

Відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - Декларація) від 3 серпня 2015 року, реконструкція зазначеного житлового будинку з переобладнанням під багатоквартирний закінчено, об'єкт готовий до експлуатації. У переліку інженерного обладнання об'єкта зазначено про холодне, гаряче водопостачання та водовідведення (а.с. 78-82, т.1).

Окрім того, в Декларації зазначено кількість квартир у переобладнаному багатоквартирному будинку - 7 однокімнатних, 2 двокімнатних та 1 трикімнатна (а.с. 81, т.1).

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції, з висновком якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, поширюючи на спірні правовідносини Правила № 190, не встановив мету переобладнання житлового будинку у багатоквартирний, чи використовуються зазначені у Декларації десять квартир для фактичного здійснення підприємницької діяльності, що могло б свідчити про належність застосування зазначених Правил № 190 у зв'язку з встановленим об'єктом - багатоквартирним будинком.

Враховуючи те, що встановлення фактичних обставин, які мають важливе значення для вирішення справи по суті, до повноважень Верховного Суду України не відноситься, рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3339/ed_2016_01_01/pravo1/T041618.html?pravo=1>, пунктом 1 частини першої статті 360-3 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3403/ed_2016_01_01/pravo1/T041618.html?pravo=1>, частинами першою, другою статті 360-4 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3409/ed_2016_01_01/pravo1/T041618.html?pravo=1>, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 5 квітня 2016 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2016 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий Я.М. Романюк

Судді: В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

В.М. Сімоненко