ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Волкова О.Ф., Коротких О.А., Кривенди О.В.,
Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,
за участю: секретаря судового засідання Ключник А.Ю.,
представників: заявника - Бевзи В.І.;
відповідача - Павловича Д.М., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління (далі - НГВУ) «Чернігівнафтогаз» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 2 липня 2015 року у справі за позовом ПАТ «Укрнафта» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Чернігівській області (далі - ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановила:
У квітні 2013 року ПАТ «Укрнафта» звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ОДПІ від 27 березня 2013 року № 0000201504/107 про збільшення грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування нафти на суму 1 048 755 грн 3 коп. та сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі
524 377 грн 52 коп.
Вимоги мотивувало тим, що висновок, який міститься в акті камеральної перевірки ОДПІ від 21 березня 2013 року № 69/15-209/534663345 (далі - Акт перевірки) про обов'язок НГВУ «Чернігівнафтогаз»
ПАТ «Укрнафта» (відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність між ПАТ «Укрнафта» і товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Карлтон Трейдінг Україна» від 19 січня 1999 року № 35/4 (договір про СД) сплатити плату за користування надрами за січень 2013 року на загальних підставах відповідно до вимог підпункту 263.9.1 пункту 263.9 статті 263 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - ПК), є безпідставним. Посилаючись на положення
підпункту 263.9.2 пункту 263.9 статті 263 ПК, стверджував, що учасник договору про СД повинен сплачувати плату за користування надрами для видобування корисних копалин в розмірі 2 % від вартості додаткових обсягів вуглеводневої сировини, видобутої на виконання діючого інвестиційного проекту. Видобуток корисних копалин в рамках договору про СД здійснювався на нафтових родовищах, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2000 року № 699 «Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами» (далі - постанова № 699) визнані такими, що належать до родовищ із зазначеними характеристиками. Ця постанова була прийнята на виконання Указу Президента України від
17 червня 1996 року № 433/96 «Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами» (далі - Указ № 433/96). Вважає, що передбачений в Указі № 433/96 механізм економічного стимулювання збільшення видобутку нафти і газу на родовищах із важковидобувними та виснаженими запасами діяв і в 2013 році, тому нарахування плати за додаткові обсяги нафти, видобуті внаслідок виконання інвестиційних проектів (програм) на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю, правомірно здійснювалося за двовідсотковою ставкою відповідно до підпункту 263.9.2 пункту 263.9
статті 263 ПК.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 17 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року, позов задовольнив.
Постановляючи таке рішення, суди, посилаючись на положення статті 19 Закону України від 18 вересня 1991 року № 1560-ХІІ «Про інвестиційну діяльність» (далі - Закон № 1560-ХІІ), дійшли висновку про те, що визначений Указом № 433/96 механізм нарахування рентної плати і гарантії його застосування протягом усього періоду експлуатації нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами не втратили своєї дії й після набрання чинності ПК. Правила підпункту 263.9.2 пункту 263.9 статті 263 ПК також направлені на податкове стимулювання інвестиційної діяльності і за своєю суттю є аналогічними тим, що містилися в Указі № 433/96 в частині визначення розміру податкових зобов'язань із рентної плати за нафту, газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні.
З огляду на те, що видобуток нафти у процесі виконання договору про СД здійснювався у родовищах з важковидобувними та виснаженими запасами, плата за користування надрами за січень 2013 року повинна обчислюватися за двовідсотковою ставкою.
Із таким обґрунтуванням не погодився Вищий адміністративний суд України, який постановою від 2 липня 2015 року скасував рішення судів попередніх інстанцій й ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що ПК зберігає державну гарантію інвестиційної діяльності за умови розроблення порядку та затвердження нових інвестиційних проектів (договорів), який визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, які будуть оподатковуватися за ставкою 2 % за одиницю обсягу додаткового видобутку вуглеводневої сировини відповідно до наданих законодавством пільг. Послався на брак відомостей про те, що договір про СД має 25 % загальної вартості вкладів учасників договору, що належить державі, тому плата за користування надрами для видобування корисних копалин повинна обчислюватися за ставкою, встановленою підпунктом 263.9.1 пункту 263.9 статті 263 ПК, - в розмірі 39 %.
ПАТ «Укрнафта» не погодилось із постановою суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим звернулося із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування касаційним судом підпункту 263.9.1 пункту 263.9 статті 263 ПК, положень Указу № 433/96 у подібних правовідносинах.
Як на приклад неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права автор заяви посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 5 листопада 2015 року (справа № К/800/532/14), у якій цей суд дійшов висновку, що у 2013 році в частині нарахування плати за додаткові обсяги нафти, видобуті внаслідок виконання інвестиційних проектів (програм) на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, діє механізм економічного стимулювання, встановлений Указом № 433/96.
В аспекті заявленого неоднакового правозастосування колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України заслухала пояснення представників заявника та відповідача, зміст яких в основному не відрізняється від доводів, наведених у заяві про перегляд та запереченнях на неї, перевірила матеріали справи і дійшла висновку про таке.
Суди встановили такі обставини, що стали фактичними підставами для прийняття постанови, про перегляд якої подана заява.
ПАТ «Укрнафта» зареєстроване як юридична особа 31 березня 1994 року. Відповідно до пункту 1.1 Статуту ПАТ «Укрнафта», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) «Укрнафта» (протокол від 22 березня 2011 року № 21),
ВАТ «Укрнафта» засноване відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23 лютого 1994 року № 57 шляхом перетворення державного підприємства «Виробниче об'єднання «Укрнафта» у ВАТ «Укрнафта» відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 року № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств».
Однією із структурних одиниць ПАТ «Укрнафта» є НГВУ «Чернігівнафтогаз», яке утворено відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укрнафта» від 8 жовтня 1997 року і зареєстроване як філія ПАТ «Укрнафта» 24 лютого 1998 року.
НГВУ «Чернігівнафтогаз» згідно з пунктом 1.5 Положення, затвердженого Наглядовою радою ПАТ «Укрнафта» (протокол від 28 грудня 2011 року № 12/2011), є провідною структурною одиницею ПАТ «Укрнафта»» з питань комплексного освоєння нафтових та газових родовищ, видобування нафти з конденсатом та природного і нафтового газу.
19 січня 1999 року ВАТ «Укрнафта» і ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» уклали договір про спільну діяльність в Прилуцькому нафтогазопромисловому районі № 35/4, який з 12 лютого 1999 року взято на облік в ОДПІ.
Відповідно до пункту 4.1 статті 4 договору про СД юридичною особою, від імені якої ведеться спільна діяльність, є ВАТ «Укрнафта», а вся фактична організаційна, фінансова і виробничо-комерційна діяльність з виконання договору про СД здійснюється виконавчою дирекцією під контролем Комітету з управління, повноваження якого визначено в статті 12 цього договору.
Ведення спільних справ, пов'язаних з виконанням вищевказаного договору, покладено на виконавчу дирекцію, посадові особи якої згідно зі статтею 13 договору про СД перебувають у трудових відносинах з ВАТ «Укрнафта» у складі НГВУ «Чернігівнафтогаз».
ВАТ «Укрнафта» в особі його структурного підрозділу НГВУ «Чернігівнафтогаз», у складі якого перебуває виконавча дирекція спільної діяльності, взято на податковий облік як особу, відповідальну за сплату податків за договором про спільну діяльність в Прилуцькому нафтогазопромисловому районі від 19 січня 1999 року № 35/4, за податковим номером 534663345.
23 березня 2011 року здійснено державну реєстрацію зміни найменування юридичної особи з ВАТ «Укрнафта» на ПАТ «Укрнафта», відповідно ПАТ «Укрнафта» як уповноважена особа з часу вступу в дію договору про СД та у процесі господарської діяльності за цим договором здійснює нарахування та сплату з рахунку, призначеного для обслуговування спільної діяльності, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку з доходів фізичних осіб, рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, а також плату за користування надрами для видобування корисних копалин, у розрахунку на обсяги нафти та газу.
Згідно з Угодою про внесення змін і доповнень до «Договору № 35/4 від 19 січня 1999 року про спільну діяльність в Прилуцькому нафтопромисловому районі» від 27 листопада 2003 року ПАТ «Укрнафта» володіє 49,9 % від загальної вартості вкладів учасників спільної діяльності, 50 % та одна акція ПАТ «Укрнафта» знаходяться у статутному капіталі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», контрольним пакетом акцій якої (100 %) володіє держава.
У березні 2013 року ОДПІ провела камеральну перевірку податкового розрахунку позивача за договором про СД за січень 2013 року, за наслідками якої складено акт від 21 березня 2013 року. ОДПІ дійшла висновку про порушення позивачем вимог підпункту 263.9.1 пункту 263.9 статті 263 ПК, що призвело до заниження податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти) за січень 2013 року на суму 1 048 755 грн 3 коп.
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв оспорене податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2013 року № 0000201504/107.
Плата за користування надрами відповідно до статті 262 ПК є загальнодержавним платежем, який справляється у вигляді плати за користування надрами для видобування корисних копалин і плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням надрами.
Щодо першого виду платежу, то за змістом підпункту 263.1.2
пункту 263.1 статті 263 ПК об'єктом оподаткування по кожній наданій в користування ділянці надр є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.
Згідно з підпунктом 263.5.1 пункту 263.5 статті 263 ПК базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).
Розміри ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин передбачено у підпункті 263.9.1 пункту 263.9 статті 263 ПК, відповідно до якого видобування нафти, конденсату з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5 000 метрів, оподатковується за ставкою 39 % за тонну.
У примітках до підпункту 263.9.1 пункту 263.9 статті 263 ПК передбачено, що в умовах дії угоди про розподіл продукції для нафти та конденсату, видобутих в межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 2 % від вартості видобутих корисних копалин, решта плати за користування надрами враховується при визначенні частин розподілу продукції між інвестором і державою.
За частиною першою статті 4 Закону України від 14 вересня 1999 року № 1039-ХІV «Про угоди про розподіл продукції» відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона - Україна доручає іншій стороні - інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.
Згідно з підпунктом 263.9.2 пункту 263.9 статті 263 ПК для додаткових обсягів вуглеводневої сировини, видобутих внаслідок виконання діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, <...> оподатковуються за ставкою 2 % від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.
Порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, порядок визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, а також порядок контролю за виконанням таких інвестиційних проектів (програм), визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку.
Перелік ділянок надр та/або об'єктів ділянок надр, на яких реалізуються нові інвестиційні проекти (програми, договори), визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі.
Норми цього підпункту поширюються на: підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 25 % та більше; господарські товариства, 25 % та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава; дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств; учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 25 % та більше, господарських товариств, 25 % та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств становить 25 % та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.
На виконання підпункту 263.9.2 пункту 263.9 статті 263 ПК Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 7 листопада 2013 року № 838 «Деякі питання виконання діючих та нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини», якою, з-поміж іншого, затвердив Порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини <http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/838-2013-%D0%BF> (далі - Порядок відбору інвестиційних проектів), а також Порядок визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини <http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/838-2013-%D0%BF> (далі - Порядок визначення додаткових обсягів).
Порядок відбору інвестиційних проектів відповідно до його пункту 1 визначає механізм відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах <...>.
Відповідно до пункту 1 Порядку визначення додаткових обсягів цей Порядок встановлює механізм визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, видобутих в результаті виконання діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах <...>.
Як новий інвестиційний проект (відповідно до визначення, яке закріплено в пункті 2 Порядку відбору інвестиційних проектів) слід розуміти затверджений після набрання чинності цим Порядком інвестиційний проект (програму, договір), яким передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини на ділянках надр (родовищах, покладах) та/або об'єктах ділянок надр, зазначених у пункті 1 <http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/838-2013-%D0%BF> цього Порядку.
Таке ж визначення нового інвестиційного проекту міститься в
пункті 2 Порядку визначення додаткових обсягів.
Водночас діючим інвестиційним проектом відповідно до
пункту 2 Порядку визначення додаткових обсягів є затверджений в установленому порядку інвестиційний проект, за яким відповідним органом виконавчої влади на момент початку реалізації такого інвестиційного проекту були визначені базові обсяги видобутку вуглеводневої сировини та який реалізується на ділянках надр (родовищ, покладах) та/або об'єктах ділянок надр, що характеризувалися на момент початку реалізації такого інвестиційного проекту погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю.
Згідно з пунктом 3 Порядку визначення додаткових обсягів додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті в результаті виконання діючих або нових інвестиційних проектів, визначаються платниками податків, які виконують діючі або нові інвестиційні проекти, і використовуються для визначення податкових зобов'язань щодо рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті під час виконання діючих інвестиційних проектів, розраховуються як різниця між фактичними обсягами видобутку вуглеводневої сировини та базовими обсягами, які були встановлені згідно з чинним законодавством відповідним органом виконавчої влади для таких ділянок надр (родовищ, покладів) та/або об'єктів ділянок надр на момент початку реалізації таких інвестиційних проектів.
Отже, за змістом підпункту 263.9.2 пункту 263.9 статті 263 ПК застосування зниженої ставки в розмірі 2 % при розрахунку плати за користування надрами для видобування корисних копалин передбачено у двох випадках: в рамках дії угоди про розподіл продукції для нафти та конденсату, видобутих в межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України; внаслідок виконання діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах <...>.
У випадку з угодою про розподіл продукції об'єктом оподаткування є весь обсяг видобутих корисних копалин. Натомість об'єктом оподаткування видобутку вуглеводневої сировини під час виконання інвестиційних проектів (нових або діючих) є додатковий видобуток відповідної вуглеводневої сировини.
Додаткові обсяги видобутку відповідно до Порядку визначення додаткових обсягів визначаються як різниця фактичними обсягами видобутку вуглеводневої сировини та базовими обсягами, які були встановлені згідно з чинним законодавством відповідним органом виконавчої влади для таких ділянок надр (родовищ, покладів) та/або об'єктів ділянок надр на момент початку реалізації таких інвестиційних проектів.
Таким чином, з 1 січня 2013 року в межах виконання діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), а також договорів про спільну діяльність (при дотриманні умов щодо частки держави у такій спільній діяльності) за ставкою 2 % оподатковується вартість додаткового обсягу видобутку вуглеводневої сировини, видобутого на: 1) ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах; 2) на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту; 3) свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих; 4) нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр (що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах).
Попри вимоги підпункту 263.9.2 пункту 263.9 статті 263 ПК станом на січень 2013 року Кабінет Міністрів України не затвердив порядок визначення обсягів додаткових обсягів вуглеводневої сировини, а також порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини. Відповідну постанову було прийнято 7 листопада 2013 року.
Як установлено у справі, податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти), що видобувається в Україні, за січень 2013 року ПАТ «Укрнафта» сплачувало з обсягів нафти, що видобуті у процесі виконання договору про СД у Прилуцькому та Малодівицькому родовищах, розташованих на території Прилуцького району Чернігівської області, за ставкою 2 % від вартості обсягу видобутку вуглеводневої сировини.
При цьому оподаткування видобутку вуглеводневої сировини згідно з договором про СД позивач у січні 2013 року здійснював відповідно до Указу № 433/96, чинного станом на дату укладення цього договору про СД, а також прийнятої на виконання зазначеного Указу постанови № 699.
Указ № 433/96 (втратив чинність відповідно до Указу Президента України від 27 червня 2005 року № 1858/2005) було прийнято з метою стимулювання збільшення видобутку нафти і газу на родовищах із важковидобувними та виснаженими запасами та залучення інвестицій для дорозробки таких родовищ.
Пункт 1 Указу № 433/96 передбачав, що видобувні підприємства звільняються від рентної плати за додатково видобуті нафту і газ понад базові обсяги на родовищах, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами, протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ, а також від внесення відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, строком на десять років від дня одержання ліцензії на експлуатацію таких родовищ.
При цьому термін «базові обсяги», як зазначено у тому ж пункті Указу № 433/96, означає обсяги видобутку нафти і газу, що повинні досягатися видобувним підприємством із використанням існуючих на родовищі виробничих потужностей, техніки та технологій. Базові обсяги встановлюються Державним комітетом нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та зазначаються в ліцензії на експлуатацію родовища, яка видається видобувному підприємству. За видобуті нафту і газ у межах базових обсягів здійснюються всі обов'язкові платежі згідно з чинним законодавством України.
На виконання вимог Указу № 433/96 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 699 (втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 686), відповідно до якої нафтові родовища Чернігівської області, серед яких Прилуцьке та Малодівицьке, віднесено до родовищ з важковидобувними виснаженими запасами і визначено для них базові обсяги видобутку нафти на період 1999-2019 роки.
Обчислюючи суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами за видобуток додаткової нафти на названих родовищах під час виконання договору про СД, ПАТ «Укрнафта» застосовувало двовідсоткову ставку плати за користування надрами відповідно до підпункту 263.9.2
пункту 263.9 статті 263 ПК, оскільки вважало, що на зазначених нафтових родовищах реалізовувався діючий інвестиційний проект «Техніко-економічне обґрунтування інвестиційної програми ВАТ «Укрнафта» і ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» про спільну інвестиційну діяльність. Правовою підставою для застосування зниженої ставки у розмірі 2 % є переважаюча дія встановлених Указом № 433/96 державних гарантій інвестиційної діяльності на родовищах нафти з важковидобувними та виснаженими запасами, суть яких фактично відтворена у підпункті 263.9.2 пункту 263.9 статті 263 ПК. Правила цього підпункту містять аналогічні норми стосовно податкового стимулювання інвестиційної діяльності на таких родовищах. З набранням чинності ПК державні гарантії, які було надані Указом № 433/96 та постановою № 699, продовжують діяти відповідно до норми абзацу четвертого частини першої статті 19 Закону № 1560-ХІ, за якою державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.
ПК згідно з пунктом 1.1 статті 1 цього Кодексу регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 ПК податкове законодавство України складається з Конституції України <http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran1654>; цього Кодексу; Митного кодексу України <http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17> та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання ПК та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Згідно з пунктом 5.2 статті 5 ПК у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Відповідно до пункту 7.3 статті 7 ПК будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Отже, єдиним нормативно-правовим актом, який регулює відносини у сфері оподаткування, є ПК, який набрав чинності з 1 січня 2011 року (за винятком окремих його положень).
Указ № 433/96 та постанова № 699 були прийняті і втратили чинність ще задовго до набрання чинності ПК та в розумінні пункту 3.1 статті 3 ПК не належать до податкового законодавства України.
Станом на січень 2013 року порядок визначення податкових зобов'язань щодо рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлено у розділі ХІ «Плата за користування надрами» ПК.
За змістом підпункту 263.9.2 пункту 263.9 статті 263 ПК за ставкою 2 % оподатковується вартість «додаткового видобутку вуглеводневої сировини». Тобто об'єктом оподаткування за ставкою 2 % у такому випадку є не весь обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді вуглеводневої сировини, а лише обсяг додаткового видобутку.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить такого висновку.
Під час виконання договорів про спільну діяльність (за наявності в них частки держави в розмірах, визначених ПК) об'єктом оподаткування за ставкою 2 % є не весь обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді вуглеводневої сировини, а лише обсяг додаткового видобутку.
Базовий обсяг видобутку вуглеводневої сировини (нафти), видобутої при виконанні договору про спільну діяльність, повинен оподатковуватися на загальних підставах відповідно до підпункту 263.9.1 пункту 263.9 статті 263 ПК.
Право застосовувати ставку в розмірі 2% при розрахунку податкових зобов'язань по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договору про спільну діяльність виникає тоді, коли визначено об'єкт оподаткування за такою ставкою - додатковий обсяг видобутої вуглеводневої сировини (нафти). Для цього вихідними даними є фактичний обсяг видобутку і базовий обсяг видобутку вуглеводневої сировини (нафти). Якщо весь обсяг видобутку вуглеводневої сировини (нафти) не перевищує базового обсягу видобутку, то вартість такого видобутку повинна оподатковуватися за ставкою 39 % від вартості видобутої вуглеводневої сировини (нафти).
З огляду на те, що висновки суду касаційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, причин для визнання його незаконним та скасування немає. Ці обставини дають підстави залишити заяву без задоволення.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
постановила:
У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Укрнафта» відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.І. Гриців
Судді: О.Ф. Волков О.А. Коротких
О.В. Кривенда В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко І.Л. Самсін
О.О. Терлецький