ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (далі - Товариство) до Луганської обласної митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Митниця), управління Державної казначейської служби України у м. Луганську щодо стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість (далі - ПДВ),

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило: стягнути з Державного бюджету України (далі - Держбюджет) на його користь суму надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 308 386 грн 28 коп.

На обґрунтування позову посилалося на те, що постановами Донецького окружного адміністративного суду від 15 та 22 травня 2012 року (які залишені без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року) скасовані рішення Митниці щодо визначення митної вартості за шостим (резервним) методом.

На підставі вказаних рішень Товариство звернулось до Митниці із заявою про повернення суми податку на додану вартість, що становить різницю між сумою митних платежів, обчислених відповідно до митної вартості, визначеної митним органом та сумою митних платежів, визначеною виходячи з митної вартості товару, зазначеної декларантом. Таким чином, позивач вважає, що кошти в сумі 308 386 грн 28 коп. є надмірно сплаченими та підлягають поверненню.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 17 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року та Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2014 року, позовні вимоги задовольнив: постановив стягнути з Держбюджету на користь Товариства надмірно сплачений ПДВ у сумі 308 386 грн 28 коп.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, Митниця звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме: статей 265, 266, 301 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - МК), Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок здійснення контролю), та Порядку повернення платниками коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364; далі - Порядок повернення). На обґрунтування заяви Митниця додала копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 січня 2014 року (№ К/9991/78650/12), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у задоволенні заяви Митниці слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданій до заяви Митниці ухвалі Вищого адміністративного суду України по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано статті 265, 266, 301 МК, Порядок здійснення контролю та Порядок повернення.

У зазначеному рішенні суду касаційної інстанції, наданому Митницею на підтвердження неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, Вищий адміністративний суд України, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення з Держбюджету на користь Товариства суми надмірно сплаченого ПДВ, виходив із того, що суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з Держбюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

У справі, яка розглядається, Вищий адміністративний суд України, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову, зазначив, що у зв'язку з тим, що постановами Донецького окружного адміністративного суду від 15 та 22 травня 2012 року (які залишені без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року) рішення Митниці щодо визначення митної вартості за шостим (резервним) методом скасовані, позивач звернувся до відповідача із заявами від 15 серпня та 5 листопада 2012 року про повернення надмірно сплачених коштів, проте Митниця, вирішуючи питання про повернення з Держбюджету сплачених митних платежів, відмовила позивачу у поверненні коштів, чим порушила вимоги статей 265, 266, 301 МК, Порядок здійснення контролю та Порядок повернення.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що в ухвалі, яка оскаржується та в ухвалі, на яку посилається заявник, відсутнє неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки вони були ухвалені за різних фактичних обставин.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, у задоволенні заяви

Митниці слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

У задоволенні заяви Луганської обласної митниці Міністерства доходів і зборів України відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кривенко Судді:М.І. ГрицівМ.Б. ГусакО.А. КороткихО.В. КривендаВ.Л. МаринченкоП.В. ПанталієнкоО.Б. ПрокопенкоО.О. ТерлецькийЮ.Г. Тітов