П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2016 року м. КиївСудова палата у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Романюка Я.М.,суддів:Лященко Н.П.,Сімоненко В.М., Сеніна Ю.Л.,Яреми А.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Надра» до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції; ПП «Нива В.Ш.» про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, скасування протоколу про проведення реалізації нерухомого майна та визнання недійсним акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки; за позовом ОСОБА_7 до ПП «Нива В.Ш.», третя особа Філія № 14 ПП «Нива В.Ш.», Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів та протоколу прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна за заявою ОСОБА_8 про перегляд рішення апеляційного суду Львівської області від 28 листопада 2014 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ Надра») звернулося до суду з позовом до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції; ПП «Нива В.Ш.» про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, скасування протоколу про проведення реалізації нерухомого майна та визнання недійсним акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, посилаючись на те, що 2 серпня 2012 року в ході виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_7 боргу державним виконавцем описано та арештовано майно, яке є предметом іпотеки, а саме однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_7 Висновком експерта станом на 30 травня 2013 року визначено ринкову вартість вказаної квартири в розмірі 174 131 грн. 30 жовтня 2013 року на повторних торгах реалізовано вказане арештоване нерухоме майно за ціною 130 598 грн. 25 коп.

Позивач вважав, що реалізація квартири з прилюдних торгів відбулась з порушеннями Закону України «Про іпотеку» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_10_30/pravo1/T030898.html?pravo=1> та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_24/pravo1/REG4038.html?pravo=1> (далі - Тимчасове положення). Також не дотримано правил інформування невизначеного кола осіб щодо проведення торгів, що є істотним порушенням процедури.

ПАТ КБ «Надра» просило визнати недійсними результати прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна - однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 27,3 кв.м. та скасувати протокол ПП «Нива В.Ш.» від 30 жовтня 2013 року про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки), визнати акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки недійсним.

Окрім того, ОСОБА_7 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому з урахуванням уточнень просив: визнати результат прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмету іпотеки), що були проведені ПП «Нива В.Ш.» 30 жовтня 2013 року щодо продажу квартири загальною площею 27, 3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 такими, що не відбулись, а їх результати недійсними; визнати недійсним протокол про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки).

ОСОБА_7 посилався на те, що прилюдні торги проводилися на виконання рішення суду про стягнення заборгованості з нього на користь ВАТ «КБ «Надра» за кредитним договором в розмірі 823 563 грн. 59 коп. Торги відбулися всупереч приписів Тимчасового положення, згідно яких лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців, а відповідно до спірного протоколу про проведення прилюдних торгів єдиним учасником було зареєстровано ОСОБА_8, якого й оголошено переможцем торгів. Крім того, переможцем торгів не було запропоновано ціну вищу за стартову - 130 598 грн. 25 коп.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2014 року в позові ПАТ «КБ «Надра» відмовлено. Також відмовлено у позові ОСОБА_7

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 28 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «КБ «Надра» та позов ОСОБА_7 задоволено. Визнано недійсними результати прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна - однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, проведені ПП «Нива В.Ш.» 30 жовтня 2013 року. Скасовано протокол ПП «Нива В.Ш.» від 30 жовтня 2013 року про проведення прилюдних торгів з реалізації зазначеного вище нерухомого майна. Визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2015 року відмовлено ОСОБА_8 у відкритті касаційного провадження.

У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалу суду касаційної інстанції й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 45 Закону України «Про іпотеку».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню.

На підставі ст. 360-4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яке переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Франківського ВДВС ЛМУЮ від 17 травня 2012 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом про стягнення із ОСОБА_7 на користь ПАТ «КБ Надра» боргу в розмірі 823 563 грн. 59 коп.

2 серпня 2012 року державним виконавцем описано та арештовано майно, що є предметом іпотеки, яке належить ОСОБА_7, а саме однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1.

30 жовтня 2013 року ПП «Нива В.Ш.» проведено прилюдні торги з реалізації зазначеної квартири.

Стартова (початкова) ціна нерухомого майна на других прилюдних торгах становила 130 598 грн. 25 коп.

Переможцем прилюдних торгів було визнано єдиного учасника прилюдних торгів ОСОБА_8

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції вказав, що позивачами не доведено жодних обставин, що слугували б підставою для визнання торгів недійсними. Суд також зазначив, що відхиляє посилання позивачів на пункт 4.2. Тимчасового положення, згідно якого лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців, та посилання на пункт 7.1. розділу 7 «Прикінцеві положення» цього Тимчасового положення, як на підставу визнання результатів торгів недійсними, вказавши, що вимоги позивачів не вмотивовані та не доводяться матеріалами справи, а відтак у задоволенні об'єднаних позовів слід відмовити за недоведеністю таких.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, вважав, що торги відбувалися з приводу реалізації арештованого майна, що є предметом іпотеки, на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, а не про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому положення Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин не застосовуються, та дійшов висновку про те, що на спірні правовідносини поширюються норми Закону України «Про виконавче провадження» й Тимчасового положення, відповідно до пункту 7.1 якого прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця.

Проте у наданій для порівняння постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року суд виходив із того, що норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем. Відповідно до статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Викладене свідчить про те, що існує невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах статті 45 Закону України «Про іпотеку».

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до правочинів купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.

Отже, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов'язковою умовою правомірності правочину.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої, третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_218/ed_2014_05_13/pravo1/T030898.html?pravo=1> у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положення Закону України «Про іпотеку» застосовуються до зобов'язань, виконання яких забезпечене іпотечним майном. До інших зобов'язань, які не забезпечені іпотекою, застосовується Закон України «Про виконавче провадження» й Тимчасове положення.

З огляду на зазначене вище у справі, яка переглядається, до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 45 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за наявності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».

У справі яка переглядається, суди не звернули уваги на вищевикладене, не надали оцінки тій обставині, що прилюдні торги були проведенні щодо продажу іпотечного майна в ході виконавчих дій по примусовому виконанню судового рішення про стягнення заборгованості з іпотекодавця й не врахували відсутність рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса, чи договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Крім того, відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною другою статті 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Отже у справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій помилково прийняли до розгляду позовні вимоги ПАТ «Надра» до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції; ПП «Нива В.Ш.».

Окрім того, відповідно до пункту 4 статті 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Ураховуючи ту обставину, що провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «Надра» підлягає закриттю, а прилюдні торги є договором купівлі-продажу, але до справи не залучено сторону цього договору - покупця майна, тому суду слід було роз'яснити позивачу право заявити клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_8

Враховуючи вищевикладене, судові рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій необхідно скасувати; провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «Надра» закрити; справу в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_7 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В порядку вимог частини другої статті 206 ЦПК України повідомити ПАТ «Надра» що розгляд його позовних вимог до Франківського ВДВС Львівського МУЮ; ПП «Нива В.Ш.». про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та скасування протоколу про проведення реалізації нерухомого майна, визнання акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки недійсними віднесено до юрисдикції господарських судів.

Керуючись пунктом 2, 4 статті 355, пунктом 1 частини першої статті 360-3, частинами першою, другою статті 360-4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву ОСОБА_8 задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2014 року, рішення апеляційного суду Львівської області від 28 листопада 2014 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2015 року скасувати.

Провадження в справі в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства «Надра» до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції; ПП «Нива В.Ш.» про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та скасування протоколу про проведення реалізації нерухомого майна, визнання акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки недійсними закрити.

Справу в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_7 до ПП «Нива В.Ш.», третя особа Філія № 14 ПП «Нива В.Ш.», Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, про визнання результатів прилюдних торгів та протоколу прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна недійсними передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий Я.М. Романюк

Судді: Н.П. Лященко

Ю.Л. Сенін

В.М. Сімоненко

А.Г. Ярема