П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 червня 2016 року м. КиївСудова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Жайворонок Т.Є., суддів:Барбари В.П.,Колесника П.І., Берднік І.С., Ємця А.А., Потильчака О.І., Шицького І.Б., - розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» (далі - ТОВ «Агрофірма «Колос») про перегляд Верховним Судом України ухвали Господарського суду Сумської області від 29 жовтня 2015 року, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 25 січня 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року у справі № 920/1570/15 за заявою публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (далі - ПАТ «Компанія «Райз») про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 30 червня 2015 року у справі № 1/179-14 за позовом ПАТ «Компанія «Райз» до ТОВ «Агрофірма «Колос» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року ПАТ «Компанія «Райз» звернулося до суду із зазначеною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що між ним і ТОВ «Агрофірма «Колос» було укладено договір поставки насіння сільськогосподарських культур на умовах товарного кредиту від 20 лютого 2013 року № 202 (далі - Договір), в якому міститься третейське застереження, згідно з яким усі суперечки й розбіжності між сторонами, що виникають із цього Договору, підлягають остаточному розгляду в Постійно діючому Третейському суді при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі відповідно до його регламенту одним із суддів одноособово. У зв'язку з невиконанням ТОВ «Агрофірма «Колос» зобов'язань за цим Договором ПАТ «Компанія «Райз» звернулося до зазначеного третейського суду з позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 30 червня 2015 року у справі № 1/179-14 позов задоволено частково. Посилаючись на те, що третейський суд вийшов за межі третейського застереження, ПАТ «Компанія «Райз» просило відповідно до ст. 1225 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) це рішення скасувати.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 29 жовтня 2015 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 січня 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року, рішення Постійно діючого Третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 30 червня 2015 року у справі № 1/179-14 скасовано.

У заяві про перегляд із підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 ГПК, ТОВ «Агрофірма «Колос» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постанови судів апеляційної та касаційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви ПАТ «Компанія «Райз», посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.

В обґрунтування заяви надано копію постанови Вищого господарського суду України від 7 червня 2012 року у справі № 65/220.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені суб'єктом звернення обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню.

У справі, яка розглядається, суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування рішення третейського суду з огляду на те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення від 30 червня 2015 року у справі № 1/79-14, не відповідав вимогам ст <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_410/ed_2016_01_01/pravo1/T041701.html?pravo=1>.ст. 16-20 Закону України «Про третейські суди» (далі - Закон), оскільки суддя Гриценко Б.М., якому було заявлено відвід, не міг брати участі у цій справі, незалежно від заперечень другої сторони. При цьому суд встановив відсутність підстав для скасування рішення третейського суду, на які посилалося ПАТ «Компанія «Райз» у своїй заяві. Так, судом установлено, що: справа, в якій прийнято оскаржуване рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону; третейський суд не вирішував питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі; третейське застереження, викладене у Договорі, не визнано судом недійсним; рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, та рішенням не вирішено питань, які виходять за межі третейської угоди.

Разом із тим у наданій для порівняння постанові у справі № 65/220 за заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з підстав невідповідності складу третейського суду вимогам закону (справу розглянуто суддею, якому заявлено відвід однією зі сторін, проти чого інша сторона заперечувала, за наслідком чого винесено ухвалу про відмову в задоволенні заяви про відвід) і виходу суду за межі своєї компетенції, суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що:

- згідно з положеннями ст. 7 Закону в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди і третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). У зв'язку з тим, що питання відводу третейського судді відповідно до ч. 9 ст. 20 цього Закону <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_414/ed_2011_04_07/T041701.html?pravo=1> стосується судді третейського суду, визначеного для вирішення конкретного спору (суди ad hoc), зауваження заявника про те, що склад третейського суду у цьому випадку не відповідає вимогам закону <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2011_04_07/T041701.html?pravo=1>, не може бути взято до уваги;

- статтею 1225 ГПК передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду. Перегляд господарським судом рішення третейського суду з підстав обґрунтованості застосування ним норм матеріального права ст. 1225 ГПК не передбачено.

Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.

За змістом положень ст. 51 Закону, сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам ст.ст. 16-19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Таким чином, при розгляді справ зазначеної категорії господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду, передбачених ст. 51 Закону (ст.ст. 1221 , 1224 1225 ГПК) .

Вирішуючи питання про відповідність складу третейського суду вимогам ст.ст. 16-19 Закону як одну з підстав для скасування рішення третейського суду (п. 4 ч. 3 ст. 51 Закону), слід виходити з такого.

Згідно з положеннями ст. 7 Закону в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 10 Закону регламент третейського суду повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим Законом. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.

За змістом положень ст. 14 Закону сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до ст. 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов'язковий чи рекомендаційний характер.

Відповідно до ст. 17 Закону формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору (суду ad hoc) здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

Статтею 20 Закону передбачено загальний порядок відводу чи самовідводу третейського судді з уточненням щодо особливостей його застосування у постійно діючих третейських судах. Так, за наявності підстав, зазначених у ст. 19 цього Закону, сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу призначеного чи обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його призначення чи обрання. Процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону. Разом із тим за змістом ч. 9 зазначеної статті незалежно від заперечень сторони третейський суддя третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc), якому заявлений відвід, не може брати участі у справі.

З аналізу наведених норм матеріального права можна дійти висновку, що законодавець, розмежовуючи поняття постійно діючих третейських судів та третейських судів для вирішення конкретного спору (суди ad hoc), встановлює особливості застосування норм Закону, зокрема щодо відводу судді залежно від виду третейського суду: у постійно діючому третейському суді процедура відводу визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону, а у третейському судді для вирішення конкретного спору лише факт заявленння відводу судді є безумовною підставою для неучасті цього судді у розгляді справи.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що згідно з Договором, укладеним між ПАТ «Компанія «Райз» та ТОВ «Агрофірма «Колос», усі суперечки, розбіжності та претензії, що виникли під час виконання цього Договору або у зв'язку з ним або випливають із нього, підлягають остаточному розгляду в Постійно діючому Третейському суді при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі відповідно до регламенту зазначеного суду одним із суддів одноособово.

ПАТ «Компанія «Райз» звернулося до зазначеного третейського суду із позовом до ТОВ «Агрофірма «Колос» про стягнення 2 329 047,34 грн заборгованості за Договором, у тому числі 1 849 873,68 грн заборгованості за поставлений товар, 37 398,92 грн відсотків річних за неправомірне користування коштами, 15 193,31 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 426 581, 43 грн штрафу.

Відповідно до Списку третейських суддів Постійно діючого Третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі, затвердженого рішенням дирекції Сумської міжрегіональної товарної універсальної біржі від 15 червня 2007 року за № 1, третейськими суддями є Гриценко Б.М. і Кендюшенко А.О.

Ухвалою Постійно діючого Третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 5 травня 2014 року у справі № 1/79-14 розгляд справи призначено одноособово суддею цього суду Гриценком Б.М.

ТОВ «Агрофірма «Колос» заявило відвід голові суду Гриценку Б.М. та усьому складу суддів Постійно діючого Третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі, посилаючись на те, що Гриценко Б.М. займає керівну посаду в третейському суді та може впливати на процес винесення рішення.

ПАТ «Компанія «Райз» подано письмові заперечення від 30 травня 2014 року № 30/05-ЮР на заяву ТОВ «Агрофірма «Колос» про відвід суддів.

Ухвалою Постійно діючого Третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 3 червня 2014 року у справі № 1/79-14 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Агрофірма «Колос» про відвід.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 30 червня 2015 року у справі № 1/79-14 (третейський суддя Гриценко Б.М.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Колос» на користь ПАТ «Компанія «Райз» за Договором 165 310,24 грн основного боргу, 3 478,31 грн відсотків за неправомірне користування коштами, пеню в сумі 1 413,06 грн, штраф у сумі 1 000 грн, а також витрати з оплати третейського збору в сумі 2 386,62 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Згідно зі ст. 28 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі сторона, що вирішила заявити про відвід третейському судді, повинна протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до Регламенту, подати голові Третейського суду мотивовану письмову заяву про відвід третейського судді з доказами направлення копії цієї заяви іншій стороні. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід. Якщо інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати голові третейського суду свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується головою третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними чи обраними у справі, протягом п'яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення яких є обов'язковим для сторін.

Відповідно до третейського застереження сторони Договору у справі, яка розглядається, передбачили, що усі спори з його виконання підлягають розгляду Постійно діючим Третейським судом при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі відповідно до регламенту зазначеного суду одним із суддів одноособово.

Із позовом до обраного сторонами третейського суду звернулося ПАТ «Компанія «Райз», яке надало письмові заперечення на заяву ТОВ «Агрофірма «Колос» про відвід голови цього суду Гриценка Б.М. Питання відводу вирішено Постійно діючим Третейським судом при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі відповідно до регламенту цього суду.

Ураховуючи, що положення ч. 9 ст. 20 Закону підлягають застосуванню виключно щодо третейського судді третейського суду для вирішення конкретного спору (суди ad hoc), висновок судів першої та апеляційної інстанцій, з яким погодився й касаційний суд, щодо задоволення заяви ПАТ «Компанія «Райз» про скасування рішення постійно діючого третейського суду з тих підстав, що суддя Гриценко Б.М., якому було заявлено відвід, не міг брати участі у цій справі незалежно від заперечень другої сторони, є помилковим, а судові рішення не можна вважати законними.

Згідно з пп. «а» п. 2 ч. 2 ст. 11125 ГПК Верховний Суд України за наявності підстав, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 11116 цього Кодексу, має право скасувати судове рішення (судові рішення) та ухвалити нове судове рішення чи змінити судове рішення.

Ураховуючи викладене, заява ТОВ «Агрофірма «Колос» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Сумської області від 29 жовтня 2015 року, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 25 січня 2016 року та постанова Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ПАТ «Компанія «Райз» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 30 червня 2015 року у справі № 1/179-14.

Відповідно до ст. 49 ГПК стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з фіскальним чеком № 2099 та квитанцією від 3 листопада 2015 року (т. 1, а.с. 102), квитанцією від 21 грудня 2015 року № 1488 (т. 1, а.с. 96) ТОВ «Агрофірма «Колос» сплачено судовий збір у розмірі 669,90 грн та 548,10 грн відповідно за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду; згідно з квитанціями від 11 лютого 2016 року № 0.0.503363655.1 (т.1, а.с. 140) і від 5 квітня 2016 року № 0.0.531086660.1 (т. 1, а.с. 177) ТОВ «Агрофірма «Колос» сплачено судовий збір у розмірі 1 378,00 грн за подання касаційної скарги та у розмірі 895,70 грн за подання заяви про перегляд рішень господарських судів Верховним Судом України відповідно.

Таким чином, із ПАТ «Компанія «Райз» підлягають стягненню на користь ТОВ «Агрофірма «Колос» судові витрати у розмірі 3 491,70 грн.

Керуючись ст.ст. 1224 , 11123 , 11124 , 11125 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» задовольнити.

Скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 29 жовтня 2015 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 січня 2016 року та постанову Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року у справі № 920/1570/15.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 30 червня 2015 року у справі № 1/179-14 за позовом публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (код - 13980201) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» (код - 30800125) 3 491,70 грн (три тисячі чотириста дев'яносто одну гривню 70 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видачу наказу доручити Господарському суду Сумської області.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 11116 ГПК.

Головуючий Т.Є. Жайворонок Судді:В.П. Барбара І.С. Берднік А.А. Ємець П.І. Колесник О.І. Потильчак І.Б. Шицький