ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року Справа № 905/3531/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Малетича М.М.,

Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод"на рішеннягосподарського суду Донецької області від 03.03.2016 р. (суддя Овсяннікова О.В.) та на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 31.05.2016 р. (судді: Зубченко І.В., Марченко О.А., Скакун О.А.) у справі№905/3531/15 господарського суду Донецької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" доПриватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" простягнення 150 118 грн. 56 коп. за участю представників: від позивача Логачова Ю.А., довіреність №17 від 25.04.2016 р. від відповідачане з'явились

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" про стягнення 150 118 грн. 56 коп., з яких 146 223 грн. 05 коп. пені та 3 895 грн. 51 коп. 3% річних.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.03.2016 р. у справі №905/3531/15 вказаний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 34 150 грн. 32 коп. пені та 1 554 грн. 23 коп. 3% річних.

Вказане рішення вмотивовано порушенням відповідачем встановленого договором строку оплати виконаних робіт (наданих послуг), внаслідок чого у останнього виник обов'язок сплатити пеню та 3% річних. При цьому, місцевим господарським судом перевірено арифметичний розрахунок заявлених до стягнення сум, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволено частково.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2016 р. у справі №905/3531/15 рішення господарського суду Донецької області від 03.03.2016 р. скасовано в частині відмови у стягненні пені у розмірі 112 072 грн. 73 коп. та 3% річних у розмірі 2 341 грн. 28 коп. В цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. В іншій частині рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного господарського суду, як і рішення господарського суду першої інстанції, обґрунтована порушенням відповідачем строків виконання своїх грошових зобов'язань за договором про надання послуг. Однак, господарський суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, визначив інший період нарахування пені та 3% річних, з огляду на що задовольнив позов в межах заявлених позовних вимог.

Не погодившись з судовими актами, прийнятими господарськими судами попередніх інстанцій, Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" - металургійний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2016 р., рішення господарського суду Донецької області від 03.03.2016 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права через неповне та недостовірне встановлення всіх обставин справи.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2016 р. справу №905/3531/15 передано колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Малетич М.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.10.2016 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Малетич М.М., касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 31.10.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/5178 від 26.10.2016 р., у зв'язку з відпусткою судді Карабаня В.Я., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої у справі №905/3531/15 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Малетич М.М., Нєсвєтова Н.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.10.2016 р.)

До початку судового розгляду представник позивача скористався правом, наданим йому ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подав відзив на касаційну скаргу.

В свою чергу, представник відповідача до початку розгляду справи надав пояснення до касаційної скарги.

У судове засідання з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено господарськими судами попередніх інстанцій, 31.10.2014 р. Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь" - металургійний завод" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" (експедитор) укладено договір про надання послуг №31/10/2014/30212дс, за умовами якого замовник доручає, а експедитор бере на себе обов'язки щодо організації перевалки з залізничного та автомобільного транспорту на морські судна експортних, та вивозу з портів імпортних, навалювальних вантажів замовника, а замовник зобов'язується оплатити виконані роботи та надані послуги в ДП "Бердянський МТП".

За умовами вказаного договору, оплата послуг експедитору проводиться за виставленими експедитором рахунками з додаванням підтверджуючих документів та актів виконаних робіт. За домовленістю сторін замовник проводить авансові платежі експедитору в розмірах, що вказані у виставлених експедитором рахунках. Оплата рахунків експедитору проводиться впродовж 14-ти банківських днів з моменту отримання рахунку з доданими підтверджуючими документами (при умові відсутності заперечень за розрахунками експедитора) та актів виконаних робіт (п.п. 4.4-4.6 договору №31/10/2014/30212дс від 31.10.2014 р.).

Відповідно до п. 5.6.4 вказаного договору у разі затримки платежів понад встановлених цим договором строків, замовник сплачує експедитору суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежів, 3 % річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний прострочений день.

Зважаючи на систематичне порушенням відповідачем оплати виставлених рахунків, 14.09.2015 р. позивач звернувся до відповідача з претензією №359 щодо оплати 150 118 грн. 56 коп. Однак, відповідач викладену в претензії вимогу не виконав та у своїй відповіді зазначив про відсутність підстав для її задоволення.

За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовом, що розглядається в межах даної судової справи.

При цьому, під час розгляду справи №905/3531/15 попередніми судовими інстанціями встановлено, що укладений між позивачем та відповідачем договір №31/10/2014/30212дс від 31.10.2014 р. за своєю правовою природою є змішаним договором, що поєднує елементи декількох правочинів.

Місцевим та апеляційним господарськими судами також досліджено, що на виконання вказаного договору протягом 2015 року відповідачу надавалися послуги, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами наданих послуг. Факт надання позивачем відповідних послуг відповідачем не оспорюється.

Разом з цим, попередніми судовими інстанціями відхилено доводи позивача про зміну викладених в п. 4.6 договору умов оплати шляхом укладення додаткової угоди №6 від 23.04.2015 р., оскільки позивач не надав судам дану додаткову угоду, а відповідач заперечив факт її укладення.

Таким чином, вирішуючи спір, що склався між сторонами даної судової справи, місцевий та апеляційний господарські суди мали визначити чи належно виконувались відповідачем зобов'язання з оплати наданих йому за договором №31/10/2014/30212дс від 31.10.2014 р. послуг, з огляду на викладений у договорі (зокрема, в п. 4.6) порядок такої оплати.

З цього приводу, господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі актів наданих послуг позивачем були виставлені рахунки на їх оплату, які направлялись відповідачу кур'єрськими службами. Однак, на підтвердження отримання відповідачем рахунків сторонами було надано судам різні кур'єрські накладні.

Переглядаючи в касаційному порядку оскаржувані судові акти господарських судів попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вбачає, що висновки судів попередніх інстанцій щодо строків оплати рахунків виставлених позивачем є передчасними та необгрунтованими.

Так, за приписами ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасно, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.1.2.23 договору №31/10/2014/30212дс від 31.10.2014 р. встановлено, що експедитор протягом п'яти днів після відходу судна зобов'язаний надіслати рекомендованим листом за адресою замовника такі документи: оригінали рахунків експедитора за виконані роботи з навантаження судна, для проведення розрахунків, з наданням копій документів, які підтверджують понесені витрати, зазначені в рахунках (розрахунок зберігання, обов'язково завірений печаткою експедитора або ПЕК порту); акти виконаних робіт та податкові накладні, оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Вказаний пункт договору №31/10/2014/30212дс від 31.10.2014 р. кореспондує п. 4.6 цього ж договору, яким встановлено, що оплата послуг експедитора проводиться впродовж 14 банківських днів з моменту отримання рахунку з доданими підтверджуючими документами та актів виконаних робіт.

Проте, згідно з описами вкладення на кур'єрських накладних, наданих як позивачем так і відповідачем, позивачем направлялись відповідачу лише рахунки.

Отже, місцевим та апеляційним господарськими судами не було встановлено моменту отримання позивачем актів виконаних робіт (наданих послуг) та інших підтверджуючих документів, хоча саме з цим моментом (впродовж 14-ти банківських днів) умови укладеного між сторонами договору пов'язують настання обов'язку оплати виставлених рахунків.

Судова колегія вважає дані обставини істотними для вирішення по суті спору у справі №905/3531/15, з огляду на що, їх встановлення є обов'язковим для дотримання принципу повноти та всебічності судового розгляду.

Одночасно, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, що закріплено в ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, справа №905/3531/15 підлягає передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду, під час якого господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, та, зокрема, встановити, чи були всі передбачені п. п. 3.1.2.23, 4.6 договору №31/10/2014/30212дс від 31.10.2014 р. документи направлені позивачем відповідачу, а у разі направлення всіх документі визначити, коли останні були отримані відповідачем.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2016 р. та рішення господарського суду Донецької області від 03.03.2016 р. у справі №905/3531/15 скасувати.

Справу №905/3531/15 передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді М.М. Малетич

Н.М. Нєсвєтова