ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Справа № 922/755/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Корсак В. А.

розглянувши матеріали касаційної скаргиДепартаменту економіки та комунального майна Харківської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. у справі господарського суду№922/755/16 Харківської областіза позовомДепартаменту економіки та комунального майна Харківської міської радидоУкраїнсько-Швейцарського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвермут +Ко"третя особаХарківська міська радапро за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи -спонукання до укладення договору не з'явився не з'явився не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Українсько-Швейцарського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвермут +Ко", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківської міської ради про спонукання відповідача укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова в редакції, наданій позивачем.

Позовні вимоги були вмотивовані тим, що ТОВ "Укрвермут +Ко" провів реконструкцію нежитлового приміщення підвалу №1-4 в літ.А-5 по вул. Сумській, 73 у м. Харкові площею 118,4 м2, не уклав з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради Договір і не сплатив внески на пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.04.2016р. (суддя Бринцев О.В.) позовні вимоги задоволено, вирішено спонукати Українсько-Швейцарське спільне підприємство у формі ТОВ "Укрвермут +Ко" укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради в редакції, наданій позивачем, текст якої наведено в судовому рішенні.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 (судді Гетьман Р.А., Россолов В.В., Тихий П.В.), за апеляційною скаргою Українсько-Швейцарського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвермут +Ко", рішення господарського суду Харківської області від 19.04.2016р. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду вмотивована тим, що між сторонами виникли переддоговірні розбіжності щодо розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, як на момент звернення позивача до відповідача з вимогою укласти Договір, а також і на момент звернення з позовом до суду у даній справі, замовником вже були оформлені документи та об'єкт реконструкції прийнятий в експлуатацію.

Крім того, ТОВ "Укрвермут +Ко" було здійснено реконструкцію і ремонт підвалу в його внутрішніх розмірах без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів, що виключає наміри забудови земельної ділянки, то відсутній обов'язок, передбачений ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2016, а рішення господарського суду Харківської області від 19.04.2016 залишити в силі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідач не підпадає під дію Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки згідно з наявними документами відповідач лише здійснив внутрішню реконструкцію нежитлових приміщень, є хибним та таким, що не відповідає положенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У відзиві на касаційну скаргу Українсько-Швейцарське спільне підприємство у формі ТОВ "Укрвермут +Ко" проти доводів, викладених в касаційній скарзі, заперечує, вважає її не обґрунтованою та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради додатково направив клопотання про долучення документів у справі, до якого додав копії постанов Вищого господарського суду України у справах, в яких надано іншу оцінку обставинам справ, ніж у справі № 922/755/16, яка переглядається в касаційному порядку.

Представники сторін і третьої особи не скористались правами, наданими ст.22 ГПК України, не з'явились в судове засідання, хоча були своєчасно повідомлені про час і місце розгляду справи, однак це не перешкоджає перегляду судового рішення, яке оскаржується.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Декларації від 15.04.2015 №ХК143151040333 про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, реконструкція нежитлових приміщень підвалу №1-:-4 в літ. "А-5" по вул. Сумській, 73 м. Харкова під торговельно-офісні приміщення прийнята в експлуатацію. Загальна площа приміщень складає - 118,4 кв.м. Замовником реконструкції за даною декларацією є - Українсько-швейцарське спільне підприємство в формі ТОВ "Укрвермут + Ко".

09.11.2011р. Харківська міська рада прийняла рішення №804, яким затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (із змінами згідно рішення від 02.05.2013р. №319), і який містить механізм залучення забудовників до пайової участі, порядок укладання договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Відповідно до п.1.3, 1.4 Порядку замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки в місті Харкові, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Порядком. Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

За приписами п.1.5 Порядку пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Згідно із п.1.6 Порядку під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реабілітацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва, а під об'єктами будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси.

Для укладення такого договору замовник зобов'язаний звернутись із відповідною заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не пізніше ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до п.5.1 Порядку, у разі встановлення факту будівництва та введення об'єкта до експлуатації без укладення договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова Департамент економіки та комунального майна у 10-денний термін з дня встановлення такого факту, надсилає замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням лист-повідомлення про необхідність укладення відповідного договору.

Судами встановлено, що позивач відповідно до положень Порядку, листом управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 03.04.2015р. №309/0/124-15 поінформував відповідача про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міської ради для укладення договору про пайову участі у розвитку інфраструктури м. Харкова.

16.07.2015р. позивач звернувся до відповідача із листом-пропозицією №607/0/124-15 укласти спірний договір про пайову участі у розвитку інфраструктури м. Харкова в сумі 167150,02 грн. виходячи з опосередкованої вартості 1 кв. м площі, додав проект Договору.

На цю пропозицію відповідач - Українсько-швейцарське спільне підприємство ТОВ "Укрвермут + Ко" надав відповідь про згоду на укладення такого Договору з урахуванням протоколу розбіжностей, відповідно до якого розмір внеску становить 3000,00грн. і має бути сплачений протягом 30 робочих днів з дня підписання договору та протоколу розбіжностей.

Розмір пайового внеску відповідачем було розраховано виходячи із вартості ремонтних робіт з реконструкції нежитлового підвалу 32000,00 грн.

В свою чергу позивач у листі №687/0/124-15 від 01.09.2015р. повідомив відповідача, що розмір пайового внеску розраховується відповідно до норм ч.5 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.3.1 Порядку, і не може визначатися сторонами самостійно.

Проте, від відповідача відповідь на вищевказаний лист не надійшла, Договір як єдиний документ сторонами укладено не було.

Пунктом 5.3 Порядку передбачено, що у разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних у листі-повідомленні щодо укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у добровільному порядку, Департамент економіки та комунального майна вчиняє наступні дії: на підставі наявної інформації та у відповідності до цього Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури; готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками; надсилає підписані два примірники договору з додатками замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням.

Пункт 5.10 Порядку визначає, що спори, пов'язані з укладенням договору пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Харкова, обов'язковість яких встановлена законом, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішують в судовому порядку. День набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського спору, якщо рішенням суду не визначено інше (п.5.11 Порядку).

Вирішуючи справу по суті, суди керувались статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений у ст.181 ГК України.

Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст.187 ГК України та ст.649 ЦК України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов.

Частина 3 статті 179 ГК України визначає, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, можливість розгляду судом переддоговірних спорів обумовлюється обов'язковістю договору, зокрема, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав, що укладення замовником будівництва договору пайової участі у розвитку інфраструктури певного населеного пункту є обов'язковим на підставі вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відсутність заперечень відповідача щодо укладання такого договору та доказів на їх підтвердження, і на цих підставах прийняв рішення про спонукання відповідача укласти спірний договір в редакції позивача, позов задовольнив в повному обсязі.

При цьому суд першої інстанції визнав, що відповідач є замовником будівництва і має бути залучений до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Приймаючи оскаржувану постанову і скасовуючи Рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" укладання забудовником договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахуванні коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури є обов'язковим.

Однак, враховуючи те, що відповідачем було здійснено реконструкцію нежитлового приміщення підвалу в його внутрішніх розмірах, без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів, що виключає наміри забудови земельної ділянки, то суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що відповідач не є забудовником в розумінні ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і у нього відсутній обов'язок, передбачений ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахуванні коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

При цьому апеляційний суд виходив з того, що норми частини 9 статті 40 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" носять імперативний характер і після введення об'єкта в експлуатацію (завершення реконструкції) укладення договору є неможливим.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Харківської області від 19.04.2016р. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із мотивами, за якими апеляційний суд відмовив у задоволенні позову.

Як роз'яснено в пункті 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу ХП-1 ГПК України" №11, суд касаційної інстанції не зв'язаний доводами касаційної скарги щодо порушення чи неправильного застосування нижчими судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права та може встановлювати порушення чи неправильне застосування відповідних норм, на які не було посилання в такій скарзі.

Відповідно до частини першої статті 111-10 ГПК України підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є зокрема, порушення або неправильне застосування норм процесуального права. Проте, судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення.

При цьому господарський суд, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18.05.2016 у справі №922/51/15, яка у відповідності із приписами ст.111-28 ГПК України має враховуватись судами України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що суди попередніх інстанцій підставно виходили з обов'язковості укладання забудовником договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту в силу приписів ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Суди попередніх інстанцій встановили, що 16.07.2015р. позивач звернувся до відповідача із листом-пропозицією №607/0/124-15 укласти спірний договір про пайову участі у розвитку інфраструктури м. Харкова в сумі 167150,02 грн. виходячи з опосередкованої вартості 1 кв. м площі, та додав проект Договору.

На цю пропозицію відповідач - Українсько-швейцарське спільне підприємство ТОВ "Укрвермут + Ко" надав відповідь про згоду на укладення такого Договору з урахуванням протоколу розбіжностей, відповідно до якого розмір внеску становить 3000,00грн. і має бути сплачений протягом 30 робочих днів з дня підписання договору та протоколу розбіжностей.

Суди послались на ч.3 ст.179 ГК України, яка визначає, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Однак, при цьому суди попередніх інстанцій не врахували приписи ч.7 ст.181 ГК України, якою визначено, що якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, і яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази передачі Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради у 20-денний строк протоколу розбіжностей по проекту Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова на вирішення господарського суду, а позовна вимога про спонукання відповідача укласти договір в редакції, наданій позивачем, не є тотожною вимозі розглянути протокол розбіжностей, то колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спірний Договір набрав чинності в редакції протоколу розбіжностей Українсько-швейцарського спільного підприємства ТОВ "Укрвермут + Ко".

Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції підставно скасував Рішення господарського суду Харківської області від 19.04.2016 та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про спонукання відповідача укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова в редакції, наданій позивачем, але з інших правових підстав.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято апеляційним судом правильну постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, але з інших правових підстав, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. у справі №922/755/16 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

В. Корсак