ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Справа № 910/19767/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В., суддівДанилової Т.Б., Корсака В.А.за участю представників:позивачаКудлай О.Г. (дов. від 12.01.2016 р. №48) Декало Л.І. (дов. від 12.01.2016 р. №47)відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р.у справі №910/19767/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко"про стягнення 45 151,44 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко" про стягнення 45 151,44 грн., з яких: заборгованість за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин у розмірі 32 792, 96 грн., пеня у розмірі 6 468, 75 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 566, 29 грн. та 3% річних у розмірі 323,44 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.11.2015 р. у даній справі (суддя Прокопенко Л.В.), позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" заборгованість за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин у розмірі 32 792, 96 грн., пеню у розмірі 6 468,75 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 566, 29 грн. та 3% річних у розмірі 323,44 грн. Стягнуто судовий збір.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р. (колегія суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г.), рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2015 р. скасовано частково. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" заборгованість за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин у розмірі 32 792,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 566,29 грн., 3% річних у розмірі 323,44 грн. та судовий збір у розмірі 1 565,25 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити". Стягнуто судовий збір.

Приймаючи рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність нарахування заборгованості за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин у розмірі 32 792,96 грн., інфляційних втрат у розмірі 5 566, 29 грн. та 3% річних у розмірі 323,44 грн.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 6 468,75 грн., суд апеляційної інстанції вказав про те, що договором передбачена сплата пені за несвоєчасне внесення платежів за послуги (тобто водопостачання та водовідведення), а не за несплату плати за скид понаднормативних забруднень зі стічними водами у міську каналізацію, яка не є платою за послуги із водовідведення, а має штрафний та компенсаційний характер.

Не погодившись із вищевказаними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Долівенко" та Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" звернулись до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами.

В своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Долівенко" просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р., та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись при цьому на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р. в частині відмови у стягненні пені за невчасну оплату рахунку №12 від 16.03.2016 р. за скид наднормативних забруднень зі стічними водами у міську каналізацію, та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2015 р., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.08.2016 р. касаційні скарги прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 31.08.2016 р. представників позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зауважує про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Долівенко" (споживач) було укладено господарський договір №9278 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

У відповідності до п. 1.1. вказаного договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у необхідних обсягах та відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленим тарифом у строки і на умовах, передбачених договором.

У відповідності до п.п. 5.5.20, 5.5.21 договору, споживач зобов'язаний забезпечити якість стічних вод, які потрапляють до міської каналізації відповідно до норм допустимих концентрацій забруднюючих речовин, визначених додатком № 3 до договору, а також виключити можливість скиду стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що у разі перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживач здійснює оплату за послуги водовідведення згідно наданого виконавцем рахунку із застосуванням коефіцієнта кратності у відповідності до вимог "Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква", затверджених рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 424 від 25.12.2013 р.

У відповідності до пункту 2.1. місцевих Правил приймання стічних вод водоканал має право контролювати якість стічних вод шляхом здійснення раптового відбору проб стічних вод, що скидаються Підприємствами до системи каналізації міста, а також пред'являти Підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень.

З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2015 р. з контрольного колодязя на об'єкті Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко" за адресою м. Біла Церква, вул. Леваневського, 17а у присутності начальника авто майстерні відповідача ОСОБА_6 та 24.02.2015 р. з КК на об'єкті за адресою м. Біла Церква, вул. Пушкінська 47 у присутності головного інженера Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко" - ОСОБА_7 представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА", на підставі п. 2.1. Правил приймання стічних вод, п.п. 2.1.3, 2.2.4, місцевих Правил приймання стічних вод, було проведено відбір проб стічних вод для визначення вмісту забруднюючих речовин, що скидаються підприємством із стічними водами в каналізаційну мережу м. Біла Церква.

Про факт відбору проб представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" було складено відповідні акти із зазначенням дати, місця та умов їх відбору (копії додаються до позовної заяви).

Представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко", які були присутні при відборі проб на об'єктах підприємства, зазначені вище акти відбору проб були підписані без зауважень.

За результатами лабораторних досліджень відібраних проб, проведеним хіміко - технологічною лабораторією стічних вод Товариства з обмеженою відповідальністю "Б1ЛОЦЕРК1ВВОДА" було складено Протоколи проведення аналізів №268 від 02.03.2015 р. (т. 1, а.с. 44) та №269 від 03.03.2015 р. (т.1, а.с. 45).

З вказаних протоколів вбачається, що у стічних водах, які скидаються Товариством з обмеженою відповідальністю "Долівенко" до міської каналізаційної мережі, міститься забруднюючі речовини у концентраціях, які перевищують допустимі, встановлені місцевими Правилами приймання стічних вод.

Факсограмами від 06.03.2015 р. №1-04/08-673 та №1-04/08-674 Товариство з обмеженою відповідальністю "Б1ЛОЦЕРК1ВВОДА" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Долівенко" про перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах на об'єктах розташованих по вул. Пушкінській, 47 та вул. Леваневського, 17а відповідно, а також про результати хімічного аналізу відібраних проб.

Відповідно до п. 9.6. місцевих Правил приймання стічних вод та п. 3.6. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої Наказом Держбуду України 19.02.2002 р. N 37 - період, за який стягується плата за скид Підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установлений разовим аналізом, становить три місяці (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Підприємством за цей період з даного об'єкта.

Пунктом 3.7. договору сторони визначили, що кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається за обсягом води, використаної споживачем з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, або згідно показників приладів обліку стічних вод, опломбованих і зареєстрованих виконавцем.

Згідно розрахунку розмір плати за скид наднормативних забруднень за вказаний період, як зазначив позивач, склав 32 792,96 грн. з ПДВ.

18.03.2015 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко" було направлено розрахунок плати за скид наднормативних забруднень, а також Рахунок № 12 від 16.03.2015 р., який, у відповідності до приписів п. 8.12.22 місцевих Правил приймання стічних вод, мав бути оплачений протягом 10 днів після його отримання.

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, всупереч вимог чинного законодавства, заборгованість за скид наднормативних забруднень у встановлений строк не сплатив.

Колегія суддів касаційної інстанції перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права зазначає про наступне.

За приписами процесуального законодавства, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору,і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, суди попередніх інстанцій зазначали про наступне.

Так, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже зазначалось вище, пунктами 5.5.20, 5.5.21 договору сторони визначили, що споживач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Долівенко") має забезпечити якість стічних вод, які потрапляють до міської каналізації відповідно до норм допустимих концентрацій забруднюючих речовин, визначених додатком № 3 до договору, а також виключити можливість скиду стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Відповідно до пункту 2.1 "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", водоканал має право контролювати якість стічних вод шляхом здійснення раптового відбору проб стічних вод, що скидаються підприємствами до системи каналізації міста, а також пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень.

Водоканал здійснює контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають підприємства (п.7.5. "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України").

З метою контролю якості стічних вод підприємств водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники водоканалу, так і представник підприємства - абонента (п.7.8. "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України").

При виявленні перевищення ДК забруднень, установлених договором або місцевими Правилами приймання, водоканал після закінчення аналізу направляє підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими Правилами приймання, але не більше 15 днів. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК водоканал згідно з Господарським процесуальним кодексом України направляє підприємству претензію, до якої додаються: копія акта про відбір проби, копія результатів аналізу стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод (передаються лише ті документи, що відсутні на підприємстві) (п.7.10. "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України").

Пунктом 4.5 договору сторони дійшли згоди про те, що у разі перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживач здійснює оплату за послуги водовідведення згідно наданого виконавцем рахунку із застосуванням коефіцієнта кратності у відповідності до вимог "Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква", затверджених рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №424 від 25.12.2013 р.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами лабораторних досліджень відібраних проб, проведеним хіміко-технологічною лабораторією стічних вод Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" було встановлено, що у стічних водах, які скидаються відповідачем до міської каналізаційної мережі, міститься забруднюючі речовини у концентраціях, які перевищують допустимі, встановлені місцевими Правилами приймання стічних вод, що підтверджується Протоколами проведення аналізів №268 від 02.03.2015 р. та №269 від 03.03.2015 р.

У відповідності до п. 9.6. місцевих Правил приймання стічних вод та п. 3.6. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої Наказом Держбуду України 19.02.2002 р. N 37 - період, за який стягується плата за скид підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установлений разовим аналізом, становить три місяці (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період з даного об'єкта.

Пунктом 3.7. договору сторони визначили, що кількість стічних вод, яка надходить до каналізаційних мереж, визначається за обсягом води, використаної споживачем з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, або згідно показників приладів обліку стічних вод, опломбованих і зареєстрованих виконавцем.

Відповідно до розрахунку розмір плати за скид наднормативних забруднень за вказаний період, як зазначив позивач, склав 32 792,96 грн. з ПДВ.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачем відібрано проби води, складено акт про відбір проб, що підписаний без зауважень сторонами, проведено лабораторні дослідження відібраних проб, факсограмами повідомлено відповідача про результати проведених аналізів та направлено відповідачу розрахунок плати за скид наднормативних забруднень.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем, всупереч вимог договору та норм чинного законодавства України, не сплачено заборгованість за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин у розмірі 32 792,96 грн.

Враховуючи вищевикладене, судами попередніх інстанцій обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 32 792,96 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА", окрім основного боргу, просило стягнути пеню у розмірі 6 468,75 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 566, 29 грн. та 3% річних у розмірі 323,44 грн.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6.1 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату споживачем наданих послуг позивач має право нараховувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в розрахунковий період, від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо нарахування пені у розмірі 6 468,75 грн., інфляційних втрат у розмірі 5 566,29 грн. та 3 % річних 323,44 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити і про таке.

Так, частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Стаття 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р. із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Колегія суддів, розглянувши дану справу у касаційному порядку, встановила, що рішення суду першої інстанції є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи.

Натомість, постановою суду апеляційної інстанції було помилково в частині скасовано законне та обґрунтоване судове рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, касаційна інстанція приймає до уваги доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" та приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення, в зв'язку з чим оскаржувана постанова апеляційного суду у даній справі підлягає скасуванню в частині, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Разом з тим, колегія суддів не приймає доводи викладені у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко", адже вони пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р. у справі №910/19767/15 скасувати в частині відмови у стягненні пені, а рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2015 р. залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко" (04214, м. Київ, вул. Північна, 6-АІ, код ЄДРПОУ 37865691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Гординського, 24, код ЄДРПОУ 38010130) 2192,40 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді Т. Данилова

В. Корсак