ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Справа № 904/5710/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Данилової М.В., - головуючий Данилової Т.Б., Корсака В.А.,за участю представників:позивача Никеруй Т.М. (дов. від 25.04.2016 р. №14-81)відповідачаЛисенко Є.В. (дов. від 15.02.2016 р. №3/16)пр-к ВДВСне з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 р.у справі№904/5710/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" доПублічного акціонерного Товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" простягнення заборгованості за договором № 107/14-ПР купівлі-продажу природного газу від 18.12.2013 р. у загальному розмірі 62 455 428,25 грн. за участюВідділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

В С Т А Н О В И В:

04.03.2016 р. Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2016 р. у даній справі (суддя Фещенко Ю.В.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 р. (колегія суддів: головуючий суддя Кощеєва І.М., судді Кузнецова В.О., Науменко І.М.), у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на момент винесення Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 49429561, рішення господарського суду у встановлений законом строк виконано не було та не було зупинено виконавче провадження.

Також, суди попередніх інстанцій вказували про те, що дії державного виконавця щодо винесення або несвоєчасного винесення постанови про зупинення виконавчого провадження не є предметом розгляду, а їх правомірність не оскаржується під час звернення із скаргою на дїї Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка є предметом даного розгляду.

Не погодившись із вищевказаними рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, посилаючись при цьому на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.08.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 31.08.2016 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зауважує про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2015 р. (суддя Фещенко Ю.В.), позовні вимоги задоволено частково: стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 42 771 482, 72 грн. - основного боргу, 10 996 424, 11 грн. - інфляційних втрат, 870 702, 87 грн. - 3% річних, 3 375 970,33 грн. - пені, 2 095 802,65 грн. - штрафу, 73 080,00 грн. - витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вищезазначене рішення було залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2016 р.

17.08.2015 р. господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2015 р.

20.11.2015 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. відкрито виконавче провадження №49429561 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5710/15 виданого 17.08.2015 р.

21.12.2015 р. Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" звернулось до Заступника директора Департаменту - Начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України із заявою, в якій просило зупинити всі виконавчі провадження по боржнику, оскільки ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 р. по справі №904/10198/15 було порушено провадження справи про банкрутство останнього.

До вищевказаної заяви відповідач додав копію ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 р., яка завірена начальником юридичного віділлу Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" Крамаренко Г.М., та містить печатку суду і підпис судді Примак С.А.

25.12.2015 р. Заступник директора Департаменту - Начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із листом №20.1-41950781/20, в якому просив направити на адресу відділу завірену належним чином копію ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 р. по справі № 904/10198/15.

26.01.2016 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 49429561.

28.01.2016 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2015 р., на підставі пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" не погоджуючись із діями старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. звернулося до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою, в якій просило:

-визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору від 26.01.2016 р. у виконавчому провадженні № 49429561 протиправними;

-скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 26.01.2016 р. у виконавчому провадженні № 49429561, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В.;

-зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути на користь ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" стягнуту суму виконавчого збору на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 26.01.2016 р. у виконавчому провадженні № 49429561 (враховуючи клопотання про уточнення вимог).

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За умовами статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Згідно статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Приписами частини 1, 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як вже зазначалось, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 р. по справі № 904/10198/15 було порушено провадження справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" та введено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство було опубліковано на офіційному веб-сайті ВГСУ.

У відповідності до частини 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

21.12.2015 р. Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (боржник) звернулось із заявою до виконавчої служби про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з порушенням відносно нього провадження по справі про банкрутство, додаючи при цьому копію ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 р. (завірена начальником юридичного віділлу Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" Крамаренко Г.М., та містить печатку суду і підпис судді Примак С.А.).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1 - 17 частини першої статті 37 цього Закону не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, державним виконавцем виконавче провадження № 49429561 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5710/15 виданого 17.08.2015 р. у строки визначені законом - зупинено не було.

Натомість, державним виконавцем було направлено до господарського суду Дніпропетровської області запит з метою отримання копії ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 р. по справі №904/10198/15 завіреної судом.

Питання щодо організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню визначені Інструкціє з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства України від 02.04.2012 р. №512/5.

Відповідно до пункту 1.5 вищевказаної Інструкції під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1.10 Інструкції визначено, що запит державного виконавця про надання необхідної інформації для здійснення виконавчих дій повинен бути вмотивованим та встановлювати обґрунтований строк для надання інформації

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що офіційним оприлюдненням є - оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Згідно частини 10 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

Статтею 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Разом з тим, порушуючи вимоги Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " в період дії мораторію державним виконавцем винесено постанову від 26.01.2016 р. про стягнення виконавчого збору та на виконання наказу №904/5710/15 виданого 17.08.2015 р. стягнуто суму в погашення виконавчого збору у розмірі 6 018 346,27 грн.

І лише 28.01.2016 р. державним виконавцем було зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2015 р.

Відтак, розглядаючи справу по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій на зазначені вище фактичні обставини справи та вимоги закону уваги не звернули, не надали їм належної оцінки та прийняли судові рішення порушуючи при цьому вимоги норм матеріального права.

На підставі вищевказаних обставин, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. в частині: визнання дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору від 26.01.2016 р. у виконавчому провадженні № 49429561 - протиправними, та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 26.01.2016 р. у виконавчому провадженні № 49429561, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В.

В частині зобов'язання Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути на користь ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" стягнуту суму виконавчого збору на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 26.01.2016 р. у виконавчому провадженні № 49429561 колегія суддів касаційної інстанції - відмовляє, з огляду на те, що відповідно до частини 5 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір повертається боржникові.

Колегія суддів касаційної інстанції вказує і про таке.

Так, частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Стаття 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р. із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статті 1115 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 1117 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, зокрема, те, що судами попередніх інстанцій була дана неправильна юридична оцінка обставинам у даній справі та невірно застосовано норми матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення в порядку пункту 2 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України про розподіл господарських витрат, зокрема, передбачено, що витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Пунктом 11 статті 11111 Господарського процесуального кодексу України передбачено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Касаційна інстанція встановила, що відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у даному випадку судовий збір за розгляд апеляційної та касаційної скарг Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" за скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. покладається на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 р. у справі № 904/5710/15 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2016 р. скасувати.

Прийняти нове рішення.

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" задовольнити частково.

Визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору від 26.01.2016 р. у виконавчому провадженні № 49429561 протиправними.

Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 26.01.2016 р. у виконавчому провадженні № 49429561, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В.

В частині вимоги Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" про зобов'язання Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути на користь ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" стягнуту суму виконавчого збору на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 26.01.2016 р. у виконавчому провадженні № 49429561 - відмовити.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Радянська, 2, ЄДРПОУ 00130820) 1837,33 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять сім грн. 33 коп.) судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарг.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді: Т. Данилова

В. Корсак