ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Справа № 924/1666/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Грек Б.М. і Прокопанич Г.К.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРАЖНЯ-МЛИН", м. Деражня,

на рішення господарського суду Хмельницької області від 24.12.2015

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2016

у справі № 924/1666/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центр міжнародного співробітництва і торгівлі" (далі - ТОВ "Центр міжнародного співробітництва і торгівлі"), м. Хмельницький,

до 1. державного підприємства "ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" Міністерства юстиції України (далі - Підприємство), м. Київ,

2. товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРАЖНЯ-МЛИН" (далі - ТОВ "ДЕРАЖНЯ-МЛИН"), м. Деражня,

3. відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції (далі - ВДВС Деражнянського РУЮ), м. Деражня,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2), м. Хмельницький,

про визнання недійсними електронних торгів.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Воєцький В.Б. - голова комісії з припинення

відповідачів 1. не з'явився

2. Радченко О.П. предст. (дов. від 08.06.2015), Сорокаліт О.Г. предст. (дов. від 08.06.2015)

3. не з'явився

третьої особи - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Центр міжнародного співробітництва і торгівлі" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до відповідачів про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, які оформлені протоколом проведення електронних торгів від 09.10.2014 № 6114 (реєстраційний номер лота 5388) з реалізації арештованого нерухомого майна та затверджені актом державного виконавця від 23.10.2014 про реалізацію предмета іпотеки, що знаходиться в м. Деражня, вул. Миру, 80/1 Хмельницької області та належить на праві власності ТОВ "Центр міжнародного співробітництва і торгівлі" (дев'ять об'єктів нерухомості загальною площею 1007,4 кв.м.).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.12.2015 зі справи № 924/1666/15 (суддя Смаровоз М.В.), яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 (судді Бучинська Г.Б. -головуючий, Павлюк І.Ю., Дужич С.П.) позов задоволено з посиланням на його обґрунтованість та наявність підстав вважати поважними причини пропущення позивачем позовної давності, у зв'язку з чим порушене право підлягає захисту.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "ДЕРАЖНЯ-МЛИН" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Центр міжнародного співробітництва і торгівлі" просило залишити судові акти без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі, зокрема встановлено, що:

- 15.11.2013 державним виконавцем ВДВС Деражнянського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (виконавче провадження № 40761967) з виконання виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду у справі № 2-5659/10 про звернення стягнення за договором кредитної лінії № 318/МК/-840 від 26.10.2007 в сумі 33000,02 дол. США на предмети іпотеки - нежитлові приміщення, що розташовані по вул. Миру 80/1 в м. Деражня, загальною площею 1107,4 кв.м., які належать на праві власності ТОВ "Центр міжнародного співробітництва і торгівлі" шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з публічних торгів; надано боржнику строк для добровільного виконання до 22.11.2013;

- 21.03.2014 державним виконавцем проведено опис й арешт нежитлових будівель в кількості 9 об'єктів, що знаходяться за адресою м. Деражня, вул. Миру 80/1, про що складено акт;

- 16.04.2014 державним виконавцем винесено постанову, якою призначено підприємця ОСОБА_8 експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні;

- у газеті "Є" від 24.09.2014 Підприємством опубліковано оголошення про проведення 09.10.2014 о 09:00 год. електронних торгів (лот 5388) з продажу нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Деражня, вул. Миру, буд. 80/1. У повідомленні зазначено площу приміщень - 455,4 кв. м.;

- Підприємством на юридичну адресу позивача надсилалося повідомлення щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів, що підтверджується реєстром на відправлення кореспонденцію від 29.09.2014;

- 09.10.2014 проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (нежитлових будівель загальною площею 1007,4 кв. м, що знаходяться за адресою: Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, буд. 80/1), які оформлені протоколом проведення електронних торгів від 09.10.2014 № 6114 та актом державного виконавця від 23.10.2014 про реалізацію предмета іпотеки (виконавче провадження № 40761967);

- 01.12.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві - ПАТ "КБ "Надра" у зв'язку з недостатністю коштів, які надійшли від реалізації заставленого майна для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними електронних торгів з продажу нерухомого майна у зв'язку з допущеними порушеннями в організації їх проведення та під час їх проведення.

Законом України "Про виконавче провадження" встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що ним лише закріплюється, як і в статті 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах.

Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі, і оцінку майна), а безпосередньо прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організують і проводять спеціалізовані організації. У зв'язку з цим щодо порушень, які допущені державним виконавцем у здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (у тому числі, щодо визначення вартості майна), то такі дії, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійних спосіб оскарження (в порядку, передбаченому Законом) і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Підготовка, організація та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюється у відповідності до Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 № 656/15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 за № 427/25204 (далі - Тимчасовий порядок) з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про іпотеку".

Зокрема, прилюдні торги - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну; електронні торги - прилюдні торги, що здійснюються в електронній формі в Системі; Система - це інформаційна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів подання й обробки заявок на участь в електронних торгах, проведення електронних торгів з реалізації арештованого державними виконавцями майна, обробку інформації про електронні торги (стаття 1 Тимчасового порядку).

Тимчасовим порядком передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки до проведення електронних торгів (розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги на веб-сайті Системою та опублікування повідомлення про електронні торги; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, іпотекодавцю, іпотекодержателю та іншим особам, що мають зареєстровані права та вимоги на предмет іпотеки про день на час проведення електронних торгів, а також початкову ціну продажу майна) (розділ III) по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів (розділ V), і по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів електронних торгів (розділ VI).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі - продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені електронні торги (розділ VIII Тимчасового порядку, стаття 34 Закону України "Про нотаріат").

Отже, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим порядком (яке було чинним станом на час проведення електронних торгів) з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про іпотеку".

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити наявність порушень норм законодавства при проведенні прилюдних (електронних) торгів, які могли вплинути на результат торгів, а також порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту - визнання прилюдних торгів недійсними (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.03.2016 у справі 6-323цс16).

У відповідності до пункту 5 розділу III Тимчасового порядку організатор зобов'язаний не пізніше ніж за 15 днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки опублікувати принаймні в двох місцевих (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів. У повідомленні зазначаються інформація про дату і час проведення електронних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення електронних торгів, та інша необхідна інформація.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Тимчасового порядку зміст інформаційного повідомлення про електронні торги повинен містити:

1) загальну інформацію про електронні торги: відомості про Організатора (найменування, контактні телефони, електронна адреса); відомості про зберігача (прізвище, ім'я, по батькові (найменування), контактний телефон, електронна адреса (за наявності); порядок оформлення участі в електронних торгах, перелік документів, які надаються учасниками, та вимоги до їх оформлення; кінцевий термін прийому заявок для участі в електронних торгах; дату і час початку електронних торгів; час закінчення електронних торгів (завершення подачі цінових пропозицій); строки сплати та розмір гарантійного внеску, реквізити рахунку, на який вноситься гарантійний внесок (найменування банку, МФО банку, номер рахунку, призначення платежу); строк для підписання протоколу проведення електронних торгів; реквізити рахунку, контактні телефони органу державної виконавчої служби, на який у разі визначення переможцем електронних торгів необхідно перерахувати кошти за придбане майно, строки сплати таких коштів. Інформація, зазначена у цьому підпункті, автоматично формується Системою;

2) інформацію про майно (лот): реєстраційний номер лота; вид майна; найменування майна; відомості про майно, що виставляється на електронних торгах, його склад, характеристики, опис; місцезнаходження майна; фотографічне зображення майна; відомості про обтяження майна; розмір гарантійного внеску; стартову ціну продажу; крок електронних торгів; порядок ознайомлення з майном.

Інформаційне повідомлення про електронні торги містить інформацію тільки про один лот.

У відповідності до пункту 10 розділу ІІІ Тимчасового порядку, якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначаються: розмір площі; місцезнаходження; призначення об'єкта; встановлені обмеження; відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір).

Згідно з приписами частини третьої статті 43 Закону України "Про іпотеку" організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Згідно з приписами частин другої, третьої статті 45 Закону України "Про іпотеку" будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання.

Прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, повідомлення про проведення прилюдних торгів не було опубліковано організатором прилюдних торгів принаймні у двох місцевих газетах, як того вимагають приписи Тимчасового порядку та Закону; оголошення, яке розміщено організатором прилюдних торгів у газеті "Є" від 24.09.2014 за змістом не відповідає вимогам Тимчасового порядку, у ньому зазначено площу приміщень, що не відповідає дійсності (455,4 кв.м. замість правильного 1007,4 кв.м.), у зв'язку з чим відсутня правильна характеристика нерухомого майна. Тобто, організатором прилюдних торгів не було опубліковано повідомлення про продаж нежитлових будівель загальною площею 1007,4 кв.м. Зазначене не могло не вплинути на виявлення потенційних покупців та на формування ціни реалізації майна і результати торгів.

У зв'язку з наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про порушення правил підготовки до проведення торгів, що безпосередньо впливає на формування ціни реалізації товару та виявлення потенційних покупців, і є підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Проте, при вирішення зазначеного спору у суді першої інстанції відповідачами було заявлено про пропуск позивачем позовної давності та застосування наслідків її спливу.

У відповідності до частин четвертої та п'ятої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові. Якщо ж суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

У відповідності до статті 48 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Передбачений статтею 48 Закону України "Про іпотеку" тримісячний строк для оскарження в суді прилюдних торгів за своєю правовою природою є спеціальною (скороченою) позовною давністю стосовно відповідних позовних вимог осіб, зазначених у цій нормі (іпотекодержателя, іпотекодавця, боржника, іншого учасника прилюдних торгів) (аналогічна позиція викладена у підпункті 3.4 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Питання щодо поважності причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до участі у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах (аналогічна позиція викладена у підпункті 2.2 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Суди попередніх інстанцій визнали поважними причини пропуску позивачем позовної давності.

Так, суд першої інстанції у вирішенні зазначеного питання виходив з відсутності доказів своєчасного одержання позивачем інформації про проведення електронних торгів та про результати цих торгів; неодноразове звернення позивача з позовами до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Проте, місцевим господарським судом залишено поза увагою направлення Підприємством на юридичну адресу позивача повідомлення щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів (що підтверджується реєстром на відправлення кореспонденцію від 29.09.2014) відповідно, не досліджено підстав, за яких така кореспонденція не отримана уповноваженою особою позивача та не надано оцінки добросовісності дій позивача в отриманні кореспонденції, яка направлялася на його адресу як державним виконавцем, так і організатором торгів, відповідно, обізнаності позивача про відповідне виконавче провадження та про вчинення дій, які направлені на реалізацію арештованого майна.

Також суд першої інстанції не надав оцінки тому, що у зверненні до суду з позовами за захистом прав та охоронюваних законом інтересів, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки, позивач не дотримувався правил підвідомчості та вимог процесуального законодавства, які є обов'язковими для всіх учасників судового процесу, а також суд залишив поза увагою строки, в які відповідні позови пред'являлися позивачем до суду та їх відповідність (строків) приписам статті 48 Закону України "Про іпотеку".

Суд апеляційної інстанції, визнаючи поважними причини пропуску позивачем позовної давності, виходив з того, що акт про реалізацію предмета іпотеки від 23.10.2014, який направлений на адресу позивача простою кореспонденцією, отримано представником позивача Воєцьким В.Б. лише 11.03.2015, після повернення з відрядження за кордоном, в якому останній перебував у період з 10.10.2014 по 11.03.2015 (що підтверджується посвідченням про відрядження).

Однак, апеляційний господарський суд, процитувавши у постанові положення підпункту 2.2 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", у той же час не врахував її змісту у вирішенні питання щодо поважності причин пропущення позовної давності. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував направлення Підприємством на юридичну адресу позивача повідомлення щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів (що підтверджується реєстром на відправлення кореспонденцію від 29.09.2014), а також не надав оцінки розбіжностям у датах, які містяться у посвідченні про відрядження Воєцького В.Б. та у відомостях, які надані Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України та відповідно до яких (відомостей) датою перетину кордону зазначеною особою є 03.12.2014.

З урахуванням викладеного, судами попередніх інстанцій у повній мірі не досліджено питання щодо наявності чи відсутності поважних причин пропуску позивачем позовної давності та підстав для захисту порушеного права.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що апеляційний та місцевий господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 ГПК України розглядаючи справу, не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, неповно встановили фактичні обставини справи, внаслідок чого їх висновки за результатами вирішення спору не є законними та обґрунтованими.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У новому розгляді справи місцевому господарському суду також слід обговорити питання щодо залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стягувача за виконавчим провадженням - ПАТ КБ "Надра", на користь якого перераховано кошти, що надійшли від реалізації майна (за умови, що зазначену юридичну особу не ліквідовано).

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРАЖНЯ-МЛИН" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 24.12.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 зі справи № 924/1666/15 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Суддя В. Палій

Суддя Б. Грек

Суддя Г. Прокопанич