ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Справа № 922/5/16 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого, Бакуліної С.В., Поляк О.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова аграрна компанія"на постановувід 29.03.2016Харківського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Харківської області № 922/5/16за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова аграрна компанія"до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець " Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної Академії аграрних наук України"третя особаНаціональна академія аграрних наук Українипростягнення коштів,за участю представників: позивача - Богонос В.А.відповідача - третьої особи -не з'явились не з'явилисьВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.01.2016 порушено провадження у справі №922/5/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" (далі - позивач) до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу національної Академії аграрних наук України" (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національної академії аграрних наук України (далі - третя особа), про стягнення попередньої оплати по форвардному контракту №ФК03/09-11-06 від 06.09.2011 в сумі 7651201,07грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач заявив клопотання про призначення судово-технічної експертизи, на вирішення якої мають бути поставлені наступні питання: 1) чи співпадає дата виготовлення першої, другої, третьої, четвертої сторінки форвардного контракту №ФК03/09-11-06 від 06.09.2011, з датою укладення цього договору; 2) встановити дату виготовлення першої, другої, третьої, четвертої сторінки форвардного контракту №ФК03/09-11-06 від 06.09.2011; 3) чи проводилось штучне зістарювання паперу, на якому виготовлені перша, друга, третя, четверта сторінки форвардного контракту №ФК03/09-11-06 від 06.09.2011.

Необхідність встановлення вказаних вище обставин відповідач обґрунтовував тим, що умови, визначені в наданій позивачем копії контракту №ФК03/09-11-06 від 06.09.2011, не співпадають з тими, що дійсно узгоджувались сторонами, оскільки, за твердженням відповідача, умови пункту 9.10 договору (якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав покупцеві товар у встановлений цим контрактом строк, і прострочення поставки складає більше ніж 3 три робочих дні, покупець має право за власним вибором вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати) під час його укладення сторонами не визначались. При цьому, свій примірник договору відповідач не надав, оскільки, за поясненнями останнього, вказаний договір вилучено співробітниками міліції на підставі постанови слідчого судді за №2025/4-203/2011.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.02.2016 (суддя Ємельянова О.О.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М, судді: Пелипенко Н.М., Тихий П.В.), задоволено вказану вище заяву відповідача. Зупинено провадження у справі №922/5/16; доручено проведення експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені проф. М.С. Бокаріуса; на вирішення судової технічної експертизи поставлено наступні питання: - чи співпадає дата виготовлення першої, другої, третьої, четвертої, п'ятої сторінки форвардного контракту № ФК 03/09-11-06 з датою, зазначеною у форвардному контракті № ФК 03/09-11-06 (06 вересня 2011 року)?; - встановити дату виготовлення першої, другої, третьої, четвертої, п'ятої сторінки форвардного контракту № ФК 03/09-11-06 від 06 вересня 2011 року; - чи проводилось штучне зістарювання паперу на якому виготовлені перша, друга, третя, четверта, п'ята сторінки форвардного контракту № ФК 03/09-11-06 від 06 вересня 2011 року?

Позивач з зазначеними ухвалою та постановою у справі щодо зупинення провадження не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати і направити справу на розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм ст. ст. 43, 79, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення, в порушення вимог процесуального законодавства, не містять ні обґрунтувань необхідності призначення у справі судової експертизи, ані підстав зупинення провадження у справі. Крім того, скаржник вказує, що призначення у справі судової експертизи та, у зв'язку з цим, зупинення провадження позбавлено будь-якого сенсу, оскільки висновки експерта щодо поставлених місцевим господарським судом питань не будуть мати жодного значення для правильності вирішення спору.

Представники відповідача та третьої особи не скористались своїми процесуальними правами на надання відзиву на касаційну скаргу та на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, що, однак, не перешкоджає розглядові касаційної скарги і про що сторони та третя особа були попереджені ухвалою Вищого господарського суду України від 20.05.2016.

Заслухавши пояснення присутнього у відкритому судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до п. 5 цієї постанови Пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Згідно з п. 12 цієї ж постанови недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Однак, таке право господарського суду має реалізуватись лише у разі дійсної потреби і об'єктивної неможливості вирішення спору по суті без встановлення фактів, що входять до предмету доказування у справі, якщо суд не володіє необхідними для цього спеціальними знаннями.

Згідно з приписами ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду про зупинення провадження у справі має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Отже, зупиняючи провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи, господарський суд має навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії, що зумовлює викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, які входять до предмета доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а лише виключно судовими експертами через те, що їх встановлення потребує спеціальних знань.

Втім, оскаржувані судові акти у справі вказаних мотивів не містять. Будь-які обґрунтування необхідності призначення у справі судової експертизи та підстави, які позбавляють суд можливості самостійно встановити спірні обставини без зупинення провадження, місцевим та апеляційним господарськими судами не зазначено.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що предметом доказування у даній справі є встановлення наявності/відсутності правових підстав, визначених договором та/або законом, для стягнення з відповідача суми попередньої оплати за контрактом №ФК03/09-11-06 від 06.09.2011.

При цьому, заявлені позивачем вимоги ґрунтуються як на умовах пункту 9.10 контракту, щодо наявності/відсутності якого в умовах контракту відповідачем висловлені сумніви, так і на приписах норми ч. 2 ст. 693 ЦК України, яка визначає аналогічні правові наслідки невиконання продавцем зобов'язання з передачі оплаченого товару.

Відтак, попередні судові інстанції мали б з'ясувати, чи мають твердження відповідача про інший зміст пункту 9.10 контракту або відсутність вказаного пункту в його умовах взагалі значення для винесення судом законного й обґрунтованого рішення по справі, враховуючи, що позов заявлено про захист права, визначеного законом.

Однак, такі обставини попередніми судовими інстанціями також не вказані.

Відтак, підставою для зупинення провадження у справі стали лише нічим не підтверджені посилання відповідача на відсутність в умовах контракту пункту 9.10, адже, свій примірник контракту або його копію відповідач навіть не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи, підстави та доцільність якої судами не зазначені, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, у зв'язку з чим ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі Господарського суду Харківської області № 922/5/16 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.02.2016 у цій справі скасувати.

Справу направити на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І.Поляк