ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2016 року Справа № 922/4744/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М., Могил С.К., за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачів1) Йосипишин Р.В., представник, 2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),третіх осіб1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії Савинський елеватор"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016у справі№ 922/4744/15 Господарського суду Харківської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра-Агро-Схід"до1) Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії Савинський елеватор" 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів1)Товариства з обмеженою відповідальністю "БКЗ-Інвест", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Абада"проповернення майна або відшкодування збитків у розмірі 468768 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Деметра-Агро-Схід" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" повернути позивачу насіння соняшника загальною вагою 48830 кг, передане на зберігання за договором складського зберігання зерна № 141 від 29.10.2014, укладеним між філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" та ТОВ "Деметра-Агро-Схід", а у випадку неможливості його фактичного повернення відшкодувати збитки у розмірі 468768 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.10.2015 до участі у справі у якості другого відповідача залучено ТОВ "Деметра".
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.12.2015 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволені; зобов'язано ПАТ "Державна продовольчо - зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" повернути ТОВ "Деметра-Агро-Схід" насіння соняшника загальною вагою 48830 кг., передане на зберігання за договором складського зберігання зерна № 141 від 29.10.2014, укладеним між філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" та ТОВ "Деметра-Агро-Схід", а у випадку неможливості його фактичного повернення відшкодувати збитки у розмірі 468768 грн та судовий збір у розмірі 9375,36 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 (судді: Фоміна В.О. - головуючий, Крестьянінов О.О., Шевель О.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2015 скасовано в частині задоволення позовних вимог про відшкодування збитків у розмірі 468768 грн, у випадку неможливості фактичного повернення зерна; прийнято в цій частині нове рішення.; відмовлено у задоволенні позову про відшкодування збитків у розмірі 468768 грн, у випадку неможливості фактичного повернення зерна; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра-Агро-Схід" 9375,36 грн судового збору за подання позову; в іншій частині рішення залишено без змін.
Приймаючи рішення у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про порушення прав позивача щодо неповернення належного йому на праві власності майна. Водночас, апеляційний господарський суд не погодився з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог альтернативним способом, що є не допустимим, з огляду на приписи господарського процесуального законодавства.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, ПАТ "Державна продовольчо - зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і передати справу на новий розгляд. Скаргу мотивовано доводами про неповне з'ясування обставин справи, порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач-1 вважає, що суди неправильно застосували вимоги статей 328, 387, 391, 392, 949, 953 Цивільного кодексу України, статей 32, 35 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні", безпідставно не застосували вимоги статей 607, 614, 617 Цивільного кодексу України, статтю 218 Господарського кодексу України, статей 8, 16, 20, 26 Закону України "Про страхування", порушили статті 45, 42, 43, 47, 84 Господарського процесуального кодексу України. Заявник у касаційній скарзі, посилається на те, що в діях ПАТ "Державна продовольчо - зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" відсутній умисел на невиконання договору або необережність, наслідком якої можна було би вважати неповернення позивачу насіння соняшника. При цьому, зерновий склад діяв на виконання законних вимог слідчого у кримінальній справі.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "БКЗ-Інвест" надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких третя особа-1 погоджується з викладеними в касаційній скарзі доводами відповідача-1 щодо необґрунтованості та незаконності прийнятих судами рішень.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача-1, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановили суди попередніх інстанцій, 29.10.2014 між ПАТ "ДПЗК України" в особі філії "Савинський елеватор" (зерновий склад, збергіач) та ТОВ "Деметра-Агро-Схід" (поклажодавець) укладено договір складського зберігання №141, за умовами п.1.1. якого поклажодавець зобов'язується передати, а зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання олійні (зернові, зернобобові, круп`яні, олійні культури) врожаю 2014 року та надавати додаткові послуги, відповідно до додатку №1, що є невід`ємною частиною даного договору, та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором.
Пунктом 2.1 договору визначено, що зерновий склад забезпечує знеособлене зберігання зерна за культурами і класами.
Відповідно до п.1.3 Договору складського зберігання №141 зерно, що передається на зберігання зерновому складу згідно із цим договором є власністю поклажодавця, зерновий склад не має права продавати або будь-яким іншим чином розпоряджатись зерном поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні, до закінчення строку зберігання, передбаченого даним договором, крім випадків, передбачених п.4.2.5 договору.
Пунктом 4.2.5 договору передбачено, що у випадку неотримання від поклажодавця відповіді на претензію у встановлений чинним законодавством України строк, зерновий склад має право в односторонньому порядку змінити порядок оплати послуг, шляхом зарахування відповідної кількості зерна поклажодавця за рахунок боргу, згідно ринкових цін, що діяли на момент надання послуг.
В п.3.13 договору складського зберігання №141 сторони передбачили, що зерно вважається відвантаженим зерновим складом з моменту видання акта-розрахунку на зерно та товарно-транспортної накладної. Зерно вважається переоформленим зерновим складом з моменту видання та підписання сторонами акта-розрахунку на зерно та складського документу (п. 3.13 договору).
На виконання умов вказаного договору ТОВ "Деметра-Агро-Схід" передало на зберігання елеватору 324535 кг зерна насіння соняшника, що підтверджується копією складської квитанції на зерно від 12.11.2014 №2469, підписаної керівником філії "Савинский елеватор" Пазій І.М.
В обґрунтування позовних вимог у цій справі позивач посилився на те, що 19.03.2015 філією ПАТ "ДПКЗУ" "Савинський елеватор" спірне зерно у кількості 48830 кг було безпідставно переоформлено на ТОВ "БКЗ-Інвест".
Вирішуючи спір та приймаючи рішення щодо зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Савинський елеватор" повернути позивачу насіння соняшника загальною вагою 48830 кг, передане на зберігання за договором складського зберігання зерна № 141 від 29.10.2014, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
08.09.2014 між ТОВ "Абада" (постачальник) та ТОВ "БКЗ-Інвест" (покупець) укладено договір поставки №КП-Б-А-01/09-14 щодо поставки врожаю соняшника та кукурудзи, відповідно до умов якого право власності на зерно покупець набуває з моменту підписання акта прийому-передачі товару. На виконання умов договору поставки №КП-Б-А-01/09-14 17.09.2014 між ТОВ "БКЗ-Інвест" та ТОВ "Абада" підписано акт приймання-передачі товару.
В рамках досудового слідства щодо кримінального провадження №12014220430003907 від 21.09.2014, порушеного за фактом заволодіння майном ТОВ "Абада", тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, СВ Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області 01.10.2014, в ході огляду місця події, було вилучено та передано на відповідальне зберігання директорові ТОВ "Деметра" Козак А.П. насіння соняшника вагою 29250 кг. Також 08.10.2014 в ході огляду місця події було вилучено автомобіль "Камаз" з насінням соняшника вагою 19580 кг, яке також було передане на відповідальне зберігання директору ТОВ "Деметра".
Таким чином, органом досудового розслідування директору ТОВ "Деметра" було передано на відповідальне зберігання насіння соняшника загальною вагою 48830 кг, яке директор ТОВ "Деметра" Козак А.П. 09.10.2014 здав на відповідальне зберігання на філію ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор".
Вказане зерно в подальшому переоформлене з ТОВ "Деметра" на ТОВ "Деметра-Агро-Схід", та, як зазначалось раніше, разом з іншим зерном (всього 324535 кг) передано на відповідальне зберігання на філію ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор".
05.03.2015 ухвалою Харківського районного суду Харківської області у справі №635/1726/15-к зобов'язано надати тимчасовий доступ органу досудового слідства - СВ Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУ УМВС України в Харківській області слідчому, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, до речей та документів філії ПАТ "ДПКЗУ "Савинський елеватор", зокрема, насіння соняшника вагою 48830 кг, яке передано на зберігання директором ТОВ "Деметра" Козаком А.П. на філію ПАТ "ДПКЗУ "Савинський елеватор", яке знаходиться за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. Савинці, вул. Привокзальна, 50, з можливістю його вилучення.
11.03.2015 на запит старшого слідчого СВ Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області підполковника міліції Некрасова О.В. щодо зберігання насіння соняшника, що здано ТОВ "Деметра", директор філії ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор" Пазій І.М. у листі №126 відповіла, що на особистій карточці ТОВ "Деметра-Агро-Схід" рахується насіння соняшнику врожаю 2014 року у кількості 205495 кг, яке знеособлене.
Тоді ж, 11.03.2015, в ході виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області № 635/1726/15-к н/п 1-кс/635/148/2015 від 05.03.2015 насіння соняшнику вагою 48830 кг вилучено органом досудового слідства - СВ Харківського РВ із зазначеної вище загальної кількості насіння соняшника, яка рахується на особистій карточці ТОВ "Деметра-Агро-Схід", і передано на відповідальне зберігання філії ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор", про що складено протокол про тимчасовий доступ до речей і документів, з описом речей які були вилучені на підставі ухвали суду.
Постановою прокурора Харківської міжрайонної прокуратури юриста 3 класу Д. Казака від 02.12.2014 тимчасово вилучене майно старшим слідчим Липецького ВМ СВ Харківського РП (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області капітаном Мирошником І.А. при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014220430003907 від 21.09.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, у період з 08.09.2014 до 10.09.2014 у ОСОБА_1. визнано таким, що вилучено безпідставно та доручено слідчому (групі слідчих) СВ Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області, які здійснювали розслідування кримінального провадження № 12014220430003907 повернути насіння соняшника (товарного) особі, у якій воно було вилучено.
ОСОБА_1. станом на вересень 2014 року був керівником ТОВ "Абада".
18.03.2015 від ТОВ "БКЗ-Інвест" слідчому надійшло клопотання щодо повернення вилученого насіння соняшника вагою 48830 кг, яке згідно постанови Харківської міжрайонної прокуратури від 02.12.2014 визнано таким, що вилучено безпідставно.
На виконання листа органу досудового розслідування філія ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор" переоформила насіння соняшнику вагою 48830 кг на особисту картку ТОВ "БКЗ-Інвест".
Виходячи з наведених обставин справи, факт передання ТОВ "Деметра-Агро-Схід" на зберігання філії ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор" спірного майна підтверджується укладеним між ними договором складського зберігання від 29.10.2014, а також виданою останнім позивачу складською квитанцією від 12.11.2014 №2469. Проте, ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор" умови договору щодо повернення зерна на вимогу поклажодавця (позивача) не виконало і безпідставно, за висновком судів попередніх інстанцій, переоформило з особистої карточки ТОВ "Деметра-Агро-Схід" на користь органів досудового слідства спірне насіння, тоді як, вимоги органів досудового слідства стосувались іншої юридичної особи, зокрема, ТОВ "Деметра".
При цьому суд апеляційної інстанції, погодившись з місцевим господарським судом стосовно того, що вказані дії ПАТ "ДПЗКУ" "Савинський елеватор" порушують права позивача, дійшов висновку, що право останнього підлягає захисту шляхом повернення позивачу насіння соняшника загальною вагою 48830 кг, переданого на зберігання за Договором складського зберігання зерна № 141 від 29.10.2014.
Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з передчасним висновком про обґрунтованість позовних вимог, до якого суди попередніх інстанцій дійшли внаслідок неповного з'ясування всіх необхідних обставин справи.
Так, відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.
Виходячи з вагомості права власності поряд з іншими цивільним правами законом встановлена його непорушність (ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України). Відповідно до цієї ж норми закону ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з частиною 2 статті 321 Цивільного кодексу України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Колегія враховує, що згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Суди попередніх інстанцій, зобов'язуючи ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії Савинський елеватор" повернути ТОВ "Деметра-Агро-Схід" насіння соняшника, не зазначили, на підставі яких належних та допустимих доказів вони дійшли висновку, що власником спірних 48830 кг насіння соняшника є саме позивач, і на якій правовій підставі це насіння знаходилось у позивача на час укладання договору складського зберігання №141 .
Водночас ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії Савинський елеватор" та ТОВ "БКЗ-Інвест" протягом всього розгляду справи в судах попередніх інстанцій, що вбачається з відзивів на позов, письмових пояснень, доводили, з посиланням на відповідні докази, що єдиним та повноправним власником спірних 48830 кг насіння соняшника є ТОВ "БКЗ-Інвест".
Однак, у рішеннях господарських судів не наведено мотивів вирішення доводів та аргументів представників відповідача-1 та третьої особи-1 щодо суті позовних вимог і доводів, викладених у запереченнях на позов та письмових поясненнях, і не дано оцінку тим матеріалам справи, які засвідчують обставини щодо набуття права власності на спірне насіння соняшника ТОВ "БКЗ-Інвест" на підставі договору, який не визнано недійсним у встановленому порядку. Так, в матеріалах справи наявні договір поставки №КП-Б-А-01/09-14 від 08.09.2014, акт від 17.09.2014 приймання-передачі товару за договором поставки №КП-Б-А-01/09-14 від 08.09.2014; платіжне доручення №150 від 08.09.2014 з призначенням платежу "Оплата за товар згідно дог.КП-Б-А-01/09-14 від 08.09.2014 року. Без ПДВ". Суди, долучивши до матеріалів справи зазначені вище документи і обмежившись загальним посиланням на договір поставки та акт приймання-передачі, не дослідили з урахуванням вимог статті 43 ГПК України відповідних обставин щодо переходу права власності на товар на підставі зазначеного договору.
Що стосується висновку місцевого господарського суду про відсутність у відповідача-1 законних підстав переоформлювати насіння соняшника з ТОВ "Деметра-Агро-Схід" на ТОВ "БКЗ-Інвест", колегія вважає, що такий висновок не ґрунтується на встановлених у справі обставинах справи.
Так, як було зазначено вище, постановою прокурора Харківської міжрайонної прокуратури Д. Казака від 02.12.2014 визнано вилучене майно, а саме насіння соняшника (товарного), яке вилучено старшим слідчим СВ Липецького ВМ СВ Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області капітаном Мирошником І.А. 03.10.2014 та 08.10.2014 таким, що вилучено безпідставно та доручено слідчому (групі слідчих) СВ Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області, які здійснювали розслідування кримінального провадження № 12014220430003907 повернути насіння соняшника (товарного) особі, у якій воно було вилучено. При цьому в постанові зазначено: "Про факт тимчасового вилучення майна у ТОВ "БКЗ-Інвест" насіння соняшника (товарного) старший слідчий Мирошник І.А. не повідомив процесуального керівника, а тому вжити раніше заходів, передбачених п.1 ч.1 ст.169 КПК України не представлялося за можливе". Відтак, є безпідставним посилання судів в контексті зазначеної постанови прокурора на те, що насіння соняшника вилучено у ОСОБА_1. (який станом на вересень 2014 року був керівником ТОВ "Абада", а тому повинно було передане не ТОВ "БКЗ-Інвест", а Слюсарю В.О.).
Крім того, суди належним чином не дослідили лист від 18.03.2015 старшого слідчого СВ Липецького ВМ СВ Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області підполковника міліції О.В.Некрасова, направлений відповідачеві-1, щодо переоформлення 48830 кг насіння соняшника на ТОВ "БКЗ-Інвест".
Посилаючись на те, що зазначений лист не може бути законною вимогою переоформлення спірного насіння соняшника, суди не дали йому правової оцінки з урахуванням приписів статті 40 Кримінально-процесуального кодексу України, частиною 5 якої передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
За таких обставин суди належним чином не перевірили доводи відповідача-1 стосовно того, що останній, переоформивши 48830 кг насіння соняшника на з ТОВ "Деметра-Агро-Схід" на ТОВ "БКЗ-Інвест", діяв на виконання законних вимог слідчого у кримінальній справі.
Таким чином, розглядаючи справу, суди обох інстанцій всупереч вимогам статей 43, 32, 43 Господарського процесуального кодексу України, всебічно, повно і об'єктивно не дослідили всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (частина 2 статті 1115 ГПК України).
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене, ухвалені по справі судові акти підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального й процесуального права, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, при цьому надавши належну оцінку всім доводам сторін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії Савинський елеватор" задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 у справі №922/4744/15 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Д. Кривда
Судді Є. Борденюк
С. Могил