Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 31.05.2016 року у справі №914/4013/15 Постанова ВГСУ від 31.05.2016 року у справі №914/4...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Справа № 914/4013/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Мамонтової О.М.

суддів Малетича М.М.

Кривди Д.С.

За участю представників сторін:

від позивача Смакота Н.І. (дов. № 14-98 від 18.04.14р.)

від відповідача Старенький О.С. (дов. від 28.01.16р.)

розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Львівської області від 25.01.16р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.16р.

у справі № 914/4013/15

за позовом ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго", м. Львів

про стягнення 3 % річних, інфляційних втрат

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.01.16р. у справі № 914/4013/15 (суддя Крупник Р.В.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.16р. (головуючий Марко Р.І., судді Костів Т.С., Юрченко Я.О.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 25.01.16р. та постанову від 21.03.16р. скасувати, позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 525, 526, 599, 617, 625 ЦК України, ст. ст. 47, 43 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

30.09.11р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та Львівським комунальним підприємством "Залізничнетеплоенерго" (Покупець) укладено договір на купівлю - продаж природного газу № 14/2654/11, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000 для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками, а покупець - прийняти та оплатити газ на умовах договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 27.06.12р.)

Продавець передає покупцеві з 01.10.11р. по 31.12.12р. газ в обсязі до 74973, 650 тис. куб. м, у т.ч. по місяцях кварталів: IV кв. 2011р. - 20520 тис. куб. м., I кв. 2012р. - 25623, 750 тис. куб. м, II кв. 2012р. - 5274, 400 тис. куб. м, III кв. 2012р. - 4025, 500 тис. куб. м, IV кв. 2012р. - 19530 тис. куб. м ( п. 2.1).

Згідно п. 6.1, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно п. 11.1, договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, діє в частині реалізації газу з 01.10.11р. до 31.12.12р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу з жовтня 2011р. по грудень 2012р. природний газ в обсязі 67161, 660 тис. куб. м на загальну суму 87928045, 27 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу (а. с. 45-66).

30.09.14р. між територіальним органом Казначейства в Львівській області (сторона перша), Департаментом фінансів Львівської облдержадміністрації (сторона друга), Управлінням фінансів департаменту фінансової політики Львівської міської ради (сторона третя), Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (сторона четверта), Львівським комунальним підприємством "Залізничнетеплоенерго" (сторона п'ята) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (сторона остання) укладено договір про організацію взаєморозрахунків № 478/30, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 29.01.14р.

Пунктом 8 договору узгоджено, що Львівське комунальне підприємство "Залізничнетеплоенерго" перераховує на рахунок Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" кошти у сумі 3329882 грн., у т.ч. 554980, 33грн. ПДВ, для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором від 30.09.11р. № 14/2654/11 за 2012 р.

З метою виконання договору сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору (підпункт 2 п. 10).

Відповідно п. 16, сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

У виконання умов договору про організацію взаєморозрахунків № 478/30, відповідач платіжним дорученням № 9 від 13.10.14р. сплатив позивачу 3329882 грн. заборгованості за спожитий природний газ за 2012 рік згідно договору № 14/2654/11 від 30.09.11р. та договору № 478/30 від 30.09.14р. ( а. с. 116).

16.11.15р. ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" про стягнення 28737, 34 грн. 3 % річних та 300514, 28 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з простроченням відповідачем оплати за поставлений у грудні 2012р. природний газ на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.01.16р. у справі № 914/4013/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.16р., у позові відмовлено повністю, оскільки строки виконання зобов'язання відповідачем дотримано.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то у відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.2 т. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права (ч.1 ст. 11128 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами, у відповідача існувала заборгованість в сумі 3329882 грн. за поставлений позивачем у грудні 2012р. природний газ відповідно договору на купівлю - продаж природного газу № 14/2654/11 від 30.09.11р.; договором про організацію взаєморозрахунків від 30.09.14р. № 478/30 сторони погодили не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до вказаного договору, а також засвідчили, що після виконання договору вони не матимуть одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору; відповідачем у виконання умов договору про організацію взаєморозрахунків № 478/30 за рахунок коштів субвенції з державного бюджету було сплачено заборгованість в розмірі 3329882 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9 від 13.10.14р. з відповідним призначенням платежу.

За таких обставин, на думку колегії, суди дійшли правильного висновку, що сторони, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків від 30.09.14р., у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений згідно договору № 14/2654/11; враховуючи, що відповідач за поставлений природний газ розрахувався з дотриманням строку визначеного договором № 478/30, тому суди обґрунтовано не застосували при вирішенні спору ч. 2 ст. 625 ЦК України, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 30.09.14р. у справі № 3-114гс14, від 16.09.15р. у справі № 3-500гс15, від 11.11.15р. у справі № 3-968гс15.

На підставі вищенаведеного, колегія вважає, що оскаржені рішення і постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 25.01.16р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.16р. у справі № 914/4013/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О. М. Мамонтова

Судді: М. М. Малетич

Д. С. Кривда

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст