Постанова ВГСУ від 31.05.2016 року у справі №914/1556/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Справа № 914/1556/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач),суддівДобролюбової Т.В., Грейц К.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників: прокуратури: Рядчик А.В. - ст. прокурор відділу ГПУ, посв. №025990, позивачів, відповідача, виконавчої служби: не з'явились, повідомлені належно,

касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Галичина"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.03.16у справі за позовом№914/1556/15 Господарського суду Львівської області Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Радехівської міської радидо проПриватного акціонерного товариства "Галичина" стягнення 14059075,70 грн. за скаргоюЗаступника прокурора Львівської області на дії Державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заступник прокурора Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом (з урахуванням змін) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області та Радехівської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Галичина" про стягнення з останнього 14059075,70 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання надр (підземних вод), зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану розрахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій" таким чином: 50% стягнутої суми в розмірі 7029537,85 грн. до спеціального фонду місцевого бюджету Радехівської міської ради; 20% стягнутої суми в розмірі 2811815,14 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області; 30% стягнутої суми в розмірі 4217722,71 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України. Позов обґрунтований приписами статей 61, 65, 67 Кодексу України про надра, статей 202, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.07.15 (суддя Манюк П.Т.) позов Заступника прокурора Львівської області поданий в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області і Радехівської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Галичина" про стягнення 14059075,70 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, задоволено. Стягнуто з відповідача на користь державного бюджету України, обласного бюджету Львівської області, місцевого бюджету Радехівської міської ради 14059075,70 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану розрахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій" таким чином: 50% стягнутої суми в розмірі 7029537,85 грн. до спеціального фонду місцевого бюджету Радехівської міської ради (р/р 33110331700433, код ЄДРПОУ - 37976988, МФО 825014, код платежу 24062100, УК у Радехівському районі Львівської області); 20% - 2811815,14 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області; 30% - 4217722,71 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Галичина" на користь Державного бюджету України 73080 грн. судового збору. Суд виходив з наявності підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за видобування підземних вод без спеціального дозволу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.15 (судді: Марко Р.І., Желік М.Б., Костів Т.С.) вказане рішення Господарського суду Львівської області залишено без змін з тих же підстав.

На виконання рішення у справі місцевим господарським судом 26.11.15 було видано відповідний наказ.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.12.15 відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" через те, що у пред'явленому до виконання виконавчому документі відсутні відомості щодо стягувача, зокрема, найменування, місцезнаходження та його індивідуальний податковий номер.

Заступник прокурора Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив визнати незаконною і скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №49711426 від 23.12.15 про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ місцевого господарського суду у цій справі із врахуванням особливостей виконання виконавчих документів про стягнення коштів в дохід держави, визначених частиною 3 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження". Прокурор вважав оскаржувану постанову незаконною та вказував на те, що судовим наказом у цій справі передбачено стягнення коштів на користь держави і визначено порядок їх зарахування; що на даний вид виконавчого провадження приписи пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" не поширюються, оскільки вимоги цієї норми стосуються тих виконавчих документів, за якими стягувачами виступають юридичні і фізичні особи, у тому числі і суб'єкти підприємницької діяльності, між тим у даному випадку стягнення відбувається на користь держави (державного та місцевих бюджетів).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.16 (суддя Манюк П.Т.) скаргу Заступника прокурора Львівської області на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 49711426 від 23.12.15 про відмову у відкритті виконавчого провадження. Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ Господарського суду Львівської області від 26.11.15 у справі №914/1556/15, із врахуванням особливостей виконання виконавчих документів про стягнення коштів в дохід держави, визначених частиною 3 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження". Суд дійшов висновку про незаконність оскаржуваної постанови державної виконавчої служби. При цьому, суд виходив з того, що за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення; що захист інтересів держави у даній справі здійснювався органами прокуратури та стягнення спірних коштів відбувалося на користь та в інтересах держави; що у даному випадку отримувачами коштів є державний, обласний і міський бюджети, а механізм зарахування стягнутих коштів через спеціальний казначейський рахунок до відповідних бюджетів визначений Порядком організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим Наказом Державної казначейської служби України 09.08.13 №128.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.16 (судді: Марко Р.І., Желік М.Б., Костів Т.С.) перевірену ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Приватне акціонерне товариство "Галичина" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу і постанову у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Заступника прокурора Львівської області на дії державного виконавця. Товариство посилається на порушення судами приписів статей 18, 25 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник наголошує на тому, що спірний наказ не відповідає вимогам до виконавчого документа, оскільки у ньому відсутні відомості щодо стягувача, зокрема, його найменування, місцезнаходження та індивідуальний податковий номер, а відтак державний виконавець правомірно виніс оскаржувану постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Від прокуратури, позивача відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника прокуратури, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами норм законодавства, колегія суддів відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Господарського суду Львівської області від 27.07.15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.15, позов Заступника прокурора Львівської області заявлений в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області та Радехівської міської ради про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Галичина" 14059075,70 грн. збитків задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Галичина" на користь державного бюджету України, обласного бюджету Львівської області, місцевого бюджету Радехівської міської ради 14059075,70 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Як убачається з матеріалів справи, на виконання судового рішення у цій справі 26.11.15 місцевим господарським судом був виданий наказ про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Львівської області, місцевого бюджету Радехівської міської ради 14059075,70 грн. Вказаний наказ був отриманий прокурором відділу прокуратури Львівської області та пред'явлений до виконання. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.12.15 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 26.11.15 на підставі статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" через незазначення у виконавчому документі відомостей щодо стягувача (його найменування, місцезнаходження та індивідуального податкового номеру). Заступник прокурора Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії державного виконавця (котра і є предметом судового розгляду), в якій просив визнати незаконною і скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.12.15 про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати державну виконавчу службу прийняти до виконання наказ місцевого господарського суду у цій справі із врахуванням особливостей виконання виконавчих документів про стягнення коштів в дохід держави. Ухвалою господарського суду першої інстанції від 15.02.16, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції від 28.03.16, вказана скарга була задоволена. При цьому, господарські суди виходили з наявності в діях державного виконавця з виконання наказу у цій справі порушень вимог Закону України "Про виконавче провадження", а відтак дійшли висновку про обґрунтованість скарги прокурора. Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Згідно з приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з приписами статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Зі змісту статей 1, 2, 17, 19 названого Закону вбачається, що примусове виконання рішень судів України відбувається на підставі виконавчих документів, які є основою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження і проведення виконавчих дій. Згідно з приписами статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Відповідно до статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець упродовж трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. За приписами статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону. Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" унормовані вимоги до виконавчого документа. Так, за приписами наведеної норми у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Вказані вимоги застосовуються з урахуванням встановлених законом особливостей окремих виконавчих документів. Визначення осіб, які є сторонами у виконавчому провадженні унормовано статтею 8 Закону України "Про виконавче провадження". За приписами цієї норми сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. Разом з тим, за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. Як вже зазначалося, підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду у даній справі була невідповідність виконавчого документа вимогам закону до нього щодо зазначення найменування стягувача, місцезнаходження та його індивідуального податкового номеру. Між тим, господарські суди установили, з підтвердженням матеріалами справи, що наказ на примусове виконання рішення господарського суду від 27.07.15 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Галичина" 14059075,70 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, був виданий за результатами розгляду справи за позовом Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави (оскільки захист і представництво інтересів держави в суді здійснювалося органами прокуратури); що стягнення спірних коштів відбулося саме на користь та в інтересах держави; що отримувачами коштів у спірному виконавчому документі зазначено державний, обласний і місцевий бюджети; що механізм зарахування стягнутих коштів через спеціальний казначейський рахунок до відповідних бюджетів визначений Порядком організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Державної казначейської служби України №128 від 09.08.13. Господарські суди попередніх інстанцій врахували особливості виконавчого документа у даній справі про стягнення коштів в дохід держави та дійшли висновку про відсутність підстав (за наведених обставин) для обов'язкового зазначення у спірному виконавчому документі найменування стягувача, його місцезнаходження та індивідуального податкового номеру, оскільки, як вже зазначалося, стягнення відбувалося на користь держави (державного і місцевих бюджетів). Враховуючи наведені норми та установлені господарськими судами обставини, висновок судів про незаконність відмови державної виконавчої служби у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу суду у цій справі визнається правомірним. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними та спростовуються викладеним.

Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування переглянутої постанови та задоволення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -