Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 31.05.2016 року у справі №910/26857/14 Постанова ВГСУ від 31.05.2016 року у справі №910/2...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Справа № 910/26857/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І. Вовка, С. Могил, розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Корвара"на постановувід 15.03.2016Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/26857/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Корвара"доМіністерства оборони України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Стінес"простягнення 95 836,38 грн, у судове засідання прибули представники:позивачаВинник Т.М. (дов. від 29.01.2016 №39),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стінес" звернулось до господарського суду з позовом до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості за Договором № 286/5/14/2 про надання послуг від 03.04.2014 та Договором № 286/5/14/8 про надання послуг від 02.07.2014 у розмірі 95 836,38 грн.

За клопотанням представника позивача ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 у порядку ст. 25 ГПК України залучене до участі у справі ТОВ "Корвара" замість ТОВ "Стінес" на підставі договору про відступлення права вимоги № 01/15 СК від 30.01.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2015, залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015, позов задоволений шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 95 836,38 грн заборгованості.

Судові рішення мотивовані наступним.

03.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стінес", як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладений договір № 286/5/14/2 про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір 1), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується у 2014 надати послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) білизни обмундирування, спецодягу та іншого речового майна (далі - майно) (для військових частин (установ), дислокованих у Одеській, Миколаївській та Херсонській областях), а замовник - прийняти та оплатити надані послуги в кількості, у строки і виключно за цінами згідно з положеннями договору. Платіжні зобов'язання замовника виникають при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетного асигнування) на 2014 рік.

Відповідно до п. 1.2 Договору 1 найменування послуг, їх кількість, ціна та строки виконання договору визначаються викладеною у договорі специфікацією, відповідно до якої: найменування послуг - послуги з прання, строки виконання - до 31.12.2014; ціна послуг з ПДВ складає: 872 947,50 грн.

Згідно з п. 3.2 Договору 1 ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Пунктом 4.1 Договору 1, сторонами визначено, що розрахунки за надані послуги проводяться після фактичного їх виконання щомісячно, протягом 30 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання виконавцем замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури за надані послуги, підписаного керівником, головним бухгалтером та засвідченого мастичною печаткою виконавця (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі).

До рахунка - фактури додаються: акт приймального контролю якості та кількості наданих послуг, в якому повинні бути оригінали підписів представника замовника та виконавця, засвідчені мастичними печатками, який є підтвердженням приймання наданих послуг за якістю та кількістю. Без вищезазначених документів або відсутності в них встановленої інформації, оплата за надані послуги не проводиться (п. 4.2 Договору 1).

Пунктом 6.2.4 Договору 1 передбачене право замовника повернути рахунок виконавцю без здійснення оплати у разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 4.2 розділу 4 договору (відсутність печатки, підписів тощо).

Також, 02.07.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Стінес", як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладений договір № 286/5/14/8 про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір 2), відповідно до якого виконавець зобов'язується у 2014 надати послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (далі - послуги) білизни обмундирування, спецодягу та іншого речового майна (далі - майно) (для військових частин (установ), дислокованих у Кіровоградській, Дніпропетровській та Запорізькій областях), а замовник - прийняти та оплатити надані послуги у кількості, у строки і виключно за цінами згідно з положеннями договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору 2 найменування послуг, їх кількість, ціна та строки виконання договору визначаються викладеною в договорі специфікацією, відповідно до якої: найменування послуг - послуги з прання, строки виконання - до 31.12.2014 (включно), ціна послуг з ПДВ складає: 1 338 930,00 (п. 3.1 Договору 2).

Умови пунктів 3.2, 4.1, 4.2, 6.1.1, 6.2.4, Договору 2 є ідентичними відповідним умовам Договору 1.

За твердженням позивача, на виконання умов Договору 1 ТОВ "Стінес" надані відповідачу послуги прання у період з 04.04.2014 по 30.09.2014 включно на загальну суму у розмірі 476 857, 50 грн, з яких замовником оплачені послуги на суму 400 905, 00 грн.

На підтвердження заборгованості у відповідача перед позивачем за Договором 1 позивачем надані оригінали рахунків та актів приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, що підписані відповідачем (в особі відповідної військової частини) на загальну суму 75 952, 50 грн за червень 2014 - вересень 2014.

На виконання умов Договору 2 ТОВ "Стінес", за твердженням позивача, фактично надано відповідачу послуги прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) у період з 02.07.2014 по 30.09.2014 на загальну суму у розмірі 19 883, 88 грн, оплата за які відповідачем не здійснена.

На підтвердження заборгованості у відповідача перед позивачем за Договором 2 позивачем надані оригінали рахунків та актів приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаних відповідачем (в особі відповідної військової частини) на загальну суму 19 883, 88 грн за серпень 2014 - вересень 2014.

Кількість наданих ТОВ "Стінес" відповідачу послуг та факт їх надання останнім в ході розгляду справи не заперечувалися.

01.07.2014 ТОВ "Стінес" у порядку ст. 298 Податкового кодексу України перейшло на спрощену систему оподаткування, за ставкою єдиного податку 5 % доходу (4 група), яка передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку.

Про перехід на спрощену систему оподаткування ТОВ "Стінес" повідомило відповідача листами за № 89 від 03.07.2014 та № 102 від 03.07.2014.

Рахунки за надані послуги за Договором 1 та Договором 2 відповідач повернув ТОВ "Стінес" без виконання, зазначивши, що в рахунках та актах приймального контролю якості вказана ціна з урахуванням ПДВ, а ТОВ "Стінес" перейшло на спрощену систему оподаткування. На підставі вказаного, відповідач просив ТОВ "Стінес" у найкоротший термін усунути недоліки в рахунках та актах приймального контролю якості та надати їх відповідачу для опрацювання та здійснення оплати.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Стінес" зверталося до Головного управління Міндоходів в Одеській області з листом № 35 від 14.08.2014. У відповідь на лист № 35 від 14.08.2014, 18.08.2014 Головне управління Міндоходів в Одеській області на адресу ТОВ "Стінес" направило лист-повідомлення вих. №1748/10/15-32-15-02-17, яким повідомляло, що перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності однією із сторін договору не є підставою для односторонньої зміни договорів 1, 2.

Матеріали справи не містять доказів внесення сторонами змін до умов Договору 1 та Договору 2. Відсутні також і докази слати відповідачем заборгованості.

Встановивши наведені обставини, суди попередніх інстанцій зазначили, що спір у справі виник з підстав фактичної відмови відповідача від оплати наданих за договорами 1, 2 послуг, ціна яких за договорами визначена сторонами з ПДВ, за ціною визначеною в таких договорах, з огляду на перехід ТОВ "Стінес" на спрощену систему оподаткування.

Ціна договору може бути змінена після його підписання і до моменту виконання договору, а от після виконання договору ціна не може бути змінена. Положення статті 632 ЦК України носять імперативний характер.

Таким чином, враховуючи зазначене вимога відповідача щодо усунення недоліків у рахунках та актах приймального контролю якості в частині визначення ціни наданих послуг, після надання послуг відповідачу, суперечить приписам ст. 632 ЦК України.

Надані ТОВ "Стінес" рахунки оформлені належним чином, мають необхідні реквізити та містять печатки сторін та необхідні підписи.

З посиланням на вказане вище, суди позовні вимоги задовольнили.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Постанова мотивована наступним.

Сума податку на додану вартість є самостійною складовою ціни договору, яка не визначає вартісну оцінку самої послуги. Натомість відповідна складова встановлюється сторонами договору з метою компенсації споживачем послуг суми податку на додану вартість виконавцю, на якого законом покладений обов'язок його сплатити.

Відсутність обов'язку виконавця послуг сплатити податок на додану вартість виключає його право на отримання компенсації від споживача суми вказаного податку.

Наявні у матеріалах справи акти приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, які є документами, що засвідчують факт постачання послуг відповідачу, датовані 26.09.2014 та 30.09.2014, тобто оформлені сторонами після переходу ТОВ "Стінес" на спрощену систему оподаткування (01.07.2014).

З посиланням на вказане, враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не надана належна правова оцінка зазначеним вище обставинам, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржені судові рішення підлягають до скасування із направленням справи на новий розгляд.

Водночас, Вищим господарським судом України зазначено, що поняття процесуального правонаступництва, яке відповідно до статті 25 ГПК здійснюється, зокрема, на підставі відступлення права вимоги, не є ідентичним поняттю правонаступництва у розумінні норм матеріального права. Відповідно до положень статті 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора. Так як спір між виконавцем та замовником послуг виник у зв'язку з відмовою замовника сплачувати частину ціни послуг, яка складає податок на додану вартість, судами попередній інстанцій не надана правова оцінка правомірності відступлення права вимоги, за яким відбулось процесуальне правонаступництво позивача.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 (суддя І. Отрош), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 (колегія суддів: В. Куксова, К. Тарасенко, О. Тищенко), позовні вимоги задоволені частково шляхом присудження до стягнення 79 863,65 грн основного боргу. У решті у задоволені позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

Відмова відповідача від підписання рахунків, отже і сплати, обумовлювалась включенням до рахунків ПДВ, у зв'язку з переходом виконавця послуг на спрощену систему оподаткування.

Акти приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання датовані 26.09.2014 та 30.09.2014, а також несплачені відповідачем рахунки датовані вереснем 2014 року, тобто після переходу ТОВ "Стінес" на спрощену систему оподаткування (01.07.2014).

Оскільки сума податку на додану вартість є самостійною складовою ціни договору, яка не визначає вартісну оцінку самої послуги, а відповідна складова встановлюється сторонами договору з метою компенсації споживачем послуг суми податку на додану вартість виконавцю, на якого законом покладений обов'язок його сплатити, то за відсутності обов'язку виконавця послуг сплатити податок на додану вартість, виключається його право на отримання компенсації від споживача суми вказаного податку, а отже відсутні підстави для включення суми ПДВ (20%) до вартості послуг за підписаними ТОВ "Стінес" та відповідачем та скріпленими їх печатками актами.

Вартість послуг за Договором 1 без урахування ПДВ (20%) складає 63 293,75 грн, а за Договором 2 без урахування ПДВ (20%) - 16 569,90 грн.

З посиланням на вказане, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про присудження до стягнення 79 863,65 грн заборгованості.

Водночас, щодо відступлення права вимоги, судами зазначено наступне.

Хоча за договором про відступлення права вимоги № 01/15 СК від 30.01.2015 новий кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю "Корвара") і одержує замість первісного кредитора (Товариства з обмеженою відповідальністю "Стінес") право вимагати від боржника (Міністерства оборони України) оплати заборгованості, в тому числі, за спірними актами приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, датованими 26.09.2014 та 30.09.2014 з урахуванням ПДВ (20%), право на отримання відшкодування якого у первісного кредитора відсутнє, останній в силу ст. 519 Цивільного кодексу України відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги в частині ПДВ.

Тобто, факт передачі частково (на частину суми) недійсної вимоги не є підставою для визнання договору недійсним, а лише є підставою для відповідальності первісного кредитора перед новим кредитором за передачу частково недійсної вимоги.

До нового кредитора переходить право вимоги у обсязі, який був у первісного кредитора на момент передачі.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій присуджено до стягнення суми основного боргу без урахування ПДВ, з огляду на встановлення ними обставин підписання актів приймання послуг, надання яких відповідачем не заперечується та які відповідачем не оплачені, 26.09.2014 та 30.09.2014, тобто після переходу ТОВ "Стінес" (первісного кредитора) на спрощену систему оподаткування (01.07.2014).

Зазначений висновок є правомірним, оскільки сума податку на додану вартість є самостійною складовою ціни договору, яка не визначає вартісну оцінку самої послуги, та встановлюється сторонами договору з метою компенсації споживачем послуг суми податку на додану вартість виконавцю, на якого законом покладений обов'язок його сплатити. А тому, відсутність обов'язку виконавця послуг сплатити податок на додану вартість виключає його право на отримання компенсації від споживача суми вказаного податку.

Водночас, судами обґрунтовано зазначено про те, що до нового кредитора переходить право вимоги у обсязі, який був у первісного кредитора на момент передачі, а з огляду на передачу первісним кредитором (ТОВ "Стінес") позивачу права вимоги суми податку на додану вартість, як складової заборгованості, право на компенсацію на який у первісного кредитора не виникло, останній є відповідальним перед позивачем, як новим кредитором, у відповідності до ст. 519 ЦК України.

За таких обставин підстав для зміни або скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корвара" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 у справі № 910/26857/14 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст