Постанова ВГСУ від 31.05.2016 року у справі №908/3072/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Справа № 908/3072/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М. Могил С.К., за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Елемер-Україна"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 09.12.2015у справі№ 908/3072/15 Господарського суду Запорізької областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Елемер-Україна"простягнення 118 676,72 грн штрафу та 10 837,84 грн неустойки,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемер-Україна" 118676,72 грн штрафу та 10837,84 грн неустойки за порушення строків поставки.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.07.2015 (суддя Попова І.А.) в позові відмовлено. Рішення мотивовано тим, що розрахунок штрафних санкцій, які заявлено до стягнення не відповідає умовам договору поставки.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2015 (судді: Скакун О.А. - головуючий, Колядко Т.М., Татенко В.М.), рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2015 у справі № 908/3072/15 частково скасовано; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемер-Україна" на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" штраф за порушення строків поставки у розмірі 118 676, 72 грн, неустойку за порушення строків поставки у сумі 1 834,22 грн, судовий збір за подання позову у розмірі 2410, 22 грн та апеляційної скарги у розмірі 2651, 24 грн; в іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Скаргу мотивовано доводами про порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, оскільки її прийнято відповідно до законодавства.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, між ТОВ "Елемер-Україна" та ПАТ "АМК" було укладено Договір поставки № АМК-645-2014-пст від 22.02.2014 (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого Постачальник приймає на себе обов'язок поставити обладнання (далі - Товар), передати його у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.1.2 Договору ціна, кількість, асортимент, якісні характеристики та строки поставки обумовлюються сторонами у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємними додатками до цього Договору. У Специфікаціях, крім вищезазначених даних, можуть зазначатись відомості про пункти доставки та інші дані, що стосуються поставки товару.

Поставка Товару здійснюється на умовах, визначених Сторонами у Специфікаціях відповідно до міжнародних правил "Інкотермс" в редакції 2010 року (п.3.2 Договору).

Згідно з п.3.5 Договору строки поставок партій Товару зазначаються у Специфікаціях.

В п.4.2 Договору сторони передбачили, що зміна ціни після укладення Договору або Специфікації не допускається.

Відповідно до п.4.3 Договору загальна сума договору визначається як сумарна вартість Товару, поставка якого здійснюється згідно з доданими до Договору Специфікаціями. Сума Договору на момент його укладення складає 1347232,80 грн, у тому числі ПДВ - 224538,80 грн.

Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника згідно з умовами, зазначеними у Специфікації до Договору (п.5.3 Договору).

Згідно з п.7.2 Договору за порушення строків поставки Товару, передбачених чинним Договором, або недопоставку Товару Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 8 % від вартості непоставленого або недопоставленого Товару. При цьому, якщо строки поставки Товару порушені Постачальником більше ніж на 15 календарних днів, Постачальник сплачує Покупцю неустойку у розмірі 0,3 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення, починаючи з дня прострочення. Неустойка нараховується до моменту фактичного припинення договірного зобов'язання.

Також суди встановили, що у п.3 Специфікації від 22.02.2014 до Договору передбачено, що оплата поставленого за цією Специфікацією Товару здійснюється Покупцем на таких умовах: 50 % передоплати та 50 % передоплати за фактом повідомлення про готовність до відвантаження протягом 7 днів.

Згідно з п.4 Специфікації після перерахування першої частини попередньої оплати у розмірі 50 % ціна на Товар зміні не підлягає.

В п.5 Специфікації сторони передбачили, що строк поставки Товару складає 5 днів з дня отримання Постачальником 100 % передоплати.

Умови поставки передбачені п.6 Специфікації: СРТ, м. Алчевськ, склад ПАТ "АМК" згідно з правилами "Інкотермс 2010".

24.04.2014 сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої п. 3 Специфікації викладено у такій редакції:

"Оплата поставленого за чинною Специфікацією Товару здійснюється Покупцем на таких умовах:

- перша частина 50 % передоплати здійснюється Покупцем у розмірі 673 616, 40 грн. з ПДВ;

- друга частина 50 % передоплати здійснюється Покупцем за фактом повідомлення про готовність до відвантаження протягом 7 днів у розмірі 673616, 40 грн. з ПДВ.

Повідомлення про готовність Товару повинно бути направлено Постачальником не пізніше 40 днів з моменту отримання ним першої частини передоплати. Друга частина передоплати фіксується при курсі НБУ на 18.03.2014 - 0,26621 грн за 1 руб. та складає у валютному еквіваленті 2530394,80 руб. РФ з ПДВ. Оплата здійснюється з урахуванням корегування за курсом НБУ на день, що передує дню оплати. Після перерахування другої частини передоплати ціна у валютному еквіваленті не підлягає зміненню."

Як встановили суди попередніх інстанцій і підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору ПАТ "АМК" було здійснено оплату товару: за платіжним дорученням №4852 від 18.03.2014 - перша частина оплати у розмірі 673616,40 грн, за платіжним дорученням №8261 від 07.05.2014 - друга частина оплати у розмірі 809827,55 грн.

Водночас ТОВ "Елемер-Україна" здійснило поставку Товару за видатковими накладними № РН-0000273 від 14.05.2014 на суму 1394482,68 грн, № РН-0000323 від 11.06.2014 на суму 21596,40 грн, № РН-0000352 від 25.06.2014 на суму 67380 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору в частині строків поставки товару, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача відповідно до п.7.2 Договору штрафних санкцій в загальному розмірі 129514,56 грн, з яких 118676,72 грн - штраф та 10837,84 грн - неустойка.

Згідно із статтями 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтями 546-551 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст.551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як було зазначено вище, п.7.2 Договору передбачена відповідальність у випадку порушення строків поставки у вигляді: штрафу, розмір якого становить 8% від вартості непоставленого або недопоставленого Товару, а також, якщо строки поставки Товару порушені Постачальником більше ніж на 15 календарних днів - неустойки у розмірі 0,3 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення, починаючи з дня прострочення.

Судом апеляційної інстанції було здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку нарахування 118676,72 грн штрафу, який визнаний обґрунтованим та таким, що не суперечить вимогам чинного законодавства та умовам договору.

Що стосується нарахування неустойки у розмірі 0,3 % від вартості недопоставленого Товару за кожен день прострочення, апеляційний господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, визнав його невірним, оскільки період, за який нараховано пеню, визначено неправильно, а її розмір перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у спірний період.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, враховуючи положення статті 235 Цивільного кодексу України та статті 343 Господарського кодексу України, встановив, що з відповідача підлягає до стягнення пеня на загальну суму 1834, 22 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу за порушення строків поставки у розмірі 118676, 72 грн та пені у сумі 1834,22 грн.

Викладені в касаційній скарзі доводи скаржника, які зводяться до необхідності врахування форс-мажорних обставин при виконанні Договору, колегія відхиляє, оскільки, по-перше, вони не підтверджені належними та допустимими доказами, а по-друге, відповідно до частини 2 статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України