ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Справа № 903/1266/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В.- головуючий (доповідач), судді Грек Б.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АГАС", м. Хмельницький,

на рішення господарського суду Волинської області від 02.02.2016

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2016

зі справи № 903/1266/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГАС" (далі - ТОВ "АГАС"), м. Хмельницький,

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" (далі - ТОВ "ПАККО Холдинг"), м. Луцьк,

про розірвання договору оренди.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Лещенко Н.С. предст. (дов. від 06.08.2015)

відповідача - Мельничук В.В. предст. (дов. від 10.12.2010)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АГАС" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "ПАККО Холдинг" про розірвання договору оренди нерухомого майна від 22.09.2010, який укладений ТОВ "АГАС" як орендодавцем та ТОВ "ПАККО Холдинг" як орендарем, посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець - Подільського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 3146. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на створення загрози пошкодження речі недбалою поведінкою відповідача як орендаря та передання орендарем частини орендованого майна у користування іншій особі без дозволу орендодавця.

Рішенням господарського суду Волинської області від 02.02.2016 (суддя Бондарєв С.В.), яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 (судді Маціщук А.В.- головуючий, Петухов М.Г., Розізнана І.В.) у задоволенні позову відмовлено, з посиланням на його необґрунтованість.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "АГАС" просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати, з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ПАККО Холдинг" просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 22.09.2010 ТОВ "АГАС" як орендодавцем та ТОВ "ПАККО Холдинг" як орендарем укладено нотаріально посвідчений договір оренди нерухомого майна (далі - Договір), за умовами якого орендодавець зобов'язується передати у зворотне, строкове, платне володіння та користування, нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення (надалі - об'єкт оренди), а орендар зобов'язується прийняти дане майно та своєчасно сплачувати орендодавцеві орендну плату;

- відповідно до підпункту 1.2.1 пункту 1.2 Договору об'єктом оренди є нежитлове приміщення площею 806,1 кв.м. за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Червоноармійська, 42. Загальна площа об'єкта оренди - 806,1 кв.м., з яких: площа першого поверху - 445,9 кв.м., площа підвалу - 360,2 кв.м. Балансова вартість об'єкта оренди становить 3 693 037,88 грн. Об'єкт оренди належить ТОВ "АГАС" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23.01.2007 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Кот М.О. за реєстраційним № 647;

- згідно з підпунктом 1.2.2 пункту 1.2 Договору стан об'єкта на момент передання в оренду - задовільний;

- умовами розділу 2 Договору сторони визначили, що об'єкт оренди надається орендарю для використання в якості підприємства торгівлі (супермаркет продовольчих і непродовольчих товарів), складських приміщень, для розміщення виробництва, ділового офісу та для використання з іншою метою, яка пов'язана з діяльністю підприємства торгівлі (супермаркет продовольчих і непродовольчих товарів);

- відповідно до розділу 3 Договору передача-приймання об'єкта оренди здійснюється на підставі відповідного акту двосторонньою комісією, яка складається з представників сторін. Сторони погодили, що об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем і прийнятий орендарем в день набрання чинності даним договором. При переданні об'єкту оренди складається акт приймання-передачі, який підписується членами двосторонньої комісії. Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі. В день підписання акту приймання-передачі орендодавець передає орендарю ключі від приміщень, що орендуються;

- у розділі 4 договору сторони погодили розмір орендної плати та розрахунки за Договором;

- згідно з пунктами 5.1-5.2 Договору строк оренди починає свій перебіг з дати прийняття об'єкта за актом передачі-приймання і припиняється 06.03.2017. Строк оренди може бути скорочений, а договір припинений достроково лише за письмовою згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору, окрім випадків, передбачених підпунктом 6.1.2 пункту 6.1 та пунктом 12.6 цього договору;

- відповідно до підпунктів 6.1.1 - 6.1.2 пункту 6.1 Договору орендодавець має право один раз в місяць здійснювати перевірку порядку використання орендарем об'єкту оренди в присутності уповноваженого представника орендаря; достроково відмовитися від договору оренди у випадку прострочення орендарем сплати орендної плати протягом трьох місяців підряд;

- у підпункті 7.1.4 пункту 7.1 Договору сторони погодили, що орендар має право здавати об'єкт оренди у суборенду лише після отримання попередньої письмової згоди на це орендодавця; здавати об'єкт оренди у суборенду товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі "Дуглас-ЛТД";

- згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 Договору орендар зобов'язаний утримувати об'єкти оренди у належному стані, берегти орендоване майно, запобігаючи його псуванню або пошкодженню;

- відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 Договору на орендаря покладено обов'язок здійснювати за власний рахунок поточний ремонт об'єктів, що орендуються;

- згідно з приписами підпункту 7.1.8 пункту 7.1 Договору орендар має право самостійно і за власний рахунок здійснювати у разі необхідності капітальний ремонт об'єкта оренди за погодженням з орендодавцем;

- відповідно до пункту 9.4 Договору орендар несе відповідальність за прострочення сплати орендних платежів, нецільове використання об'єкта оренди, початок без погодження з орендодавцем робіт в порушення підпункту 7.2.5 пункту 7.2 Договору, а також за дострокове розірвання договору з ініціативи орендаря (відшкодовує збитки від дострокового припинення оренди);

- за актом передачі-приймання від 23.09.2010 орендодавець передав орендарю нежитлове приміщення площею 806,1 кв.м., за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Червоноармійська, 42. Стан об'єкта на момент передання в оренду - задовільний;

- 17.11.2015 за результатом перевірки порядку використання об'єктів оренди сторони склали акт перевірки, відповідно до якого: в приміщенні першого поверху по вул. Червоноармійській, 42 в м. Кам'янець - Подільський плитка на підлозі пошкоджена та розколота; приміщення підвалу в антисанітарному стані; на підлозі наявний бруд; каналізаційні труби пошкоджені; на стінах присутні тріщини. Також зазначено, що капітальний ремонт не здійснювався. У приміщенні першого поверху фарбуються колони в торговому залі та службові (підсобні) приміщення, іншого поточного ремонту не здійснювалося. У приміщенні підвалу ні поточного, ані капітального ремонту не здійснюється. Стан території, прилеглої до об'єктів оренди - задовільний. Встановлено також, що при вході в торговий зал розміщений платіжний термінал "І-Вox".

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що:

- за умовами договору суборенди нерухомого майна від 01.11.2015 № 011115-12/3п ТОВ "ПАККО Холдинг" як орендар передало товариству з обмеженою відповідальністю "Сітібокс" як суборендарю в тимчасове володіння і користування частини нежитлових приміщень, що знаходяться в будівлях, за адресами, зазначеними в додатку № 1 до цього договору;

- згідно з додатком № 1 до договору суборенди відповідач передав в суборенду товариству з обмеженою відповідальністю "Сітібокс" 1 кв.м. площі в приміщенні за адресою: м. Кам'янець - Подільський, вул. Червоноармійська, 42, для розміщення платіжного терміналу.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання договору оренди у судовому порядку.

Згідно з приписами статті 783 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

- наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Кожна із наведених обставин є окремою підставою для розірвання договору оренди на вимогу орендодавця.

Звертаючись з вимогою про розірвання договору оренди з підстави створення загрози пошкодження речі в результаті недбалої поведінки орендаря, орендодавець повинен доводити реальність загрози пошкодження об'єкту оренди, а також причинний зв'язок між недбалою поведінкою орендаря та створенням такої загрози.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, описаний у акті перевірки від 17.11.2015 стан орендованих приміщень має загальний характер (зокрема, "на підлозі наявний бруд", "каналізаційні труби пошкоджені", "на стінах - тріщини" тощо) і не дозволяє дійти висновку про наявність та ступінь таких пошкоджень. Крім того, у акті передачі-приймання від 23.09.2010 сторони засвідчили, що стан об'єктів оренди на момент передачі - задовільний. При цьому, докладна інформація про стан приміщень, зокрема підвалу, каналізаційних труб, підлоги першого поверху тощо - відсутня, що не дозволяє виконати порівняльний аналіз стану об'єкта оренди, та відповідно, дійти висновку про факт погіршення/пошкодження об'єкта протягом періоду оренди внаслідок дій відповідача.

Судами також встановлено, що відповідач, на виконання підпункту 7.2.3 пункту 7.2 Договору, здійснював протягом 2014-2015 років ремонтні роботи в орендованому приміщенні, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015 року та за жовтень 2015 року, довідкою ТОВ "ПАККО Холдинг" від 15.12.2015 та платіжним дорученням від 28.11.2014 № 78741.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди у судовому порядку з підстав, викладених у пункті 3 частини першої статті 783 ЦК України, а саме "наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі", у зв'язку з недоведеністю заявлених позовних вимог у відповідній частині.

Щодо визнання недійсним у судовому порядку договору оренди з підстав передачі орендарем частини орендованого майна в суборенду без дозволу орендодавця, Вищий господарський суд України зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за умовами Договору орендар має право здавати об'єкт оренди у суборенду лише після отримання попередньої письмової згоди на це орендодавця, однак має право здавати об'єкт оренди у суборенду товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі "Дуглас-ЛТД".

Стаття 783 ЦК України не містить обмеження у застосуванні пункту 2 частини першої зазначеної статті лише передачею речі (об'єкта оренди) у користування третій особі вцілому. Частина об'єкта оренди є його складовою частиною, відповідно, розглядається як річ. У зв'язку з наведеним, висновок судів попередніх інстанцій про те, що згода наймодавця необхідна лише у випадку, коли в піднайм (суборенду) передається об'єкт оренди вцілому, а не його частина, є помилковим (зазначена позиція підтверджується також Верховним судом України у постанові від 19.06.2007 зі справи № 3/454І3-1905к07).

Водночас, частиною сьомою статті 41 Конституції України передбачено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

У відповідності до приписів статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, договір суборенди укладений з метою, пов'язаною з діяльністю підприємства торгівлі, розміщеного в орендованому приміщенні, та сприяє збільшенню послуг споживачів, і не порушує прав інших осіб, у тому числі, орендодавця (враховуючи також те, що в суборенду відповідачем передано лише 1 кв.м. для розміщення платіжного терміналу із загальної орендованої площі 806,1 кв.м.).

Відповідно, позивач, всупереч інтересам споживачів та відповідача, подаючи до суду позов про розірвання договору оренди зловживав своїм право орендодавця.

У відповідності до частини третьої статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні позову з урахуванням приписів частини третьої статті 16 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 29.05.2007).

Доводи ТОВ "АГАС" не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті вцілому з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 02.02.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 зі справи № 903/1266/15 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АГАС" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя Б. Грек

Суддя Б. Львов