Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 31.03.2016 року у справі №б-39/02-09 Постанова ВГСУ від 31.03.2016 року у справі №б-39/...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року Справа № Б-39/02-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Білошкап О.В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Костюка Олега Григоровича

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2016

у справі№ Б-39/02-09 господарського суду Харківської області за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІТРЗ" Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод"провизнання банкрутом в судовому засіданні взяли участь представники :

ТОВ "Залізницяремсервіс"Бондаренко Я.О., Марцун П.І.Харківської обласної державної адміністраціїТимошенко Г.Ю.Арбітражного керуючого Костюк О.Г.Смотров О.І., Селіванов М.В.ПАТ "Мегабанк"Черкасов І.Р.Генеральної прокуратури УкраїниСавицька О.В.Ліквідатор ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" Саутенко С.О.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Харківської області від 03.12.2014 припинено процедуру санації Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" (далі - ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод"), визнано ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" призначено арбітражного керуючого Костюка О.Г., зобов'язано ліквідатора ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" виконати ліквідаційну процедуру в строк до 03.12.2015.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізницяремсервіс" (далі - ТОВ "Залізницяремсервіс") звернулося до господарського суду зі скаргою на дії ліквідатора. Крім того, ТОВ "Залізницяремсервіс" подано клопотання про припинення повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) та призначення іншого арбітражного керуючого (ліквідатора).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2015 (колегія суддів: Савченко А.А., суддя Міньковський С.В., суддя Швидкін А.О.) задоволено скаргу ТОВ "Залізницяремсервіс" на дії ліквідатора з доповненнями, клопотання голови комітету кредиторів ТОВ "Залізницяремсервіс" про припинення повноважень ліквідатора ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" арбітражного керуючого Костюка О.Г.; усунено арбітражного керуючого Костюка Олега Григоровича від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод"; призначено ліквідатором ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича; відмовлено арбітражним керуючим Закорко В.В., Данченко А.С., Діденко Є.С. та Удовенко Р.П. в задоволенні їх заяв про призначення ліквідатором боржника; зобов'язано арбітражного керуючого Костюка О.Г. в десятиденний строк з дня винесення цієї ухвали передати ліквідатору ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" арбітражному керуючому Саутенко С.О бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута; зобов'язано ліквідатора продовжити здійснювати ліквідаційну процедуру відповідно до постанови від 03.12.2014.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 (колегія суддів: Крестьянінов О.О., Фомін В.О., Шевель О.В.) ухвалу господарського суду Харківської області від 25.11.2015 залишено без змін.

Арбітражний керуючий Костюк О.Г. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 25.11.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2016, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.40 Закону у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 12 ст. 41 Закону у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.2 ст.41 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Таким чином, невиконання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) повноважень, визначених Законом, може бути підставою для припинення повноважень ліквідатора та призначення нового ліквідатора.

З матеріалів справи вбачається, що до місцевого суду ТОВ "Залізницяремсервіс" подано скаргу на дії ліквідатора боржника, обґрунтовану (з урахуванням всіх подальших доповнень) неналежним виконанням ліквідатором Костюк О.Г. своїх обов'язків, а саме: ліквідатор продовжує ведення господарської діяльності банкрута, не завершує її; комітету кредиторів не надано актів інвентаризації та реєстру вимог кредиторів, оформлених відповідно до Закону; неналежне повідомлення про проведення комітету кредиторів всіх членів комітету; одноособове прийняття рішення про виключення ТОВ "Залізницяремсервіс" зі складу комітету кредиторі; непропорційний розподіл фінансових надходжень.

Крім того, головою комітету кредиторів подано до господарського суду клопотання про припинення повноважень ліквідатора ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод"

До суду надійшли заяви арбітражного керуючого Саутенко С.О., Удовенка Р.П., Закорко В.В., Діденко Є.С. на участь у справі №Б-39/02-09 про банкрутство ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод".

Харківською обласною державною адміністрацією надано клопотання про погодження заміни ліквідатора по справі, припинення повноважень ліквідатора ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" арбітражного керуючого Костюка О.Г., звільнення його з посади ліквідатора та призначення ліквідатором ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" арбітражного керуючого Саутенко С.О.

Судами встановлено, що після визнання боржника банкрутом арбітражним керуючим Костюком О.Г. всупереч положенням ст.38 Закону продовжувалася активна господарська діяльність на ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", яка не була пов'язана із закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції, захистом майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, передачею в оренду майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації, тощо. Зазначені обставини підтверджуються наявними угодами від 27.02.2015 та від 20.05.2015, укладеними ліквідатором Костюком О.Г. з ДП "Південна залізниця" на виконання послуг з капітального ремонту вузлів, агрегатів та лінійного обладнання тягового рухомого складу (т. 90 ас. 71, 99-110), які передбачають надання послуг не тільки у 2015, а й у 2016 роках.

У зв'язку з продовженням господарської діяльності, всупереч вимогам ст. 41 Закону, арбітражний керуючий Костюк О.Г. з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не повідомив працівників про звільнення та не здійснив його у встановленому законодавством про працю порядку. Звільнення працівників відбувалося протягом лютого 2015 - вересня 2015, та продовжувалося нарахування та виплата поточної заробітної плати (2583 тис грн.) і відповідні податки та обов'язкові платежі (1118 тис грн.). Загальна сума витрат на продовження господарської діяльності банкрута (без урахування вищезазначених витрат на виплату поточної заробітної плати, податків та обов'язкових платежів) склала 5355 тис грн. (див. вх. №1377 від 04.02.2016).

Судами встановлено, що кошти отримані від продовження господарської діяльності, арбітражним керуючим Костюком О.Г. спрямовувались переважно на поточні потреби банкрута (оплату праці працівникам, оплату електро-, газо-, водопостачання, придбання сировини та матеріалів, оплату послуг, тощо), вказані дії арбітражного керуючого Костюк О.Г. не відповідали характеру ліквідаційної процедури, не мали на меті захист майнових прав та інтересів кредиторів банкрута, не були спрямовані на задоволення їх вимог відповідно до чинного законодавства.

Підтримуючи висновок суду першої інстанції про порушення ліквідатором банкрута вимог ст. 45 Закону щодо черговості задоволення вимог кредиторів, суд апеляційної інстанції встановив обставини неправомірного позачергового погашення в ліквідаційній процедурі заставному кредитору (ПАТ "Мегабанк") заборгованості в сумі 300 тис грн., яке було здійснено не за рахунок коштів від реалізації заставного майна банкрута. Крім того, судом встановлено обставини недотримання арбітражним керуючим Костюк О.Г. встановленого законом принципу пропорційності погашення вимог кредиторів при недостатності коштів для задоволення вимог кредиторів однієї черги. Так, на підставі наданих до матеріалів справи арбітражним керуючим Саутенко С.О. довідок, судом апеляційної інстанції встановлено, що арбітражним керуючим Костюком О.Г. отримані в ліквідаційній процедурі кошти переважно спрямовувались на виплату поточної заробітної плати, при тому, що погашення заборгованості по заробітній платі (310828,65грн. з 5909772,83 грн., затверджених згідно ухвали господарського суду Харківської області від 09.03.2011) проводилось вибірково (лише 41 працівнику з 890), а не пропорційно як того вимагає Закон.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.07.2013 року № 550-р було погоджено пропозицію Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про передачу Харківській облдержадміністрації повноважень з управління корпоративними правами держави щодо ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" та зобов'язано Харківську облдержадміністрацію вжити заходів до недопущення відчуження цілісного майнового комплексу ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод". Приймаючи до уваги, що Харківська обласна державна адміністрація не погоджувала переліки ліквідаційних мас банкрута, а початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому Законом порядку вимог кредиторів, судом апеляційної інстанції встановлено, що арбітражний керуючий Костюк О.Г. безпідставно уклав договори про надання послуг з оцінки майна № 2-1903/1 від 19.03.2015 на загальну суму 100 000,00 грн. та про обстеження несучих та огороджуючи будівельних конструкцій №18/2 від 18.02.2015 на суму 280000,00 грн., а також здійснив оплату за вказаними договорами в сумі 380000грн, які повинні були бути спрямовані на погашення вимог кредиторів згідно черговості, встановленої ст. 45 Закону.

Отже, враховуючи зазначені вище обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що арбітражним керуючим Костюком О.Г. без відповідної правової підстави були використані кошти банкрута на проведення оцінки та обстеження майна боржника в загальній сумі 380000,00 грн.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно даних бухгалтерського обліку станом на 01.01.2016 у банкрута обліковується непогашена дебіторська заборгованість у розмірі 1359357,71 грн., втім ,в порушення вимог ч.2 ст.42 Закону арбітражний керуючий Костюк О.Г. не вжив заходів щодо стягнення сум дебіторської заборгованості.

Апеляційний господарський суд погодився із встановленими судом першої інстанції недоліками в діяльності арбітражного керуючого Костюка О.Г. під час проведення інвентаризації майна банкрута.

Таким чином, встановивши обставини неналежного виконання арбітражним керуючим Костюк О. Г. покладених на нього обов'язків ліквідатора, враховуючи клопотання Харківської обласної державної адміністрації, посилаючись на приписи ч. 2 ст.41, ч.3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, задовольнив скаргу ТОВ "Залізницяремсервіс", усунув арбітражного керуючого Костюк О.Г. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначив ліквідатором арбітражного керуючого Саутенко С.О.

Посилання заявника касаційної скарги на відсутність у ТОВ "Залізницяремсервіс" повноважень щодо звернення до суду зі скаргою на дії ліквідатора не приймається до уваги колегією суддів з огляду на те, що ч.11 ст.41 Закону передбачено право учасника провадження на оскарження до господарського суду дій та бездіяльності ліквідатора.

Доводи заявника касаційної скарги щодо безпідставного припинення повноважень ліквідатора Костюк О.Г. не приймаються колегією до уваги з огляду на встановлені судами обставини невиконання арбітражним керуючим повноважень, визначених Законом.

Згідно ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі вищевикладеного, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Костюка Олега Григоровича залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 у справі № Б-39/02-09 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді О.В. Білошкап

В.Ю. Поліщук

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст