ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року Справа № 911/4513/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Поліщука В.Ю., Удовиченка О.С.,за участю представників сторін:

ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" - Семенаша А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 та рішення господарського суду Київської області від 19.11.2015 у справі №911/4513/15 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" до Приватного підприємства "Рокон" про внесення змін до договору, -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Київської області від 19.11.2015р. (суддя Лилак Т.Д.) відмовлено в задоволенні позову Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" до Приватного підприємства "Рокон" про внесення змін до договору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 (колегія суддів: Суховий В.Г. - головуючий, Жук Г.А., Мальченко А.О.) апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 19.11.2015р. залишено без змін.

Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 та рішення господарського суду Київської області від 19.11.2015 скасувати та направити справу на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст.652,837,858 Цивільного кодексу України.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство Міністерства оборони України ,,Білоцерківський військовий торг" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства ,,Рокон" про внесення змін до договору підряду №2/501 від 05.03.2010р., а саме, викласти п. 4.2 договору підряду в наступній редакції:

,,п.4.2 Замовник проводить оплату несплаченої суми коштів, що складає різницю між вартістю робіт згідно договірної ціни та перерахованих замовником коштів, після підписання акту прийняття об'єкту".

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що позивач не довів належними доказами істотну зміну обставин та причин, з якими закон пов'язує можливість внесення змін до договору підряду.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договір - є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 05.03.2010р. між ДП МОУ ,,Білоцерківський військовий торг" та Приватним підприємством ,,Рокон" укладено договір підряду №2/501, предметом якого є зобов'язання підрядника по завданню замовника побудувати свинарник розміром 21х78 м. та зобов'язання замовника прийняти і оплатити виконання будівельних робіт (п.1.1).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що підрядник зобов'язується виконати роботи у наступні строки: початок робіт - протягом 3-х днів з моменту підписання договору; закінчення - до 01.07.2011р.

Відповідно до п. 4.1 договору вартість робіт (без спеціальних і благоустроїв) згідно договірної ціни становить 1 891 тис. грн.

В пункті 4.2 договору сторони погодили, що замовник проводить оплату коштами в наступному порядку:

- авансовий платіж 200 тис. грн. до початку виконання робіт;

- залишок суми виплачується на протязі 3-х днів з моменту підписання акту виконаних робіт, що визначається згідно типової форми № КБ-2 та оплачується згідно типової форми № КБ-3.

За змістом п. 9.1 договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до закінчення робіт.

Також, з матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Київської області від 08.12.2011р. у справі № 9/072-11 за позовом Приватного підприємства ,,Рокон" до Державного підприємства Міністерства оборони України ,,Білоцерківський військовий торг" про стягнення 391 253,36 грн. заборгованості за договором підряду № 2/501 від 05.03.2010р. позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача кошти за виконані позивачем підрядні роботи.

02.09.2015р. ДП МОУ ,,Білоцерківський військовий торг" направило на адресу відповідача претензію № 495 про сплату пені та штрафу за прострочення виконання зобов'язання щодо здачі об'єкту, в якій також викладено пропозицію про зміну п. 4.2 Договору підряду №2/501 від 05.03.2010 року, шляхом викладення даного пункту в такій редакції:

,,п. 4.2 Замовник проводить оплату несплаченої суми коштів, що складає різницю між вартістю робіт згідно договірної ціни та перерахованих Замовником коштів, після підписання акту прийняття об'єкту".

У відповідь на претензію відповідач листом від 15.09.2015р. № 6 зазначив про відмову в її задоволенні та висловив незгоду щодо внесення змін до договору підряду №2/501 від 05.03.2010р.

У зв'язку з цим ДП МОУ ,,Білоцерківський військовий торг" звернулось з даним позовом до суду, пославшись на те, що відповідачем на час розгляду спору не передано виконавчу документацію за договором підряду. Як зазначив позивач, він не відмовляється сплатити відповідачу кошти, стягнуті рішенням господарського суду Київської області від 08.12.2011р., однак, на даний час господарським судом Київської області розглядається справа про банкрутство ДП МОУ ,,Білоцерківський військовий торг" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим позивач і просив внести зміни в п. 4.2 договору підряду.

Частинами 2-4 ст. 188 ГК України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2012 за заявою ПП "Пітик" порушено провадження у справі про банкрутство ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" за загальною процедурою , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2012 визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 824 684,79 грн.; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Буличова С.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.04.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, зокрема, визнано ПП "Рокон" конкурсним кредитором ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" на суму 396475,36 грн.

Отже, суди попередніх інстанцій встановили, що, дійсно, сторони у справі в момент укладення спірного договору не могли передбачити, що настануть ті обставини, про які зазначає позивач у позові, а саме, буде порушено справу про банкрутство позивача.

Однак, відповідно до ст. 42 ГК України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, тому, у даному випадку ризик зміни обставин несе позивач.

Як встановив суд першої інстанції, сторони щодо взаємної згоди про внесення змін до договору №2/501 від 05.03.2010р. не дійшли.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється всього того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Під зміною господарського договору слід розуміти зміну зобов'язань, які сторони прийняли на себе за договором, відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Статтею 652 Цивільного кодексу України встановлений порядок зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

Згідно ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Частиною 4 статті 652 ЦК України передбачено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

При цьому, передбачені вимогами ч.2 ст.651 та ст.652 ЦК України підстави зміни договору є відмінними, оскільки для них притаманні різні ознаки: в першому випадку достатньою є доведеність істотного порушення умов договору однією із сторін; в другому випадку - одночасна наявність чотирьох передумов, пов'язаних з істотною зміною обставин з незалежних від волі сторін причин (сторони не могли передбачити таку зміну), та винятковість випадку для зміни договору за рішенням суду, а саме, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Як встановили суди попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні докази того, що виконання спірного договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

Крім цього, рішенням господарського суду Київської області від 08.12.2011р. у справі № 9/072-11 задоволено позов Приватного підприємства ,,Рокон" до Державного підприємства Міністерства оборони України ,,Білоцерківський військовий торг" та стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України ,,Білоцерківський військовий торг" заборгованість в розмірі 391 253,36 грн. за виконані позивачем підрядні роботи за договором підряду № 2/501 від 05.03.2010р.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача (ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг") на те, що розрахунки в актах виконаних робіт не відповідають дійсним виконаним роботам та не підтверджуються проектно - кошторисною документацією (що було підставою для проведення експертизи), оскільки в своїй заяві №794 від 15.11.2011 відповідач відмовився від оплати та виконання експертизи у зв'язку з тим, що необхідність у її проведенні відпала.

Також, при розгляді справи № 9/072-11 судом встановлено, що відповідач доказів розірвання спірного договору або визнання його недійсним не надав, акти здачі-прийняття робіт та довідки про вартість робіт підписані відповідачем без зауважень та недоліків до якості робіт.

Зазначене рішення господарського суду Київської області від 08.12.2011р. у справі № 9/072-11 на даний час є чинним і в установленому законом порядку не оскаржувалось.

Отже, дослідивши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, надавши відповідну оцінку зібраним по справі та дослідженим доказам, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність одночасно чотирьох умов для зміни договору, передбачених ч.2 ст.652 ЦК України.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування при розгляді справи, наявність чинного рішення господарського суду Київської області від 08.12.2011р. у справі № 9/072-11 про стягнення з ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" 391 253,36 грн. заборгованості за договором підряду, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для внесення змін у п.4.2 договору підряду №2/501 від 05.03.2010р.

Також, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно відхилені посилання позивача на те, що при укладанні договору він розраховував, що відповідачем (ПП ,,Рокон") буде побудовано свинарник у відповідності до вимог будівельних норм та відповідною комісією його буде введено в експлуатацію, однак, відповідач не надав документацію, яка б підтверджувала повноту та якість робіт, перелік яких зазначений в актах виконаних робіт, оскільки такі посилання фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених рішенням господарського суду Київської області від 08.12.2011р. у справі № 9/072-11 і не свідчать про істотну зміну обставин у відповідності ст. 652 ЦК України.

Таким чином, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили всі обставини, що мають значення для справи, надали їм належну правову оцінку, тому постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 та рішення господарського суду Київської області від 19.11.2015 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 та рішення господарського суду Київської області від 19.11.2015 у справі №911/4513/15 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Поліщук В.Ю. Удовиченко О.С.