ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року Справа № 910/25638/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівВасищака І.М., Грека Б.Мрозглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" від позивача: не з'явились від відповідача: Патрик Г.Г.на рішенняГосподарського суду міста Києва від 25.11.2015 року та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 рокуу справі№ 910/25638/15за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"доМоторного (транспортного) страхового бюро Українипростягнення 4 690,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (далі позивач) звернулось з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі відповідач) про стягнення 4690, 08 грн. - відшкодування шкоди заподіяної в наслідок ДТП.

Позовні вимоги обґрунтовані п. 41.1 ("а") ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін.

Суди прийшли до висновку, що оскільки транспортний засіб Daihatsu Tepioc, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, як і відповідальність водія (ОСОБА_4) який керував вказаним вище транспортним засобом на момент настання ДТП застраховані не були підстав для задоволення позовних вимог немає.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

19.10.2012 року між позивачем (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту № 206-01314-12 (а.с.9-12), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням ТЗ (об'єкт страхування), зазначеним в цьому договорі та додатковим обладнанням, що встановлене на цей ТЗ.

Об'єктом договору страхування є транспортний засіб Mitsubishi Outlander 2.0 CVT Intense, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (розд.5 договору страхування).

За умовами договору страхування, страховим випадком, зокрема, є ДТП - пошкодження, знищення або втрата застрахованого ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (розд.7 договору страхування).

Відповідно до довідки від 10.06.2013 року № 9213015 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 24), 10.06.2013 року о 18 год. 30 хв. на шляхопроводі "Нивки" в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mitsubishi Outlander 2.0 CVT Intense, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням власника ОСОБА_5 та транспортного засобу Daihatsu Tepioc, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок порушення останнім п.13.1 Правил дорожнього руху.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.07.2013 року №761/15321/13-п (а.с.23) винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 10.06.2013 року о 18 год. 30 хв. на шляхопроводі "Нивки" в м. Києві за участю зазначених вище транспортних засобів визнано ОСОБА_4

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частиною 2 ст.1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування").

Згідно з ремонтною калькуляцією від 03.12.2014 року №7857 (а.с.18) вартість ремонту транспортного засобу Mitsubishi Outlander 2.0 CVT Intense, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 7 559,40 грн.

Відповідно до наряду-замовлення від 13.06.2013 року № НМ093535 дефектовка вказаного вище транспортного засобу складає 85,06 грн. (а.с.20).

28.01.2015 року позивачем складено страховий акт № 17040/206 (а.с.15) за договором страхування, відповідно до якого подія, що сталась 10.06.2013 року була кваліфікована як страховий випадок та прийнято рішення про виплату страхувальнику, ОСОБА_5, страхового відшкодування в сумі 4 690,08 грн.

28.01.2015 року позивач сплатив ОСОБА_5 страхове відшкодування в сумі 4 690,08 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 28.01.2015 року №1254 (а.с. 22).

За змістом ст.27 Закону України "Про страхування", ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зібраними у справі матеріалами встановлено, що цивільно - правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП застрахована не була.

Взаємовідносини між сторонами у справі, у даному випадку, регулюються Законом.

Пунктом 39.1 ст.39 Закону визначено, що відповідач є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п.п. "а" п.41.1 ст.41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Статтею 36 Закону передбачено порядок прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування регламентної виплати страховиком та порядок її виплати.

Згідно з п.36.4 ст.36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Враховуючи те, що п.36.4 ст.36 Закону містить обмеження щодо регламентних виплат зазначених в п.п. "а. п.41.1 ст. 41 Закону, суди обґрунтовано прийшли до висновку про те, що підстав для задоволення позовних вимог немає.

За таких обставин, касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року прийняті у справі № 910/25638/15 залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді І.М.Васищак

Б.М.Грек