ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року Справа № 925/376/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідача,суддів:Демидової А.М., Шевчук С.Р.,розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 рокута рішеннягосподарського суду Черкаської області від 06.06.2016 рокуу справі№ 925/376/16 господарського суду Черкаської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод"до Приватного підприємства "Дорстрой"простягнення 662 975,28 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явились;

відповідача - не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Черкаський асфальтобетонний завод" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Дорстрой" про стягнення 565163,65 грн. пені та 97811,63 грн. штрафу, нарахованих на підставі пункту 7.2. договору підряду від 16.05.2014 року № 178/01-468.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 р. у справі №925/376/16 (суддя Потапенко В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 р. (у складі колегії суддів: головуючого Мальченко А.О., суддів Жук Г.А., Дикунської С.Я.), відмовлено у задоволенні позову.

Також Київським апеляційним господарським судом на підставі статті 25 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням позивача здійснено заміну його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Черкаський асфальтобетонний завод".

У касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Черкаський асфальтобетонний завод" просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне дослідження судами попередніх інстанцій усіх обставин справи, що вплинуло на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального і порушення норм процесуального права.

Колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.05.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Черкаський асфальтобетонний завод" (підрядник) та Приватним підприємством "Дорстрой" (субпідрядник) укладено договір підряду №178/01-468 на виконання додаткових робіт, визначених договором підряду № 468/07 від 09.08.2013 р., відповідно до пункту 1.1. якого субпідрядник зобов'язався виконати додаткові роботи з "Будівництва зливної каналізації по вул. Козацькій" в м. Черкаси до робіт, визначених договором підряду №468/07 від 09.08.2013 р., за переліком, обсягами робіт і використовуючи матеріали, наведені у додатках №№ 1-5 договору, що є невід'ємними його частинами, а також згідно проектно-кошторисної документації на виконання цих робіт. Пунктом 1.2. договору передбачено, що підрядник діє згідно Рамкової угоди №178-468 від 30.04.2014 р., а замовником всього комплексу робіт є Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради.

Згідно пунктів 3.1., 3.2., 3.3., 4.1., 4.2., 4.3. договору його ціна становить 5154050,54 грн. з ПДВ і може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Платіжні зобов'язання підрядника перед субпідрядником за договором виникають при наявності у замовника відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань). Протягом 5 банківських днів з моменту перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника авансу у розмірі 30 % від ціни угоди згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1404 від 09.10.2006 р. підрядник перераховує субпідряднику аванс у розмірі 30 % від ціни договору, які останній використовує для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій і виробів протягом 3 місяців з моменту отримання цих коштів. По закінченню вищевказаного строку, протягом 1 робочого дня, невикористана сума авансу має бути повернута підряднику (позивачу). Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 65 банківських днів з моменту і на підставі підписаних підрядником та субпідрядником актів виконаних робіт за формами КБ-2в, №КБ-3. У разі затримки бюджетного фінансування та/або затримки здійснення платежів не з вини підрядника та/або замовника, оплата за виконані роботи здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання підрядником фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

В пункті 5.1. договору сторони домовились про те, що субпідрядник розпочинає роботи протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання на свій розрахунковий рахунок авансу, передбаченого пунктом 4.1. договору, а завершує виконання робіт з будівництва об'єкта протягом 9 (дев'яти) місяців з дати укладення договору з урахуванням графіку виконання робіт, наведеного у додатку № 5 до договору.

Відповідно до пункту 5.5. договору після закінчення робіт субпідрядник готує акт виконаних робіт (форму КБ-2в) у трьох примірниках, викликає на об'єкт уповноважених представників замовника та підрядника, здає обсяги виконаних робіт. Уповноважені представники замовника та підрядника перевіряють відповідність фактично виконаних робіт з обсягами, зазначеними у проекті, виконавчій документації та у акті форми КБ-2в і підписують його в частині фактично виконаних обсягів робіт та наданої виконавчої документації.

Також за умовами пункту 7.2. договору у разі несвоєчасного виконання робіт, у тому числі при виконанні гарантійних зобов'язань, визначених розділом 8 договору, субпідрядник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування штрафних санкцій, від вартості непереданого субпідрядником підряднику збудованого об'єкта за кожний день затримки, а за прострочення виконання робіт понад 30 календарних днів, додатково субпідрядник сплачує підряднику штраф у розмірі 5 відсотків від вартості непереданого субпідрядником підряднику збудованого об'єкта.

Як встановлено судами, на виконання умов цього договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на суму 3197817,91 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в №1 за вересень 2014 року на суму 3089738,60 грн. та №2 за липень 2014 року на суму 108079,31 грн. Вказані акти оплачені позивачем повністю в період з 24.09.2014 року по 10.10.2014 року.

Підставою для виникнення спору у даній справі стало, за твердженням позивача, те, що до 16.02.2015 року, тобто протягом 9 місяців з моменту підписання договору, що передбачено в пункті 5.1. договору відповідач не виконав усіх робіт з будівництва, а тому Публічним акціонерним товариством "Черкаський асфальтобетонний завод" заявлено вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Дорстрой" на підставі пункту 7.2. договору пені та штрафу у зв'язку з простроченням виконання робіт за період з 17.02.2015 року по 16.08.2015 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій зазначили, що з матеріалів справи вбачається та підтверджено представниками обох сторін, що позивач в порушення умов укладеного договору, аванс у сумі і у строки, передбачені пунктом 4.1. договору, відповідачеві не перерахував. Проте незважаючи на те, що строки виконання робіт, за висновками судів, поставлені в залежність від отримання авансу, відповідач, не отримавши останній, приступив та виконав частину робіт. При цьому, суди зазначили, що відсутність погодженого сторонами у договорі авансування позивачем витрат відповідача з придбання необхідних матеріалів, конструкцій та виробів, є об'єктивною обставиною, що виключає можливість виконання робіт відповідачем, тому дійшли висновку по необґрунтованість та безпідставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 97811,63 грн. та пені у розмірі 565163,65 грн., нарахованих за прострочення виконання зобов'язання за договором.

Проте, такі висновки судів першої й апеляційної інстанцій є передчасними та такими, що здійснені без належного дотримання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно положень ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.879 Цивільного кодексу України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Як вже зазначалось вище, у п.4.1 договору сторони погодили, що протягом 5 банківських днів з моменту перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника авансу у розмірі 30% від ціни угоди згідно Постанови КМУ від 09.10.2006 №1404, підрядник перераховує субпідряднику аванс у розмірі 30 % від ціни договору, які субпідрядник зобов'язується використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій та виробів протягом 3 місяців з моменту отримання цих коштів. По закінченню вищевказаного строку, протягом 1 робочого дня, невикористана сума авансу має бути повернута підряднику (позивачу).

Разом з тим, у п.5.1 договору сторонами, окрім визначення порядку виконання робіт у разі отримання авансу від підрядника, у тому числі врегульовано строк завершення виконання робіт з будівництва об'єкту, а саме - протягом 9 місяців з дати укладення договору з урахуванням графіку виконання робіт наведеного у додатку № 5 до договору. При цьому, зазначений пункт договору не містить винятків для виконання субпідрядником своїх обов'язків за договором у погоджений строк з підстави не оплати підрядником зазначеного вище п.4.1 договору авансу. Не містять такого положення і інші умови договору. Крім того, п.5.1 не суперечить зазначеному п.4.1 договору, оскільки в останньому сторони погодили залежність виконання зобов'язання підрядника (позивача) по сплаті авансу субпідрядникові (відповідачеві) від дій третьої особи - замовника за Рамковою угодою №178-468 від 30.04.2014р. - Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, водночас, положення про використання отриманих авансових коштів субпідрядником виключно для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій та виробів, не є умовою договору, за якою матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається не на субпідрядника, як це врегульовано у згаданій вище ст.879 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, здійснивши правовий аналіз у сукупному взаємозв'язку норм чинного в Україні законодавства із зазначеними вище умовами договору стосовно строків та умов виконання робіт субпідрядником, колегія суддів касаційної інстанції вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що такі строки поставлені у залежність від отримання авансу. При цьому, судами не було надано належної правової оцінки п. 5.2 договору, у якому сторони погодили, що при виникненні обставин, що не залежать від субпідрядника і перешкоджають виконанню робіт у встановлені договором строки, у тому числі й такі, що викладені у розділі 9 договору (обставини непереборної сили), субпідрядник може ставити питання про перегляд цих строків. Рішення про перегляд вищевказаних строків оформлюються додатковою угодою з обґрунтуванням обставин, які перешкоджають виконанню робіт, за підписами сторін, а відтак, судами не з'ясовано, чи звертався субпідрядник до позивача з вимогами про виплату йому авансу, визначеного у п.4.1, чи повідомляв про неможливість виконання робіт за договором з підстав неотримання такого авансу, про зміну строків виконання робіт визначених у п.5.1, про розірвання договору відповідно до п6.4.4 договору тощо. Тобто суди не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, відтак, припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та стали наслідком порушення норм матеріального права.

Суперечливим є і твердження судів першої та апеляційної інстанції про те, що відсутність передбаченого умовами договору авансування позивачем витрат відповідача з придбання необхідних матеріалів, конструкцій та виробів стало об'єктивною обставиною неможливості виконання робіт відповідачем, оскільки такі висновки суперечать встановленим судами обставинам часткового виконання субпідрядником робіт за договором на суму 3197817,91 грн., що, як зазначено останніми в оскаржуваних судових актах, підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками підприємств актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в №1 за вересень 2014 року на суму 3089738,60 грн. та №2 за липень 2014 року на суму 108079,31 грн., які були оплачені ?.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 стаття 612 Цивільного кодексу України). Згідно статті 611 цього ж Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п. 3 ч. 1 цієї норми, сплата неустойки.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Як зазначалось вище, пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання робіт, у тому числі при виконанні гарантійних зобов'язань, визначених розділом 8 договору, субпідрядник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування штрафних санкцій, від вартості непереданого субпідрядником підряднику збудованого об'єкта за кожний день затримки, а за прострочення виконання робіт понад 30 календарних днів, додатково субпідрядник сплачує підряднику штраф у розмірі 5 відсотків від вартості непереданого субпідрядником підряднику збудованого об'єкта.

За невиконання субпідрядником робіт у визначені договором строки позивачем нараховані відповідачу та заявлені до стягнення у судовому порядку штрафні санкції у загальному розмірі 662975,28 грн., з яких 565163,65 грн. пені і 97811,63 грн. штрафу у розмірі 5 % від вартості невиконаних робіт (1956232,63 грн.)

Разом з тим, відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. З урахуванням вищезазначеного, а також з огляду на те, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, оцінювати вірність здійснених позивачем розрахунків позовних вимог, з урахуванням порядку, строків та умов нарахування штрафних санкцій, вимог закону про застосування наслідків спливу позовної давності до частини таких вимог, про що міститься відповідне клопотання у справі, а також враховуючи те, що прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 року та рішення господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 року у справі № 925/376/16 скасувати.

Справу № 925/376/16 передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко СуддіА.М. Демидова С.Р. Шевчук