ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року Справа № 917/1035/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", м. Київ,

на рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2016

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016

зі справи № 917/1035/16

за позовом публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (далі - ПАТ "УКРТРАНСГАЗ"), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕМЕНЧУКГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (далі - ТОВ "КРЕМЕНЧУКГАЗ-ПОСТАЧАННЯ"), м. Кременчук,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг (далі - Національна комісія), м. Київ,

про стягнення 6 649 868,68 грн.,

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Дороніна О.М. предст. (дов. від 10.01.2017)

відповідача - Сиротенко В.В. предст. (дов. від 12.07.2016), Криволапова О.М. предст. (дов. від 10.10.2016)

третьої особи - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ "КРЕМЕНЧУКГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" 6 649 868,68 грн. заборгованості (з них: 3 065 156, 66 грн. основного боргу, 1 512 462, 80 грн. пені (за період з липня 2015 по квітень 2016), 106 200, 36 грн. 3% річних, 171,74 грн. інфляційних втрат, 1 965 877,12 грн. 7 % штрафу)), у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати наданих протягом липня 2015 року - квітня 2016 року послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами природного газу за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.07.2015 № 1506000176/Н032.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.08.2016 у справі № 917/1035/16 (суддя Сірош Д.М.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 (судді Россолов В.В.- головуючий, Гетьман Р.А., Тихий П.В.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 306 342,41 грн. пені, 41 538,66 грн. 3 % річних, 171,74 грн. інфляційних втрат; в частині вимоги про стягнення 3 065 156, 66 грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). В іншій частині позовних вимог - відмовлено. При цьому, в частині стягнення пені розмір неустойки зменшено судами на 50 %.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати в частині відмови у стягненні 1 206 120,39 грн. пені, 1 965 877,12 грн. штрафу, 64 661,70 грн. - 3 % річних, і прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, а в іншій частині зазначені судові акти залишити без змін. Касаційну скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів у відповідній частині з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 01.07.2015 ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" як газотранспортним підприємством та ТОВ "КРЕМЕНЧУКГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" як замовником укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1506000176/Н032 (далі - Договір), за умовами якого газотранспортне підприємство зобов'язалося надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення-газорозподільних станцій, а замовник зобов'язався сплатити за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору;

- послуги з транспортування газу магістральними газопроводами оформляються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством (пункти 3.1, 3.4 Договору);

- відповідно до пункту 5.4 Договору вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг;

- згідно з пунктом 5.5 Договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 % попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів;

- у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 7.3 Договору);

- відповідно до пункту 11.1 Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє в частині транспортування газу з 1 липня 2015 року до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов;

- на виконання умов Договору позивач протягом липня 2015 року - квітня 2016 року надав відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу на загальну суму 48 431 994, 28 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг;

- відповідачем сплачено вартість наданих послуг не в повному обсязі;

- під час розгляду справи місцевим господарським судом відповідач повністю сплатив заборгованість за Договором у розмірі 3 065 156, 66 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, а тому у частині вимоги про стягнення 3 065 156, 66 грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України за відсутності предмета спору;

- оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем на підставі пункту 7.3 Договору, абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу: 1 512 462, 66 грн. пені, 106 200, 36 грн. 3% річних, 171,74 грн. інфляційних втрат та 1 965 877, 12 грн. 7 % штрафу.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що:

- 21.09.2015, 19.10.2015, 19.11.2015, 18.12.2015, 22.01.2016, 19.02.2016, 18.03.2016, 19.04.2016, 19.05.2016, 17.06.2016 позивачем, відповідачем, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Полтавської області, Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації, НАК "Нафтогаз України" підписані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, а саме: № № 2014/у, 2138/у, 2464/у, 3038/у, 289/у, 691/у, 692/у, 1010/у, 1290/у, 1543/у, 1769/у, за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" з визначеною послідовністю виконання сторонами спільних протокольних рішень та строками виконання;

- відповідач, у визначені спільними протокольними рішеннями строки розрахувався з позивачем за транспортування природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов Договору та нарахованих на суму основного боргу пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат.

У вирішенні спору судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за транспортування природного газу за Договором.

У той же час судами не враховано, що для застосування санкцій, передбачених пунктом 7.3 Договору та наслідків порушення грошового зобов'язання, встановлених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями.

Враховуючи викладене, встановивши, що оплату за транспортування природного газу за Договором, здійснено відповідачем у межах строків, визначених спільними протокольними рішеннями, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного та такого, що не узгоджується з встановленими обставинами справи висновку про наявність підстав для нарахування санкцій, інфляційних втрат та річних на суми, щодо яких підписані спільні протокольні рішення.

Водночас, така зміна порядку і строку проведення розрахунків за природний газ стосується виключно тих сум, що є предметом спільних протокольних рішень. Судами не перевірено, на які саме суми позивачем здійснено нарахування санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, а саме, чи здійснено нарахування лише на суми, які визначені спільними протокольними рішеннями, або і на ту заборгованість, що була сплачена відповідачем за рахунок власних коштів, але з порушенням строків оплати, які визначені Договором.

З огляду на вимоги частини першої статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійснених позивачем нарахувань. При цьому якщо їх обчислення помилкове, - суд зобов'язує позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або може зробити це самостійно.

Проте, не здійснивши такої перевірки, суди попередніх інстанцій тим самим не з'ясували правової природи тієї суми заборгованості, на яку позивачем нараховано неустойку, інфляційні втрати та 3% річних, не встановили, чи є така сума (у повному обсязі) предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями, у зв'язку з чим висновок судів попередніх інстанцій за результатом вирішення спору є передчасним та таким, що не узгоджується з встановленими обставинами справи. Питання ж щодо наявності чи відсутності підстав для зменшення розміру неустойки є похідним та залежить від встановлення обставин щодо наявності чи відсутності підстав вважати виконання відповідачем грошового зобов'язання простроченим.

Не встановивши, таким чином, обставин, які являють собою істотні складові предмета доказування в даній справі, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Касаційна ж інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (частина друга статті 1115 ГПК України).

Відповідно до статті 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 зі справи № 917/1035/16 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Суддя В. Палій

Суддя С. Бондар

Суддя В. Селіваненко