ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року Справа № 908/2364/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро,

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 31.05.2016

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016

зі справи № 908/2364/14

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (далі - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"), м. Дніпро,

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГІОН" (далі - ТОВ "ЛІГІОН"), м. Мелітополь,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - Підприємець), м. Мелітополь,

2. клініка "Оксфорд Медікал Мелітополь" (далі - Клініка), м. Мелітополь,

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Тузова В.О. предст. (дов. від 27.12.2016)

відповідача - не з'явився

третіх осіб 1. не з'явився

2. не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ "ЛІГІОН" про розірвання договору найму (оренди) від 01.09.2005 у зв'язку з істотним порушенням ТОВ "ЛІГІОН" як наймодавцем його умов.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою господарського суду господарського суду Запорізької області від 31.05.2016 (суддя Топчій О.А.), яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 (судді Стойка О.В. -головуючий, Ломовцева Н.В., Чернота Л.Ф.) провадження у справі № 908/2364/14 припинено за відсутності предмета спору, у зв'язку з тим, що договір найму (оренди) від 01.09.2005 припинив свою дію.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", не погоджуючись із судовими актами попередніх інстанцій, просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- 01.09.2005 ТОВ "ЛІГІОН" як наймодавцем та ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК" як наймачем укладено нотаріально посвідчений та зареєстрований договір найму (оренди), відповідно до умов якого наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове володіння та користування нежилі приміщення, розташовані в п'ятиповерховому будинку, на першому поверсі - 3 (три) приміщення, другому поверсі - 31 (тридцять одне) приміщення і напівпідвальному поверху - 20 (двадцять) приміщень, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з даними технічного паспорту приміщення, його загальна площа становить 943 кв. м, основна площа - 672,6 кв. м., що складає 6/25 часток нежитлової будівлі А-5 цегляної, нежитловою площею 2 843, 1 кв. м, загальною площею 3 864, 6 кв. м.

- об'єкт оренди площею 943 кв.м переданий відповідачем позивачу у задовільному стані 01.09.2005 на підставі акта здачі-приймання нежитлового приміщення;

- Договір вступає в дію з моменту його нотаріального посвідчення та його державної реєстрації і діє до 31 грудня 2015 року (пункт 11.1 Договору);

- у випадку відсутності письмової заяви однієї із сторін про намір припинити дію цього договору за один місяць до закінчення його дії, договір автоматично вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах. Кількість пролонгацій не обмежена (пункт 11.2 Договору);

- 01.08.2006 та 09.01.2007 сторонами укладено додаткові угоди до Договору з питання внесення змін до пункту 4.1 Договору щодо розміру щомісячної орендної плати; додатковою угодою від 12.11.2012 до Договору сторонами внесено зміни, зокрема в пункт 2.1 щодо площі об'єкта оренди (загальна площа орендованого приміщення склала 693,5 кв.м, основна площа - 508,2 кв.м, що складає 9/50 часток нежитлової будівлі А-5 цегляної, нежитловою площею 2 843,1 кв.м, загальною площею 3 864,6 кв.м);

- згідно з актом здачі-приймання приміщення від 12.11.2012 підтверджено повернення наймачем наймодавцю приміщення площею 249,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1;

- за умовами Договору повернення приміщення здійснюється в місячний термін від дати припинення цього договору та оформлюється актом прийому - передачі (пункт 3.2 Договору);

- 18.11.2015 ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" направлено на адресу відповідача лист від 18.11.2015 № 0(0)-1605 про припинення дії договору найму (оренди) від 01.09.2005, у зв'язку із закінченням його дії. Вказаний лист отриманий представником відповідача 19.11.2015 за накладною № К0256588.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання Договору оренди у судовому порядку, у зв'язку з істотним порушенням Договору ТОВ "ЛІГІОН" як наймодавцем (щодо забезпечення наймачеві можливості вільно та без будь-яких перешкод користуватися орендованим приміщенням).

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір - це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.

Як передбачено частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частини друга статті 651 ЦК України).

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (частина друга статті 653 ЦК України).

У відповідності до частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до приписів частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що станом на час розгляду справи про розірвання Договору, останній припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено (Договір діяв до 31 грудня 2015 року), обґрунтовано припинили провадження у справі на підставі підпункту 1-1 пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України за відсутності предмета спору.

Посилання скаржника на те, що оскільки за приписами статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору і саме з цього моменту договір найму припиняється, відповідно, враховуючи, що ТОВ "ЛІГІОН" не підписав акт приймання-передачі (повернення) майна, Договір є чинним, а спір - таким, що існує, Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки за умовами Договору встановлено строк його дії, а також передбачено зобов'язання з повернення приміщення у місячний термін від дати припинення Договору, що оформлюється актом прийому - передачі. Отже, повернення майна з оренди за умовами Договору пов'язується з припиненням дії Договору та не є умовою такого припинення.

Скаржник також посилається на те, що місцевим господарським судом безпідставно було відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог (вих. від 19.05.2016 б/н), відповідно до якої доповнено позовні вимоги ще однією вимогою - про спонукання ТОВ "ЛІГІОН" прийняти у позивача орендоване за Договором майно з оренди у будь-якому стані та підписати акт приймання-передачі майна. Так, скаржник у касаційній скарзі зазначає про те, що до початку розгляду справи по суті ним подано заяву, якою доповнено позов ще однією вимогою (що по суті суд визнав зміною предмету позову), у зв'язку з чим висновок суду про те, що така заява не може бути прийнята до розгляду (з посиланням на те, що збільшено може бути лише розмір вимог майнового характеру) є передчасним.

Проте, Вищий господарський суд України відхиляє зазначене твердження скаржника як безпідставне, з огляду на те, що у відповідності до приписів статті 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Згідно з протоколом судового засідання від 12.04.2016 господарський суд Запорізької області розпочав розгляд справи по суті, що виключає у подальшому зміну предмета або підстави позову.

При цьому, у розгляді відповідної заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, місцевий господарський суд обґрунтовано виходив з того, що збільшено (або зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо ж у заяві йдеться про збільшення розміру немайнових вимог, то фактично йдеться про подання іншого позову.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 31.05.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 зі справи № 908/2364/14 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя С. Бондар

Суддя В. Селіваненко