Постанова ВГСУ від 30.12.2015 року у справі №917/1000/13

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2015 року Справа № 917/1000/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Іванової Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17 липня 2015 року у справі № 917/1000/13 Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", Полтавська область, про стягнення 684 836 063,30 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Новік В.М. (дов. № 19/3-02 від 19.11.2015),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року відповідач ПАТ "АвтоКрАЗ" звернувся до Господарського суду Полтавської області з заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 09.07.2013 у справі № 917/1000/13.

Вказував, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.07.2013 у справі № 917/1000/13, зміненим постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2013, постановлено стягнути з нього на користь позивача 294 336 000 грн. заборгованості за прострочену сплату кредиту, 221 330 646,84 грн. заборгованості за прострочену сплату процентів, 34 711 113,61 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 16 038 418,25 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, 44 854 307,90 грн. 3 % річних, 19 088 962,47 грн. інфляційних втрат за період з 28.12.2010 по 19.05.2013 та 63 252,46 грн. судового збору.

Посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, збитковість реалізації продукції виробництва, а також на те, що основна частина автомобілів відповідно до укладених державних контрактів виготовляється для української армії та для потреб АТО, тому виконання зазначеного рішення суду призведе до банкрутства підприємства та зриву поставок оборонної автотехніки за державними контрактами, - заявник просив відстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 09.07.2013 у справі № 917/1000/13 до 01.12.2016.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20 січня 2015 року справу № 917/1000/13 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2015 року (суддя Балац С.В.) справу № 917/1000/13 передано за підсудністю до Господарського суду Полтавської області.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою від 20.02.2015, ПАТ "АвтоКрАЗ" у березні 2015 року звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 червня 2015 року (колегія суддів у складі: Верховця А.А. - головуючого, Авдеєва П.В., Тищенко А.І.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2015 року скасовано, матеріали справи № 917/1000/13 повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду заяви ПАТ "АвтоКрАЗ" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 09.07.2013 у даній справі по суті.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована посиланнями на те, що чинним процесуальним законодавством не передбачено можливості спору між господарськими судами з приводу підсудності справ. Встановивши, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 20 січня 2015 року про передачу справи № 917/1000/13 за підсудністю до Господарського суду міста Києва набрала законної сили, у встановленому законом порядку не була оскаржена, апеляційний господарський суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні ухвали від 20 лютого 2015 року, що є підставою для її скасування з направленням матеріалів справи № 917/1000/13 для розгляду до Господарського суду міста Києва.

Водночас, у квітні 2013 року ПАТ "АвтоКрАЗ" подав ще одну апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2015 року у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17 липня 2015 року (колегія суддів у складі: Смірнової Л.Г. - головуючого, Коршун Н.М., Тищенко А.І.) відмовлено ПАТ "АвтоКрАЗ" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2015 року у даній справі.

Ухвала мотивована посиланнями на ст.ст. 91, 97, 98 ГПК України та неможливість повторного перегляду ухвали місцевого господарського суду після її перегляду в апеляційному порядку.

У касаційній скарзі ПАТ "АвтоКрАЗ", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме - ст.ст. 91, 97, 98 ГПК України, просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції від 17 липня 2015 року у даній справі.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України).

Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Разом з цим, відповідно до п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК.

Подана заявником повторно у квітні 2015 року апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду від 20 лютого 2015 року надійшла до апеляційного господарського суду у липні 2015 року, тобто після перегляду судом апеляційної інстанції оскарженої ухвали від 20.02.2015.

Враховуючи ту обставину, що повторний перегляд вже переглянутого апеляційним господарським судом судового акту нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про відмову у прийнятті вказаної апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2015 року у даній справі.

Посилання касаційної скарги на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень ст. 91, 97, 98 ГПК України, не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються вище викладеним та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником вказаних норм права.

За таких обставин, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117,1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд -