ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 923/1506/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київна ухвалувід 28.07.2016 господарського суду Херсонської області та постанову від 13.09.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 923/1506/15 господарського суду Херсонської області про банкрутствопублічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537", м. Бериславрозпорядник майна боржника Запорожець Д.Ю., м. Херсон в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ "Дельта Банк"Пасацька В.В., довір.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Херсонської області знаходиться справа про банкрутство публічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" (правонаступник відкритого акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537", далі - ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537", боржник), порушена в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-V, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 (суддя Ситюк В.Г.) за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника та, зокрема, визнано грошові вимоги до боржника: публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", кредитор, скаржник) в сумі 6 613 560,33 грн., у тому числі 5 361 497 грн. як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника та внесено до реєстру вимог кредиторів окремо, 1 252 063,33 четвертої черги, 2 756 грн. судових витрат в першу чергу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (судді: Лашин В.В. - головуючий, Воронюк О.Л., Богатир К.В.) ухвалу від 28.07.2016 змінено в частині грошових вимог ПАТ "Дельта Банк", а саме затверджено реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого вимоги кредитора в сумі 6 297 943,89 грн., у тому числі 5 361 497 грн. внесено окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги які забезпечені заставою майна, 936 446,89 грн. - четверта черга, судові витрати 2 756 грн. - перша черга.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині грошових вимог кредитора, ПАТ "Дельта Банк" визнати кредитором боржника на суму 9 499 583,39 грн.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 526, 599, 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник посилається на те, що безспірність грошових вимог кредитора до боржника в сумі 6 926 980,40 грн. підтверджується фактом здійснення у 2008 році виконавчого напису, оскільки останній вчиняється виключно на підставі безспірних документів. У тому числі кредитор зазначає, що заявлені ним суми відсотків за користування кредитними коштами нараховані законно, оскільки статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється тільки у випадку його виконання належним чином.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до правил частини 1 статті 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 23.05.2016 ПАТ "Дельта Банк" звернулось у встановлений ст. 23 Закону про банкрутство строк до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог, в якій просило визнати грошові вимоги до боржника на загальну суму 9 499 583,39 грн. та окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави, згідно іпотечного договору від 11.05.2007 № 49.8/04/1139/07 (далі - договір іпотеки).

Зазначені грошові вимоги виникли на підставі укладеного між кредитором та публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" договору купівлі права вимоги від 27.09.2013, у тому числі вимоги до ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" в сумі 5 000 000 грн. основного боргу та 4 999 583,39 грн. сум нарахованих, але не сплачених процентів. При цьому заборгованість в частині основного боргу 5 000 000 грн. і процентів за користування кредитом в сумі 1 297 943,89 грн., стягнена з боржника за виконавчим написом нотаріуса, який пред'явлено до виконання і перебуває у виконавчій службі.

У травні 2007 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та боржником був укладений кредитний договір № 49.8/04/2007-К від 11.05.2007 (далі - кредитний договір) за умовами якого боржнику наданий кредит на суму 5 000 000 грн. зі строком погашення до 10.05.2012. У забезпечення виконання вказаного договору сторони уклади договір іпотеки.

У зв'язку з неналежним виконанням боржником зобов'язань за кредитним договором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 06.11.2008 був вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки на загальну суму 6 926 980,40 грн. на підставі чого 13.12.2012 було відкрито виконавче провадження про стягнення з боржника за рахунок заставленого майна цієї суми заборгованості.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.06.2016 у справі № 766/3943/16-ц замінено у виконавчому провадженні по виконанню напису № 1185 від 06.11.2008 стягувача з ПАТ "Кредитпромбанк" на його правонаступника - ПАТ "Дельта Банк".

У даному випадку апеляційний господарський суд за наслідками здійснення апеляційного провадження погодився з судом першої інстанції щодо безспірної природи заявлених грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" в частині стягненого з боржника на підставі виконавчого напису нотаріуса і постанови про відкриття виконавчого провадження боргу, внаслідок чого не досліджував жодних обставин щодо періоду заборгованості та нарахованих відсотків.

Разом з тим відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство безспірними вимогами кредиторів визнаються грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Крім того, ст. 35 ГПК України зазначає, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в якій беруть участь ті самі сторони.

Однак, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд цього не врахував та помилково визнав виконавчий напис нотаріуса на підставі якого відкрито виконавче провадження, як обставину, що не підлягає доказуванню.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що в силу ст. 35 ГПК України та п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство, виконавчий напис не має преюдиціального значення, тому не може бути обставиною, що не потребує доказування та встановлює безспірний характер заявлених кредитором грошових вимог до боржника. Тому всі фактичні обставини щодо грошових вимог кредитора (періодів заборгованості та нарахування відсотків) підлягають доказуванню на загальних підставах в порядку ст. 33 ГПК України.

Проте апеляційний господарський суд, розглядаючи справу повторно в порядку ст. 101 ГПК України не з'ясував всіх необхідних обставин, що стосуються спірної заборгованості та не витребував в порядку ч. 4 ст. 38 ГПК України первинну документацію, виходив виключно з факту її безспірності та на підставі цього встановив, що грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" до боржника є конкурсними.

Вищевказане свідчить про неповноту судового дослідження та в силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції, в силу приписів ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, не може бути усунуто судом касаційної інстанції.

Відтак, Одеським апеляційним господарським судом допущені порушення вимог ст. ст. 47, 43 ГПК України щодо всебічного та повного дослідження всіх обставин справи. У зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судом дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений такий, що відповідає чинним нормам матеріального права, висновок щодо прав і обов'язків сторін.

За таких обставин оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" підлягає скасуванню як така, що прийнята з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Дельта Банк", встановити правову природу грошових зобов'язань боржника перед кредитором на підставі первинної документації, періодів заборгованості та нарахування відсотків.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Однак, вчинення виконавчого напису нотаріуса та відкриття на його підставі виконавчого провадження, що мало місце в спірних правовідносинах, не відноситься до підстав переривання перебігу позовної даності, визначених чинним законодавством. У зв'язку з чим, суду апеляційної інстанції вказаній обставині також необхідно надати відповідну правову оцінку.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 10, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 41, 43, 43, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (в частині розгляду грошових вимог публічного акціонерного товариства "Дельта Банк") у справі № 923/1506/15 скасувати.

3. Справу в цій частині направити на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко О.Є.Короткевич