Постанова ВГСУ від 30.11.2016 року у справі №915/443/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 915/443/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.,- головуючого (доповідач), Дроботової Т.Б., Кравчука Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 16.08.2016у справі№ 915/443/16 Господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ"доДержавного підприємства "Спеціалізований морський порт "ОКТЯБРСЬК" простягнення заборгованостіВ судовому засіданні 23.11.2016 оголошувалась перерва на 09 годину 50 хвилин 30.11.2016 р.

У зв'язку з перебуванням судді Мачульського Г.М. у відпустці, розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 28.11.2016 р. №08.03-04/5896, для розгляду справи №915/443/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коробенко Г.П. (доповідач), судді - Дроботова Т.Б., Кравчук Г.А.

З урахуванням зміни складу суду розгляд справи розпочався спочатку.

У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Діденко В.А. (представник за дов. від 12.10.2016);

від відповідача:Красюк О.О. (представник за дов. від 26.10.2016);

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства "Спеціалізований морський порт "ОКТЯБРСЬК" (в подальшому перейменоване на Державне підприємство "Стивідорна компанія "ОЛЬВІЯ") про стягнення 1112935,93 грн. вартості нестачі експортного вантажу на підставі статей 11, 949, 950, 951 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 179, 193, 218 Господарського кодексу України, статті 19 Закону України "Про морські порти України", п.п. 9.2, 9.17 Правил надання послуг у морських портах України.

В обґрунтування позову зазначено, що у серпні - вересні 2015 року відповідач, в порушення умов пункту 2.1.7 договору № 183П-2015, укладеного 24.07.2015 року між ДП "СМП "ОКТЯБРСЬК" (портовий оператор) та ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" (вантажовласник), не здійснив належне зберігання експортного вантажу, яке надійшло до порту залізничним транспортом, що призвело до нестачі вантажу у кількості 128,74 тонни брутто. Така нестача вантажу виявлена під час завантаження портовим оператором експортного вантажу на судно "TARA", вартість якого становить 1112935,93 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.09.2016 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Спеціалізований морський порт "ОКТЯБРСЬК" на користь Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" грошові кошти в сумі 1112935,93 грн. та 16694,04 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду обґрунтовано положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 629, 949, 950, 951 Цивільного кодексу України та мотивовано доведеністю документальними доказами наявності законних підстав для стягнення з відповідача 1112935,93 грн. вартості нестачі вантажу, що було прийнято відповідачем на зберігання, на підставі договору № 183П-2015 від 24.07.2015 року.

Одеський апеляційний господарський суд, постановою від 16.08.2016, рішення місцевого суду скасував та прийняв нове рішення, яким в задоволенні позову відмовив.

Апеляційна інстанція посилаючись на приписи Правил надання послуг у морських портах України, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 05.06.13 №348 та зважаючи на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів в розумінні чинного законодавства, на підтвердження вимог позову, дійшла до висновку про недоведеність позивачем позовних вимог.

Публічне акціонерне товариство "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 року та залишити в силі рішення господарського суду Миколаївської області від 29.06.2016, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 11, 629 Цивільного кодексу України та статей 173, 174, 179 Господарського кодексу України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що сторони чітко узгодили в договорі, що факт недостачі вантажу має підтверджуватись саме актом здачі товару.

Державне підприємство "Спеціалізований морський порт "ОКТЯБРСЬК" (в подальшому перейменоване на Державне підприємство "Стивідорна компанія "ОЛЬВІЯ") у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 року без змін, з підстав викладених у відзиві.

Крім того, відповідач подав до Вищого господарського суду клопотання про зміну найменування, в якій зазначив, що після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови від 16.08.2016 року, Міністерством інфраструктури України (органом управління відповідача) було прийнято рішення про перейменування відповідача з Державного підприємства "Спеціалізований морський порт "ОКТЯБРСЬК" на Державне підприємство "Стивідорна компанія "ОЛЬВІЯ".

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом апеляційної інстанції, даний спір між сторонами виник в рамках договору № 183П-2015, укладеного 24.07.2014 року між ДП "СМП "ОКТЯБРСЬК" (портовий оператор) та ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" (вантажовласник).

У період серпень - вересень 2015 року ДП "СМП "ОКТЯБРСЬК" склало картки обліку з яких вбачається, що ДП "СМП "ОКТЯБРСЬК" (вантажоодержувач) прийняло до зберігання вантаж з прокату чорних металів, не пойменованих в алфавіті у кількості 724 пачки, загальною масою нетто 1 670 985,00 кг., що надійшов залізничним транспортом зі станції відправлення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці, вантажовідправник - ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ", а експедиторами значаться ТОВ "МТА Сервіс ЛТД" та ТОВ "Вара". Зазначений вантаж являється експортним та має прямувати до Лівану морським транспортом.

Даний вантаж відповідачем прийнято до зберігання із зобов'язанням надати позивачу вантажних послуг на судно "ТАRA", що підтверджується обліковими картками, що містяться в матеріалах справи і відповідають вимогам чинного законодавства.

При цьому, під час приймання вантажу до свого зберігання ДП "СМП "ОКТЯБРСЬК" були складені передбачені чинним законодавством акти загальної форми, згідно яких до морського порту надійшов залізничним транспортом вантаж з ознаками неналежного кріплення пачок з вантажем, про що свідчать наявні слабі та обірвані ув'язки, що в свою чергу призвело до зміщення вантажу у залізничному транспорті.

В подальшому, при завантаженні вантажу на судно "ТАRA" проводилось його перевантаження та була виявлена нестача вантажу в розмірі 128,74 тонни, що стало підставою звернення до господарського суду з даним позовом про стягнення 1112935,93 грн. вартості нестачі експортного вантажу.

Згідно п. 1.1. Правил надання послуг у морських портах України, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 05.06.2013 N 348, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2013 р. за N 1401/23933, (далі-Правила) ці Правила регулюють відносини, пов'язані з наданням послуг у морських портах та на підходах до них з вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування суден, пасажирів та транспортних засобів, а також з наданням інших послуг, що звичайно надаються в морських портах у частині, що стосується зобов'язань за міжнародними договорами України відповідно до статті 19 Закону України "Про морські порти України", та встановлюють вимоги до виконання технологічних процесів з урахуванням особливостей роботи в морських портах.

Відповідно до п. 9.17 Правил портовий оператор (оператор термінала) оформляє приймання вантажу, що надійшов у морський порт для вивезення з території України (далі - експортний вантаж), карткою обліку експортного вантажу (приймальний акт), яка є підтвердженням приймання портовим оператором (оператором термінала) зазначеного вантажу.

Відповідно до п. 9.2 Правил вантажі, які прибули в пошкодженій тарі, зі слідами розкрадання або явною невідповідністю фактичної ваги вазі, зазначеній в транспортних (перевізних) документах, портовий оператор (оператор термінала) приймає від перевізника із суцільним переваженням або перерахуванням вмісту вантажних місць за участю представників перевізника, портового оператора (оператора термінала) і замовника (у разі присутності). Результати перерахунку (зважування) портовий оператор (оператор термінала) оформляє актом відповідно до правил, що діють на відповідному виді транспорту.

За вимогами п. 14.1 Правил здавання (видача) портовим оператором (оператором термінала) вантажу здійснюється на підставі наряду (на автомобільний та/або залізничний транспорт) або доручення (на водний транспорт) (далі - документи про здавання (видачу) вантажу).

Відповідно до п. 14.2 Правил після отримання від замовника документа про здавання (видачу) вантажу портовий оператор (оператор термінала) здійснює заходи щодо навантаження вантажу на транспортний засіб.

Пунктом 14.8 Правил передбачено, що портовий оператор (оператор термінала) здає вантаж перевізнику шляхом оформлення тальманських розписок (відвісів).

Отже, саме тальманські розписки (відвіси) являються належними доказами, в розумінні ст. 34 ГПК України, на підтвердження наявності або відсутності нестачі вантажу, який було відповідачем прийнято до зберігання за обліковими картками

Суд апеляційної інстанції установив, що в матеріалах справи тальманські розписки (відвіси) відсутні.

За таких обставин, касаційна інстанція погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, підстав для стягнення 1112935,93 грн. вартості нестачі експортного вантажу.

Посилання заявника касаційної скарги на умови договору № 183П-2015 від 24.07.2014, згідно якого факт недостачі вантажу має підтверджуватись саме актом здачі товару, колегія вважає неспроможними, оскільки судом апеляційної інстанції правова оцінка вказаному договору не надавалась з підстав невідповідності наданого позивачем в якості доказу такого договору приписам статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

Звідси, до господарських правовідносин, що склались у даній справі, має застосовуватись законодавство, яке регулює відносини, пов'язані із наданням послуг у морських портах, а саме Правила надання послуг у морських портах України, затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України 05.06.13 №348, які є спеціальними та мають пріоритетну силу щодо умов договору.

Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки не спростовують установлених апеляційним судом обставин, та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції правових підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -