ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 912/467/16

Вищий господарський суд України в складі колегії:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Агроальянс" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 912/467/16 Господарського суду Кіровоградської області за позовом Фермерського господарства "Агроальянс" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській областітреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Онуфріївська районна державна адміністрація Кіровоградської області; 2.ОСОБА_4 ОСОБА_4 про визнання укладеним договору оренди

в судовому засіданні взяли участь представники :- позивачаБєлік В.О.- відповідачаПопович С.М.- третьої особи - 1не з'явились - третьої особи - 2ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Фермерське господарство "Агроальянс" звернулося до господарського суду з позовною заявою до відповідача про визнання укладеним договору оренди земельних ділянок кадастровий номер НОМЕР_1 площею 10,48 га, кадастровий номер НОМЕР_2 площею 25,00 га, кадастровий номер НОМЕР_4 площею 29,98 га, кадастровий номер НОМЕР_3 площею 5,92 га, кадастровий номер НОМЕР_5 площею 72,00 га, сільськогосподарського призначення загальною площею 143,38 га, у тому числі 143,38 га рілля, в редакції, визначеній позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовує, зокрема тим, що в силу приписів статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Розпорядженням голови Онуфріївської РДА від 13.10.2009 № 472-р було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки фермерському господарству "Агроальянс" для подальшої передачі в оренду терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 143,38 га, в тому числі 143,38 га ріллі, та надано цю земельну ділянку в оренду даному господарству.

Проте, незважаючи на наявність рішення органу державної виконавчої влади про надання в оренду земельної ділянки, станом на день звернення з позовом до господарського суду договір оренди землі з позивачем не укладено.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.04.2016 (суддя Шевчук О.Б.), залишеним без змін, з тих же підстав, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 (головуючий Дмитренко Г.К., судді Джихур О.В., Іванов О.Г.) відмовлено у задоволенні позову Фермерського господарства "Агроальянс" про визнання укладеним договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 143,38 га.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Фермерське господарство "Агроальянс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати та прийняти нову, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У своїх відзивах на касаційну скаргу відповідач та третя особа - 2 заперечують проти доводів касатора і просять суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Від третьої особи - 1 на адресу Вищого господарського суду України, 16.11.2016 надійшов лист, в якому Онуфріївська районна державна адміністрація Кіровоградської області висловлює свою позицію відносно заявленої касаційної скарги. У своєму листі третя особа - 1 перераховує фактичні обставини справи, які встановлені судами попередніх інстанцій та зазначає те, що розпорядження голови Онуфріївської РДА № 472-р "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", не оскаржувалося, не зупинялося та не скасовувалося, а тому вважає його чинним.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 13.10.2009 головою Онуфріївської районної державної адміністрації видано розпорядження №472-р "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" (надалі - розпорядження №472-р), Пунктом 1 даного розпорядження затверджено акт визначення збитків власників землі та землекористувачів, пов'язаних з вилученням земельної ділянки, та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки фермерському господарству "Агроальянс" для подальшої передачі в оренду терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 143,38 га, в т.ч. 143,38 га ріллі, із земель сільськогосподарського призначення (резервного фонду) Вишнівцівської сільської ради за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, Вишнівцівська сільська рада.

Згідно пункту 2 вказаного розпорядження Фермерському господарству "Агроальянс" надано земельну ділянку загальною площею 143,38 га, в т.ч. 143,38 га ріллі, в довгострокову оренду терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення (резервного фонду) Вишнівцівської сільської ради за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, Вишнівцівська сільська рада.

Пунктами 3, 4 вказаного розпорядження № 472-р встановлено орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 308 грн. 52 коп. за 1 га ріллі в рік, та доручено голові фермерського господарства "Агроальянс" укласти договір оренди земельної ділянки в трьохмісячний строк.

З матеріалів справи та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу вбачається, що Фермерському господарству "Агроальянс" надавалась в оренду земельна ділянка загальною площею 143,38 га, яка складається з 5 окремих ділянок площею: 72,00 га, 10,48 га , 29,98 га, 25,00 га та 5,92 га.

Земельні ділянки розташовані на території Вишнівцівської сільської ради Онуфріївського району за межами населеного пункту.

Приписами статті 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За визначенням, наведеним у статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент видачі розпорядження №472-р) було встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень).

Таким чином, саме до компетенції Онуфріївської районної державної адміністрації були віднесені повноваження з розпорядження земельними ділянками, які є предметом спірного договору.

При розгляді справи господарськими судами встановлено, що у зазначений в розпорядженні № 472-р термін договір оренди землі між позивачем та Онуфріївською районною державною адміністрацією укладено не було.

Позивач вказує, що договір оренди землі не було укладено з незалежних від Фермерського господарства "Агроальянс" причин.

За твердженням Фермерського господарства "Агроальянс", для укладення договору оренди земельної ділянки потрібно було присвоїти кадастрові номери на земельні ділянки, які реєструвались та надавались через базу Центру державного земельного кадастру в м. Кіровоград.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.11.2009 Фермерським господарством "Агроальянс" від відділу Держкомзему в Онуфріївському районі було отримано довідки про кількісні характеристики земельних ділянок, розподілення земель серед власників і користувачів, із змісту яких видно, що земельним ділянкам, які відводяться в оренду позивачу, присвоєно кадастрові номера на кожну ділянку.

Тобто, виходячи з тверджень позивача, обставини, які перешкоджали укладенню договору оренди земельної ділянки були усунуті.

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", яким законодавець вніс зміни до Земельного кодексу України, зокрема до статті 122.

Частиною 4 цієї статті передбачено повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Такі повноваження на території Кіровоградської області здійснює Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

30.04.2015 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив розглянути технічну документацію із землеустрою щодо укладання договору оренди земельних ділянок, зокрема, площею 143,38 га, а також проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки та надати рекомендації для подальшого вирішення питання щодо реєстрації договору оренди на земельні ділянки.

У відповідь на письмове звернення, 24.09.2015 відповідач повідомив позивача про те, що в Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відсутні будь-які відомості про передачу фермерському господарству "Агроальянс" в оренду земельної ділянки площею 143,38 га та звернув увагу на те, що передача в оренду земельних ділянок державної власності здійснюється відповідно до статті 124 Земельного кодексу України та з урахуванням вимог статті 134 цього Кодексу.

У зв'язку з тим, що договір оренди землі з відповідачем не було укладено, Фермерське господарство "Агроальянс" 29.12.2015 направив на адресу відповідача проект договору оренди землі від 29.12.2015 з доданими до нього план-схемою земельних ділянок, актом визначення меж земельних ділянок в натурі та кадастровим планом, які були отримані відповідачем 05.01.2016.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відреагувало на зазначене звернення позивача 11.04.2016 (лист № Ф-1021/р-2863/016-16), повідомивши про те, що земельна ділянка площею 143,38 га, яка знаходиться на території Вишнівцівської сільської ради, перебуває у користуванні іншої особи, та про відмову в укладенні договору оренди землі площею 143,38 га.

Як встановлено апеляційним господарським судом, 01.04.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та гр. ОСОБА_4 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.03.2016 № 11-2261/14-16СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення", які пройшли державну реєстрацію у встановленому порядку 06.04.2016.

Відповідно до цих договорів гр. ОСОБА_4 надано в оренду земельну ділянку загальною площею 157,9157 га, до якої увійшло 143,38 га землі, про укладення договору оренди на які просить фермерське господарство "Агроальянс", що унеможливлює прийняття рішення про передачу у оренду Фермерському господарству "Агроальянс" земельної ділянки.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Істотні умови договору оренди землі визначені у частині 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", якими є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Частиною другою цієї статті передбачено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Частиною 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Із змісту цієї статті вбачається, що стороною (орендодавцем) за договором оренди землі із земель державної або комунальної власності може бути орган, який прийняв рішення про надання в оренду відповідної земельної ділянки.

Приписами статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" унормовано, зокрема те, що розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. (в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження Голови Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 472 - р від 13.10.2013).

На виконання пункту 4 вказаного розпорядження, голова Фермерського господарства "Агроальянс" ОСОБА_8 був зобов'язаний укласти договір оренди земельної ділянки в трьохмісячний термін. Проте, у вказаний строк такий договір укладений не був.

В ході розгляду справи, судами попередніх інстанцій обставин, які б свідчили про вжиття господарством заходів щодо укладення договору оренди землі з Онуфріївською районною державною адміністрацією в період з листопада 2009 року по 01.01.2013, не встановлено. Відповідних доказів суду не надано.

Натомість, судами встановлено, що скаржник звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області лише 30.04.2015, з проханням розглянути технічну документацію із землеустрою щодо укладання договору оренди земельних ділянок, що підтверджується листом № 15 від 30.04.2015 (том 1, а.с. 191-192).

Із наведених скаржником доводів не вбачається, що у нього були об'єктивні перешкоди для укладення договору оренди землі, а також того, що він звертався до уповноваженого органу, у встановлений орендодавцем в розпорядженні № 472-р строк, з приводу укладення такого договору, як і не вбачається, що за наслідками звернення Фермерське господарство "Агроальянс" не могло укласти договір із незалежних від його волі причин.

Як зазначено у судових актах попередніх інстанцій, у зв'язку з тим, що договір оренди землі з відповідачем не було укладено, позивач 29.12.2015 направив на адресу відповідача проект договору оренди землі від 29.12.2015 з доданими до нього план-схемою земельних ділянок, актом визначення меж земельних ділянок в натурі та кадастровим планом.

Тобто, позивач звернувся до відповідача для виконання приписів розпорядження Голови Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 472 - р від 13.10.2013, через 6 років.

Як свідчать матеріали справи, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області будь-яких рішень щодо передачі в оренду фермерському господарству "Агроальянс" земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_5, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_2 та НОМЕР_1 не приймало, істотних умов договору оренди цих земельних ділянок з позивачем не погоджувало, а тому відсутні правові підстави для укладення такого договору.

Колегія вважає зазначені висновки достатньо обґрунтованими та такими, що зроблені у відповідності до вимог діючого законодавства.

Відповідно до приписів статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Інші доводи викладені в касаційній скарзі також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установленого судами.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 912/467/16 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

Судді М. В. Данилова

О. М. Сибіга