Постанова ВГСУ від 30.11.2016 року у справі №910/3257/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 910/3257/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Козир Т.П., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 18.10.2016у справі№ 910/3257/16 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"до1. Публічного акціонерного товариства "Київ-Одяг"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмейд груп"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Компанія "Юпітер Сервіс" (Jupiter Service LLC)прозвернення стягнення на предмет іпотекив судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Кучерявий Д.В.,

- відповідача 1 Шевчук А.С.,

- відповідача 2 Пшечук І.О.,

- третьої особи повідомлений, але не з'явився,

У зв'язку з перебуванням судді Губенко Н.М. у відпустці з 21.11.2016, на підставі розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 25.11.2016 №08.03-04/5840 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у даній справі, за результатами якого, згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, сформовано наступний склад суддів: Барицька Т.Л. - головуючий суддя, судді: Козир Т.П., Картере В.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2016 у справі №910/3257/16 (суддя Грєхова О.А.) повністю задоволений позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (надалі ПАТ "АБ "Укргазбанк"/позивач/банк/скаржник) до Публічного акціонерного товариства "Київ-одяг" (надалі ПАТ "Київ-Одяг"/відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмейд груп" (надалі ТОВ "Анмейд груп"/відповідач 2), третя особа у справі - Компанія "Юпітер Сервіс" (Jupiter Service LLC), за рішенням визнано неналежним виконання Публічним акціонерним товариством "Київ-Одяг" зобов'язань за кредитним договором №82 від 01.10.2008 та кредитним договором №3 від 25.02.2009; в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Київ-Одяг" в розмірі 129565500 грн. 00 коп., з яких: 100779142 грн. 04 коп. за кредитним договором №82 від 01.10.2008 та 28786357 грн. 96 коп. за кредитним договором №3 від 25.02.2009 перед ПАТ "АБ "Укргазбанк", звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 27.10.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №9042, договором наступної іпотеки без оформлення заставної, посвідченим 27.02.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №449, а саме: адміністративно-виробничий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2, загальною площею 20907,6 кв.м. розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, що складається з адміністративного приміщення (Літера А), загальною площею 4883,30 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 377616380380; приміщення гаража (Літера Д), загальною площею 49,80 кв.м.; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (Літера Ж, Е), загальною площею 716,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (Літера В), загальною площею 2791,20 кв.м.; склади для зберігання товарів (3,10,11,5) (Літера Г), загальною площею 4299,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (Літера Б), загальною площею 8167,30 кв.м. (знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_1), вартість якого складає 129565500 (сто двадцять дев'ять мільйонів п'ятсот шістдесят п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. без ПДВ відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна, складеного станом на 09.02.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитне Брокерське Агентство", шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укргазбанк" права власності на майно; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київ-Одяг" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" 104728 грн. 00 коп. судового збору, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНМЕЙД ГРУП" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" 103350 грн. 00 коп. судового збору.

При перегляді справи в апеляційному порядку ПАТ "Київ-Одяг" подало клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи щодо визначення ринкової вартості заставленого нерухомого майна.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (судді: Корсакова Г.В., Станік С.Р., Скрипка І.М.) призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу для визначення ринкової вартості заставленого нерухомого майна. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи провадження у справі №910/3257/16 зупинено на підставі ст. 79 ГПК України.

Позивач (банк), не погоджуючись із ухвалою апеляційного господарського суду від 18.10.2016 про зупинення провадження у даній справі, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати і справу передати для подальшого розгляду до апеляційного господарського суду.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідачів 1 та 2, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарським судом апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття "ціна" як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" колегія суддів касаційної інстанції прийшла до висновку, що у розумінні норми статті 39 Закону "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Вказаної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 27.05.2015.

За ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідачем 1 заявлено клопотання в суді апеляційної інстанції про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення ринкової вартості заставленого нерухомого майна з тих підстав, що вартість майна, на яке звернуто стягнення рішенням місцевого господарського суду, є значно заниженою в порівнянні з реальною ринковою вартістю такого майна, на підтвердження чого надав звіт про оцінку спірного нерухомого майна.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз`яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

В п.п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 роз`яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення, а за наявності суперечливих доказів у справі, підхід до вирішення питання щодо призначення експертизи особливо важливий.

В даному випадку, суд апеляційної інстанції, встановивши наявність у матеріалах справи декількох експертних висновків щодо вартості майна, на яке звернуто стягнення, призначив судову експертизу для встановлення вартості майна, на яке звертається стягнення, оскільки правильне вирішення спору за наявності різних доказів, що впливають на суть вирішення спору, в порівнянні з розумним строком вирішення спору, є пріорітетнішим понад усе.

Згідно з п. 1 ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Відповідно до ч. 5 ст. 79 ГПК України ухвалу про зупинення провадження у справі може бути оскаржено.

У п. 19 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 роз`яснено, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Якщо в касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв`язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам процесуального права.

Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм права не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді, адже питання правомірності призначення експертизи судом касаційної інстанції не перевіряється, а перевіряється лише правомірність зупинення провадження у справі у зв'язку з призначення судом експертизи.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України