ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 910/31935/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.,- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Сибіги О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Заступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.08.2016у справі№ 910/31935/15 Господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора міста КиєвадоДержавної архітектурно - будівельної інспекції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО"провизнання незаконним та скасування дозвільних документівУ судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача (прокуратури): Кравчук О.А. (прокурор відділу ГПУ);

від відповідача: Попчук Т.О. (представник за дов. від 28.10.2016);

від третьої особи: Салазський О.С. (представник за договором);

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконними та скасування виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «АМАДЕУС КО» дозволів на виконання будівельних робіт від 23.01.2012 №КВ 11412010515, від 24.05.2012 №КВ 11412081994, сертифікатів відповідності закінчених будівництвом об'єктів проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердження їхньої готовності до експлуатації від 31.05.2012 №КВ 16412087886, від 31.05.2012 №КВ 16412087887, від 03.12.2012 №КВ 16412235386, №КВ 16412235387, №КВ 16412235388, декларації про початок будівельних робіт від 25.02.2013 №КВ 083120560496 і про готовність об'єкта до експлуатації від 30.04.2013 №КВ 143131200160.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було незаконно зареєстровано та видано спірні дозвільні документи ТОВ «АМАДЕУС КО», оскільки у порушення вимог частини 3 статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» для проведення робіт з будівництва об'єктів інженерної та транспортної інфраструктури на Парковій дорозі ТОВ «АМАДЕУС КО» не отримано дозволу на проведення будівельних, земляних робіт відповідного органу охорони культурної спадщини; ТОВ «АМАДЕУС КО» не виконано вимоги листа Міністерства культури України від 24.05.2013 №1365/10-1/61-13 щодо отримання попередньої згоди Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на планові наміри забудови; на момент реєстрації та видачі Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт від 23.01.2012 №КВ 11412010515 у ТОВ «АМАДЕУС КО» були відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку на Парковій дорозі, як того вимагає частина 1 статті 124, стаття 125 Земельного кодексу України, що є порушенням частини 1 статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; у порушення вимог статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», положень постанови КМУ від 27.07.1995 №554, чинної на момент видачі Інспекцією третій особі спірних дозвільних документів, до проектної документації на будівництво не було додано документів про результати оцінки впливу будівництва на стан навколишнього природного середовища.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 до участі у даній справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАДЕУС КО» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що оскаржувані прокурором документи вичерпали свою дію шляхом їх виконання; у третьої особи виникли нові права та обов'язки, пов'язані з відносинами власності; обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не забезпечує їх реального поновлення.

Заступник прокурора міста Києва подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статті 31, частини 4 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Заявник касаційної скарги зазначає, що судами в порушення приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України не взято до уваги доводи прокурора, що Державною архітектурно - будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 23.01.2012 № КВ 11412010515 за відсутності у ТОВ «АМАДЕУС КО» правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а також що у відповідача відсутній дозвіл органу охорони культурної спадщини та попередня згода Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на проведення будівельних і земляних робіт.

Також заявник касаційної скарги наголошує на відсутності погодження Міністерством культури України на проведення реконструкції об'єкту ТОВ «АМАДЕУС КО» та на помилковості висновку судів попередніх інстанцій щодо неможливості оскарження дозвільних документів на будівництво.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «АМАДЕУС КО» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суд першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін, з підстав викладених у відзиві.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 23.01.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві видано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «АМАДЕУС КО» на виконання будівельних робіт із будівництва об'єктів інженерної і транспортної інфраструктури в районі Паркової дороги у місті Києві (перший пусковий комплекс) №КВ 11412010515.

На підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 29.05.2012 Інспекцією 31.05.2012 видано сертифікат серії КВ № 16412087886, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта «Будівництво об'єктів інженерної і транспортної інфраструктури в районі Паркової дороги у м. Києві» (1 пусковий комплекс) проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджена його готовність до експлуатації.

Крім того, Інспекцією 24.05.2012 видано дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва об'єктів інженерної і транспортної інфраструктури в районі Паркової дороги у місті Києві (2, 3, 4, 5 пускові комплекси) № КВ 11412081994.

На підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 29.05.2012 Інспекцією 31.05.2012 видано сертифікат серії КВ № 16412087887, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта «Будівництво об'єктів інженерної і транспортної інфраструктури в районі Паркової дороги у м. Києві» (другий пусковий комплекс) проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджено його готовність до експлуатації.

Також, на підставі актів готовності об'єкта до експлуатації від 16.11.2012 Інспекцією 03.12.2012 видано сертифікати серії КВ № 16412235386, серії № КВ 16412235387 та серії № КВ 16412235388, якими засвідчено відповідність закінченого будівництва об'єкта «Будівництво об'єктів інженерної і транспортної інфраструктури в районі Паркової дороги у м. Києві» (третій, четвертий, п'ятий пускові комплекси) проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, та підтверджено його готовність до експлуатації.

Після прийняття до експлуатації на підставі зареєстрованої Інспекцією декларації про початок будівельних робіт від 25.02.2013 № КВ 083120560496 на вказаному об'єкті проводились будівельні роботи по технічному переоснащенню частини об'єктів інженерної і транспортної інфраструктури.

В подальшому, 30.04.2013 Інспекцією зареєстровано подану ТОВ «АМАДЕУС КО» декларацію № КВ 143131200160 про готовність об'єкта будівництва «Технічне переоснащення частини приміщень об'єктів інженерної і транспортної інфраструктури в районі Паркової дороги в м. Києві під Центр обробки даних «Парковий» (перша черга)» до експлуатації.

Предметом спору у даній справі є вимога прокурора міста Києва про визнання незаконними та скасування зазначених дозволів на виконання будівельних робіт, сертифікатів відповідності закінчених будівництвом об'єктів проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердження їхньої готовності до експлуатації, декларації про початок будівельних робіт і про готовність об'єкта до експлуатації.

Конституційним Судом України у рішенні від 16.04.2009 у справі №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) було проведено розмежування правових актів та зазначено, що до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти (акти індивідуальної дії) передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами. Тобто такі, що передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є ненормативний акт індивідуальної дії прийнятий органом державної влади, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

(Аналогічна правова позиція, щодо неможливості оскарження актів індивідуальної дії, що вичерпали свою дію, викладена в постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі №21-405а14 та від 30.09.2015 у справі №911/3396/14).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, оскаржувані прокурором документи є ненормативними актами індивідуальної дії прийняті органом державної влади, які вичерпали свою дію шляхом здійснення будівництва об'єкту нерухомості, введення такого об'єкту в експлуатацію та отримання правовстановлюючих документів на нього.

Враховуючи приписи наведених норм права та встановлені господарськими судами обставини справи стосовно отримання ТОВ "АМАДЕУС КО" свідоцтва про право власності на об'єкт будівництва, висновки обох судових інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав того, що оскаржувані прокурором документи вичерпали свою дію шляхом їх виконання, у третьої особи виникли нові права та обов'язки, пов'язані з відносинами власності, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не забезпечує їх реального поновлення, колегія визнає правомірними.

Посилання заявника касаційної скарги на відсутність під час отримання дозвільних документів у ТОВ "АМАДЕУС КО" правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не можуть бути підставою для скасування рішення та постанови у справі, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та текстом оскаржуваної постанови, з якої вбачається, що судом апеляційної інстанції надавалась оцінка вказаним доводам позивача та було встановлено, що ТОВ «АМАДЕУС КО» надавались, серед іншого, Інспекції документи, що посвідчують право користування спірною земельною ділянкою, а саме: рішення Київської міської ради №525/5337 від 28.12.2010, яким передано в довгострокову оренду ТОВ «АМАДЕУС КО» на 25 років земельну ділянку площею 2,18 га для будівництва та обслуговування об'єктів інженерної та транспортної інфраструктури та Договір оренди земельних ділянок від 27.02.2012, укладений між ТОВ «АМАДЕУС КО» та Київською міською радою. Вказане рішення і договір оренди є чинними, у судовому порядку недійсними не визнавались.

Щодо відсутності дозволу органу охорони культурної спадщини на проведення будівельних робіт, судом апеляційної інстанції також встановлено, що згідно листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України №40-04-4817 від 09.07.2012, Міністерством культури України погоджено проектну документацію щодо вказаного об'єкту (лист від 16.03.2012 року №22-225/35) та рішенням Київської міської ради №525/5337 від 28.12.2010 внесено зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, а саме територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, було переведено до території земель транспорту; також було внесено зміни до Програми розвитку зеленої зони м. Києва та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, в частині переведення території, визначеної проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок, до території земель транспорту, про що також зазначалось в оскаржуваних судових актах.

Щодо твердження скаржника про відсутність попередньої згоди Центу всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на проведення будівельних та інших робіт, то судом апеляційної інстанції цьому надавалась оцінка виходячи із встановленого, а саме що рекомендована необхідність отримання попередньої згоди Центу всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на планові наміри забудови земельної ділянки, вказана в листі Міністерства культури України лише у 2013 році (лист №1365/10-1/61-13 від 24.05.2013), була сформована вже після фактичного прийняття оскаржуваних документів.

За таких обставин та зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 у справі №910/31935/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.А. Кравчук

О.М. Сибіга