ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2016 року Справа № 910/2594/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Іванової Л.Б., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016у справі№ 910/2594/16 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Прибуток-Інвест"третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Золотий Урожай"прозвернення стягнення на предмет заставив судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Ягодка О.О.,
- відповідача повідомлений, але не з'явився,
- третьої особи повідомлений, але не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2016 у справі №910/2594/16 (суддя Плотницька Н.Б.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Прибуток-Інвест" у задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз Інвесторів України" від 16.11.2015 у справі №144/15.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 (судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В., Федорчук Р.В.) вказану ухвалу місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву ТОВ "Прибуток-Інвест" задоволено, скасовано рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз Інвесторів України" від 16.11.2015 у справі №144/15.
Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (позивач у справі), не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить постанову скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.
Усіх учасників судового процесу належним чином було повідомлено про час та місце розгляду даної справи.
У зв'язку з перебуванням судді Губенко Н.М. у відпустці з 21.11.2016, на підставі розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 25.11.2016 №08.03-04/5842 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у даній справі, за результатами якого, згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, сформовано наступний склад суддів: Барицька Т.Л. - головуючий суддя, судді: Картере В.І., Іванова Л.Б.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Прибуток-Інвест" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз Інвесторів України" (надалі - третейський суд) від 16.11.2015 у справі №144/15, яким звернуто стягнення на належні вказаному товариству прості іменні акції у кількості 7 700 941 штук, в рахунок часткового задоволення вимог ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" за договором про відкриття кредитної лінії від 06.03.2012 №26-Н/12/24/ЮО-КL; встановлено спосіб реалізації предмету застави - простих іменних акцій.
Обґрунтовуючи підстави для скасування вказаного рішення третейського суду, ТОВ "Прибуток-Інвест" послалося на те, що - вказане товариство не було присутнім в жодному судовому засіданні третейського суду, оскільки не повідомлялося судом про розгляд справи; - третейським судом розглянуто спір не передбачений третейською угодою; - спір, який розглядав третейський суд мав вирішуватися державним судом, а не третейським; - в процесі виконання сторонами умов кредитного договору, в Україні була розпочата антитерористична операція, а місцезнаходженням боржника за договором було місто Донецьк, що встановлено висновком Торгово-промислової палати України щодо конкретного боржника та основного договору, яким є кредитний договір, що спричинило порушення виконання боржником умов кредитного договору; - заявлені банком суми заборгованості, в рахунок яких було звернуто стягнення на заставлене майно, не були перевірені третейським судом, оскільки у судді ОСОБА_4 відсутня економічна освіта.
Місцевий господарський суд, розглядаючи вказану заяву ТОВ "Прибуток-Сервіс" в межах наведених товариством підстав для скасування рішення третейського суду, встановив, що вказані ТОВ "Прибуток-Сервіс" підстави не підтверджені належними доказами, та не є законодавчо встановленими обставинами, з якими законодавець пов'язує можливість визнання рішення третейського суду недійсним. При цьому, суд керувався ст. 122-5 ГПК України, ст.ст. 5, 12, 51 Закону України "Про третейські суди".
Апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду, якою ТОВ "Прибуток-Інвест" відмовлено у скасуванні рішення третейського суду, зазначив, що місцевим господарським судом не було належним чином досліджено питання розгляду третейської справи в належному складі суду. При цьому, суд апеляційної інстанції, на підставі наданих ТОВ "Прибуток-Інвест" документів, а саме: роздруківок з сайту http://arbitrate.com.ua/exec (сайт третейського суду, який здійснював розгляд справи, рішення у якій оспорюється у даній справі), встановив, що головою Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" є ОСОБА_5, заступниками: ОСОБА_6 та ОСОБА_7. В той же час, як зазначив суд апеляційної інстанції, на першій сторінці позовної заяви, яка подавалася до вказаного третейського суду, міститься резолюція на суддю ОСОБА_4 за підписом ОСОБА_8, посадове становище якого не зазначено. Встановивши наведені обставини, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що спосіб, яким було визначено суддю для розгляду спору не відповідає визначеному сторонами у третейській угоді та ч. 1 ст. 14 Закону України "Про третейські суди".
Вищий господарський суд України вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними з огляду на таке.
Згідно із ст. 1221 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заява про скасування рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.
Відповідно до ст. 1222 ГПК України заява про скасування рішення третейського суду подається у письмовій формі і підписується особою, яка його оскаржує, чи її представником. У заяві мають бути зазначені:
1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб), найменування (для юридичних осіб) особи, яка подає заяву, її місце проживання (перебування) або місцезнаходження; 3) прізвища, ім'я та по батькові (для фізичних осіб), найменування (для юридичних осіб) учасників третейського розгляду, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження; 4) найменування та склад третейського суду, який прийняв рішення; 5) відомості про рішення третейського суду, яке оскаржується, а саме: номер справи, дата і місце прийняття рішення, предмет спору, зміст резолютивної частини рішення; 6) дата отримання особою, яка звертається із заявою, рішення третейського суду, яке оскаржується; 7) підстава для оскарження і скасування рішення третейського суду; 8) зміст вимоги особи, яка подає заяву; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви.
У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв'язку, факсів, адреса електронної пошти сторін та третейського суду тощо).
До заяви про скасування рішення третейського суду додаються: 1) оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія. Копія рішення постійно діючого третейського суду завіряється головою постійно діючого третейського суду, а копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена; 2) оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія; 3) документи, які подані на обґрунтування підстав для скасування рішення третейського суду; 4) документ, що підтверджує сплату судового збору; 5) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника; 6) копії заяви про скасування рішення третейського суду та доданих до неї документів (матеріалів) відповідно до кількості учасників судового розгляду. Заява про скасування рішення третейського суду, подана без додержання вимог, визначених у цій статті, а також у разі несплати суми судового збору повертається особі, яка її подала, в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
Згідно з ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).
Отже, виходячи з наведених норм та положень, є очевидним висновок, що в заяві про скасування рішення третейського суду, особа, яка подає цю заяву, самостійно визначає та вказує підстави для скасування оскаржуваного нею рішення третейського суду; а в обґрунтування підстав надає відповідні докази.
Як вказувалося вище, ТОВ "Прибуток-Сервіс", звертаючись до місцевого господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду, навів ряд підстав, серед яких була відсутня така підстава як неправильно сформований склад третейського суду, для розгляду третейської справи №144/15, і, відповідно, та цілком логічно, не надано жодних доказів на підтвердження таких доводів.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Прибуток-Сервіс" вже в суді апеляційної інстанції, при тому, що вказане товариство не подавало апеляційну скаргу, в додаткових поясненнях у справі послалося на те, що склад третейського суду, який здійснював розгляд третейської справи №144/15 було визначено з порушенням регламенту та надав на підтвердження таких своїх тверджень роздруківки з офіційного сайту третейського суду, в яких зазначено головою третейського суду ОСОБА_5 та копію першої сторінки позовної заяви, яка подавалася до третейського суду, на якій міститься резолюція на суддю ОСОБА_4 за підписом ОСОБА_8
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з ч. 3 п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Проте, як вказувалося вище, неправомірне формування складу суду для здійснення розгляду третейської справи №144/15 не зазначалося ТОВ "Прибуток-Сервіс" в заяві про скасування рішення третейського суду як підстава для його скасування. Про вказану обставину ТОВ "Прибуток-Сервіс" заявило в суді апеляційної інстанції, в межах розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Золотий Урожай" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2016 у даній справі; крім того, мотивувальна частина постанови суду апеляційної інстанції, якою скасована ухвала місцевого господарського суду, всупереч ст. 101 ГПК України, не містить дослідження питання неможливості подання ТОВ "Прибуток-Сервіс" до суду першої інстанції роздруківок з офіційного сайту третейського суду з інформацією щодо керівництва суду та визнання судом апеляційної інстанції цих причин поважними, як того вимагає ст. 101 ГПК України.
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, колегія суддів зазначає, що всупереч наведеній нормі, суд апеляційної інстанції, роблячи висновок на підставі наданих ТОВ "Прибуток-Сервіс" роздруківок з офіційного сайту третейського суду, а також самими даними, що містяться на сайті http://arbitrate.com.ua, про те, що склад третейського суду для розгляду справи №144/15 був сформований з порушенням регламенту суду та ст. 14 Закону України "Про третейські суди", оскільки визначено суддю для розгляду третейської справи ОСОБА_8, про що міститься резолюція на першій сторінці позовної заяви, яка подавалася до третейського суду, в той час як головою третейського суду є ОСОБА_5, не дослідив чинність наявної на сайті редакції інформації на час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, з редакцією інформації про керівництво суду, яка була чинною на момент вчинення ОСОБА_8 резолюції про визначення складу третейського суду для розгляду справи №144/15.
Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції допущені порушення ст.ст. 32, 33, 34, 43, 101 ГПК України, наслідком чого є скасування прийнятої судом апеляційної інстанції постанови з передачею справи на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у справі № 910/2594/16 скасувати і справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя Т.Л. Барицька
Судді: Л.Б. Іванова
В.І. Картере