ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 910/19654/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В.(головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року у справі №910/19654/15 за позовом дочірнього підприємства "135 ДБК" товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме" до публічного акціонерного товариства "Київенерго" про скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про скасування рішень, оформлених протоколом від 04.03.2015 № 1307 про засідання комісії по розгляду акта про порушення від 22.01.2015 № 33952 та протоколом від 04.03.2015 № 1309 про засідання комісії по розгляду акта про порушення від 22.01.2015 № 33953.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час складання зазначених актів, якими нараховано обсяг і вартість не облікованої електричної енергії, відповідачем не дотримано вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562; наведені у актах схеми не відповідають дійсності.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.10.2015 року, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 року, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2016 року скасовані судові рішення у справі, справу було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2016 року (суддя Лиськов М.О.) позов задоволено повністю; скасовані рішення ПАТ "Київенерго" № 1307, № 1309 від 04.03.2015 за актами про порушення ПКЕЕ від 22.01.2015 № 39952, № 39953 з нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року (судді: Пашкіна С.А., Кропивна Л.В., Сітайло Л.Г.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить рішення та постанову у справі скасувати, справу передати на новий розгляд.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення у справі є законними, та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 27.10.2006 року між відповідачем (постачальник) та позивачем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 10420, за умовами якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 2 договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до пп. 2.2.6 п. 2.2 договору споживач, зокрема, зобов'язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника електричної енергії (за пред'явлення службового посвідчення) до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності.

У разі створення перешкоди для доступу уповноважених представників постачальника електричної енергії до електричних установок споживача посадові особи цього споживача несуть відповідальність відповідно до закону (пп. 4.2.1 п. 4.2 договору).

За умовами пп. 4.2.4 п. 4.2 договору споживач сплачує постачальнику вартість електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин, їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб із засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; за інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.

Споживач не несе відповідальності перед постачальником електричної енергії відповідно до вимог підпунктів 4.2.2 - 4.2.4 договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 4.2.5 п. 4.2 договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання і укладається до 31.12.2006 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до його закінчення жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.5 договору).

22.01.2015 року під час проведення перевірки приладів обліку позивача (м. Київ, вул. Бориспільська, 18, РП-291) представниками ПАТ "Київенерго" було виявлено порушення пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ та статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику".

Про вказані порушення було складено акт від 22.01.2015 року № 33952, в якому зафіксовано: "встановлені перемички, які шунтують струмові ланцюги обліку трансформаторів струму И1 И2 фаз А, В, С, внаслідок чого спожита електрична енергія недораховується (лічильник № 05040430)", та акт від 22.01.2015 № 33953, в якому зафіксовано "встановлена перемичка, яка шунтує струмові ланцюги обліку трансформаторів струму И1 з И2 фаз А та С, внаслідок чого спожита електроенергія недораховується (лічильник № 05040429).

Вказані акти були підписані представником споживача головним енергетиком Кисляком А.О.

У зв'язку з наведеними порушеннями комісією з розгляду актів про порушення за участю представника споживача Сорокіної Б.В. було прийнято рішення, а саме за порушення ПКЕЕ: нарахування провести згідно з пунктом 2.5 та за формулою 2.4, 2.7 Методики (потужність 100 кВт; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби - 9 год.; 7 днів на тиждень; Кв-0,75; період нарахування з 10.07.2014 року до 22.01.2015 року (день усунення); всього підлягає до сплати за недораховану електроенергію 134 579, 58 грн. за 85 008 кВт/г.) (протокол від 04.03.2015 року № 1307); нарахування провести згідно з пунктом 2.5 та за формулою 2.4, 2.7 Методики (потужність 100 кВт; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби - 9 год.; 7 днів на тиждень; Кв-0,75; період нарахування з 10.07.2014 року до 22.01.2015 року (день усунення); всього підлягає до сплати за недораховану електроенергію 167 938, 60 грн. за 113 324 кВт/г. (протокол від 04.03.2015 року № 1309).

Рішенням комісії з розгляду та розв'язання суперечностей спірних ситуацій між ПАТ "Київенерго" та споживачами, оформленим протоколом від 25.03.2015 року № 19, встановлено, що акти складено правомірно, нарахування за порушення, зазначене у підпункті 1 пункту 2.1 Методики, проведено вірно відповідно до вимог Методики.

Предметом даного судового розгляду є вимоги споживача до постачальника електричної енергії про скасування рішень про нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії, оформлених протоколами про засідання комісії по розгляду актів про порушення, у зв'язку з недотриманням вимог Методики.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідач, приймаючи рішення про накладення оперативно-господарських санкцій у порушення правил розрахунку збитків, встановлених Методикою, затвердженою НКРЕ, безпідставно застосував вищий коефіцієнт на рівні К=0,75, хоча відповідно до вимог п. 2,5 Методики значення цього коефіцієнту мало було б встановлене на рівні К=0,5, та в порушення вимог п.2.5 Методики, відповідач здійснив розрахунок збитків за суттєво більший період часу.

Так, відповідно до п.2.5. Методики за умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним К = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови не допуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним К - 0,75.

За змістом актів порушення ПКЕЕ №39952, №39953 не встановлювалося обставин щодо недопуску споживачем представників енергопостачальника на свою територію для складення переліку струмоприймачів, що відповідно до п.2.5 Методики є підставою для застосування коефіцієнту одночасності використання струмоприймачів на рівні К=0.75.

Отже, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, приймаючи рішення про накладення оперативно-господарських санкцій у порушення правил розрахунку збитків, встановлених Методикою, безпідставно застосував вищий коефіцієнт на рівні К=0,75, хоча відповідно до вимог п.2.5 Методики, значення цього коефіцієнту мало б бути встановлене на рівні К=0,5.

Разом з тим, відповідно до п.2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, розрахунок збитків за актом проводиться за кількістю робочих днів споживача від дня останнього огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли остання технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Згідно з протоколами №1307 та №1309 від 04.03.2015 року відповідачем здійснено нарахування оперативно-господарських санкцій за період з 10.07.2014 року по 22.01.2015 року. Однак, за змістом цих же протоколів зазначено про те, що датою останнього контрольного огляду, що передувала складанню актів про порушення є 17.01.2015 року, в той час як датою виявлення та наступного усунення порушення вказано 22.01.2015 року. При цьому жодних застережень щодо неможливості виявлення 17.01.2015 року сторонніх втручань у роботу енергообладнання в актах про порушення не міститься.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача про неможливість виявлення його представниками порушень при контрольному огляді 17.01.2015 року (їх виявлено 22.01.2015 року), судом касаційної інстанції відхиляються з огляду на недоведеність таких обставин в судах попередніх інстанцій.

Таким чином, висновок судів обох інстанцій про те, що з урахуванням наведеного та вимог п.2.5. Методики, розрахунок збитків за актами про порушення мав би бути проведений за період з 17.01.2015 року по 22.01.2015 року і становити 5 днів, обгрунтовується матеріалами справи та вимогами закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, прийняті судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Н.Нєсвєтова