ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 908/948/16 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Селіваненка В.П., Студенця В.І., за участі представників сторін Н. Білич (дов. від 29.06.2016), Є. Шостака (дов. від18.10.2016), розглянувши в режимі відеоконференції касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14 вересня 2016 року у справі № 908/948/16 за позовом відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про стягнення,

УСТАНОВИВ: У квітні 2016 року відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про стягнення 284 637 962 грн 93 коп. основного боргу за спожиту електричну енергію з підстав неналежного виконання зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 1 грудня 2012 року № 76 та просило припинити провадження в частині стягнення 1 929 299 грн 34 коп. інфляційних витрат, 1 405 790 грн 55 коп. річних, 10 687 194 грн 26 коп. пені (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Відповідач позов визнав і подав заяву про розстрочку виконання рішення.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18 травня 2016 року позов задоволено в частині стягнення 284 637 962 грн 93 коп. основного боргу; у частині стягнення 1 929 299 грн 34 коп. інфляційних втрат, 1 405 790 грн 55 коп. річних, 10 687 194 грн 26 коп. пені провадження у справі припинено; виконання рішення розстрочено відповідно до графіку, починаючи з травня 2016 року по серпень 2017 року.

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" просить постанову скасувати в частині надання розстрочки з підстав неправильного застосування апеляційним господарським судом статей 43 33 43 83 84 101 Господарського процесуального кодексу України та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги в частині направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції і просить скасувати рішення та постанову та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору про постачання електричної енергії від 1 грудня 2012 року № 76 позивач продав відповідачу активну електричну енергію за період серпень 2015 року - квітень 2016 року на загальну суму 348 625 542 грн 99 коп., що підтверджується актами про спожиту протягом розрахункового періоду активної електричної енергії за серпень 2015 року - квітень 2016 року та актами прийняття-передавання товарної продукції (про використану активну електричну енергію) від 31 серпня 2015 року, 30 вересня 2015 року, 31 жовтня 2015 року, 30 листопада 2015 року, 31 грудня 2015 року, 31 січня 2016 року, 29 лютого 2016 року.

Відповідач частково здійснив оплату вартості поставленої активної електричної енергії на загальну суму 142 882 938 грн 93 коп., що підтверджується платіжними дорученнями та актом звіряння взаємних розрахунків станом на 1 травня 2016 року і його борг за період з серпня 2015 року по квітень 2016 року становив 284 637 962 грн 93 коп.

За обставин невиконання відповідачем грошового зобов'язання, господарські суди, встановивши в його діях склад цивільного правопорушення, застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення 284 637 962 грн 93 коп. основного боргу.

Згідно з приписами статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, позивачем нараховано пеню у розмірі 10 687 194 грн, річні - 1 405 790 грн 55 коп. та інфляційні втрати - 1 929 299 грн 34 коп.

Ураховуючи, що до прийняття рішення у справі боржник сплатив суму пені, індексу інфляції і річних господарські суди, на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, правомірно припинили провадження у справі в цих частинах.

Відповідач подав суду клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду по даній справі на 16 місяців згідно графіку. В обґрунтування зазначеної заяви посилається на скрутне фінансове становище, що обумовлено падінням попиту на ринку титану губчастого, що спричинило дисбаланс між його виробництвом і реалізацією, який в свою чергу призвів до накопичення кредиторської заборгованості за електроенергію, збільшення складських запасів готової продукції та наявності кредиторської та дебіторської заборгованості.

Задовольняючи заяву про надання розстрочки виконання рішення, господарські суди виходили з складної фінансової ситуації, у якій знаходиться товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат"; у даний час товариством укладено контракти на реалізацію шлаку титанового з компанією "Atlantic Contracts L. P." на реалізацію титану губчастого з компанією "Titanum Standart Limited"; відповідачем ведуться перемовини зі споживачами з Японії та США; укладення нових контрактів забезпечить збільшення обсягів реалізації титану губчастого та отримання необхідного обсягу надходжень грошових коштів для погашення кредиторської заборгованості за електроенергію; на даний час товариство є збитковим, що підтверджується Звітом про фінансові результати за 1 квартал 2016 року, відповідно до якого чистий збиток складає 31 958 тис. грн; виконавчі дії державного виконавця з примусового виконання рішення не забезпечать погашення заборгованості товариства, арешт майна та рахунків боржника може призвести до погіршення фінансового становища боржника та зупинки фінансово-господарської діяльності товариства, подальшого його банкрутства у зв'язку з неплатоспроможністю, соціальної напруги у товаристві та можливих аварійних наслідків, екологічної катастрофи.

Колегія суддів вважає, що, надаючи розстрочку виконання рішення, господарські суди не урахували всіх обставин справи та вимог закону.

За змістом статті 121 Господарського процесуального кодексу України підставою для відстрочки рішення є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

При цьому господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави тощо.

У даному випадку господарські суди дійшли висновків про розстрочку виконання рішення виключно з урахуванням фінансового стану відповідача і не з'ясували стану іншого учасника судового процесу, а отже і негативні наслідки для сторони розстрочки виконання рішення.

Позивач обґрунтовує неможливість подання заперечень проти надання розстрочки до суду першої інстанції тим, що відповідну заяву відповідач подав до господарського суду 17 травня 2016 року, а вже 18 травня 2016 року прийнято рішення, яким задоволено заяву про розстрочку.

У подальшому позивач подав докази апеляційному господарському суду, проте суд їх не прийняв з тих мотивів, що позивач не обґрунтував неможливість подання цих доказів суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

З огляду на викладене висновок апеляційного господарського суду про неприйняття додаткового доказу суперечить правилу частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки отримання позивачем заяви про розстрочку - 17 травня 2016 року унеможливило надати свої заперечення та документи до 18 травня 2016 року (дата прийняття рішення), ураховуючи, що для збору, аналізу, оформлення та надання документів потрібен певний час.

За змістом частини другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, усупереч вимогам статей 43 і 101 Господарського процесуального кодексу України місцевим і апеляційним господарськими судами не надано належної оцінки всім доказам в їх сукупності і судова колегія дійшла висновку про неповне встановлення обставин надання розстрочки виконання рішення та обумовлену цим неможливість надання їм належної юридичної оцінки, в зв'язку з чим рішення та постанова підлягають скасуванню в частині задоволення заяви про розстрочку виконання рішення, а справа передачі в цій частині на новий розгляд до господарського суду Запорізької області, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, з якими процесуальний закон пов'язує надання розстрочки виконання рішення, у тому числі в контексті винятковості даного випадку, і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 18 травня 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14 вересня 2016 року у справі № 908/948/16 в частині задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя В. П. Селіваненко Суддя В. І. Студенець